Ухвала суду № 56913934, 29.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2016 рокусправа № 808/8533/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року у справі № 808/8533/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №7 від 14.09.2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.09.2015 року №7.

Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області, не погодившись з рішеннями суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки LEXUS RX 350, державний номер НОМЕР_1. 2011 р.в., об'єм двигуна - 3456 куб.см. - зареєстрованого у встановленому законом порядку у 2011 року.

14.09.2015 року державною податковою інспекцією у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №7, яким Позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25 000 грн..

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, Позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність його скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 зміни до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2015. Зокрема, введено новий транспортний податок.

Відповідно до п 267.1.1 п. 267.1. ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п.п.267.4, 267.5 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно зі ст.265 Податкового кодексу України, податок на майно складається зокрема з транспортного податку.

Приписами п.10.2 ст.10 Податкового кодексу України визначено, що місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п.1 ст.3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що транспортний податок відноситься до місцевих податків, який встановлюється рішенням відповідних місцевих рад шляхом прийняття до 15 липня року, що передує бюджетному періоду відповідного рішення. При цьому, якщо у зазначені строки місцевою радою рішення не приймається, норми такого рішення набирають законної сили з початку наступного бюджетного періоду.

Як свідчать встановлені обставини справи, податковим повідомленням-рішенням №7 від 14.09.2015 року Позивачу було нараховане податкове зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік у розмірі 25000.00 грн. на підставі приписів ст.267 Податкового кодексу України.

У своїх поясненнях податковий орган зазначив, що нарахування зазначеного податкового зобов'язання Позивачу було здійснено у відповідності до вимог ст.267 Податкового кодексу України, оскільки автомобільний транспорт, який перебуває у її власності підпадає під визначені вказаною нормою критерії.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує, що безпосереднє встановлення місцевих податків, а отже і транспортного податку, віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Запорізької міської ради №8 «Про встановлення податку на майно» було прийнято 15.01.2015 року.

Тобто, рішення, яким введено транспортний податок на території міста Запоріжжя, набирає законної сили та підлягає належному застосуванню починаючи з початку бюджетного періоду, що настає після його прийняття, що відбулось 15.01.2015 року, тобто починаючи з 01.01.2016 року.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, у своєму рішенні від 14.10.2010, прийнятому в справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06), Європейський Суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів».

В даному випадку, втручання податкового органу у володіння майном, а саме грошовими коштами Позивача шляхом донарахування податкових зобов'язань було здійснено податковим органом безпідставно та з помилковим тлумаченням приписів чинного законодавства.

Отже, виходячи з встановлених обставин справи, Відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення №7 від 14.09.2015 року діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність його скасування.

Також, у відповідності до ст. 88 КАС України, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» судом було відстрочено заявнику сплату судового збору у розмірі 535.92 грн. до вирішення судом апеляційної інстанції даної справи.

Відтак, у відповідності до ст. 98 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача суму відстроченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 535.92 грн. на користь спеціального фонду Державного бюджету.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення .

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2015 року у справі № 808/8533/15 - залишити без змін.

Стягнути з державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь спеціального фонду Державного бюджету (УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ, код банку отримувача (МФО): 805012, рахунок отримувача: 31217206781004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір у сумі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) гривень 92 копійки.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко