Постанова № 56913674, 30.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року Житомир справа № 806/5360/15

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Чернової Г.В.,

суддів - Капинос О.В., Черняхович І.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (Департамент фінансів МО України), третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 2 групи з 25.08.2015 внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення йому, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.

В обгрунтування позову посилається на те, що 25.08.2015 отримав інвалідність 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. Відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів № 975 від 25.12.2013 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги", яка набрала чинності з 01.01.2014, він має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. 23.09.2015 ОСОБА_1 звернувся до Олевського районного військового комісаріату Житомирської області, в якій просив виплатити належну йому одноразову грошову допомогу, проте листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/2910 від 22.10.2015 у виплаті відмовлено. Вважає таку відмову протиправною, оскільки відповідно до ст.16 Закону та ч.2 п.3 Порядку № 975, одноразова допомога у разі інвалідності - гарантована державою виплата, право на яку виникає у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, з дати, яка зазначена в довідці МСЕК та не повязана з часом звільнення з військової служби. За таких обставин, необхідно зобов'язати відповідача прийняти відповідне рішення щодо призначення йому належної за Законом одноразової грошової допомоги.

Позивач в судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить позов задовільнити, справу розглядати за його відсутності (а.с.58).

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмовому поясненні та зазначив, що ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не розповсюджує свою дію на ОСОБА_1, оскільки він на момент отримання поранення перебував в Афганістані. Крім того, з моменту отримання позивачем первинної інвалідності з 19.06.2012 минуло більше трьох місяців, відтак підстав для нарахування допомоги немає. Також вимога позивача про зобов'язання Міністерства оборони України (МОУ) прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги є необгрунтованою, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження МОУ.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду належним чином, потреба заслуховувати свідків чи експертів відсутня, справа розглядається у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

23.09.2015 ОСОБА_1 подав заяву до військового комісара Олевського районного військового комісаріату Житомирської області про виплату йому одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.22).

Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/6/2910 від 22.10.2015, Житомирський обласний військовий комісаріат повідомлено про те, що після розгляду документів ОСОБА_1 щодо виплати допомоги відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 № 499, підстав для подання пропозицій Міністру оборони України щодо призначення одноразової допомоги немає. Зміни до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (на виконання якого було прийнято постанову КМУ від 28.05.2008 № 499), набрали чинності 01.01.2007, отже дія цих актів поширюється тільки на військовослужбовців, які отримали інвалідність та звільнені після цієї дати або продовжують проходити військову службу, тому права на отримання ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги немає (а.с.23).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Як видно із витягу протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії № 502 від 23.03.2012 (а.с.16), ОСОБА_1 має захворювання, пов'язане із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

В зв'язку із зазначеним, позивачу було встановлено 3 групу інвалідності з 19.06.2012 (а.с.19), та повторним оглядом - 2 групу інвалідності з 25.08.2015, що підтверджується довідкою до акта МСЕК від 25.08.2015 № 206675 (а.с.20).

01.09.2015 Управлінням праці та соціального захисту Олевської РДА ОСОБА_1 видано посвідчення інваліда війни 2 групи (а.с.21).

Підпунктом 4 пункту 2 статті 16 Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, в тому числі, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

При цьому, розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи становить суму 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (п."б" ч.1 ст. 16-2 Закону).

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Постанова № 975), яка набрала чинності 24.01.2014.

Відповідно до п.3 Постанови № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Постанови № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми (п.8 Постанови).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1, в зв'язку із встановленням йому вперше з 19.06.2012 інвалідності 3 групи, одноразову грошову допомогу не отримував.

Таким чином, днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб, є 25.08.2015, оскільки ця дата зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії як час, з якого ОСОБА_1 при повторному огляді встановлена 2 група інвалідності.

Суд зазначає, що застосування ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та п.3 постанови № 975 пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, на що звертає увагу Департамент фінансів в листі від 22.10.2015, а з часом встановлення йому інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.

Враховуючи вказане, позивач отримав право на призначення та отримання вказаної допомоги з 25.08.2015 відповідно до Постанови КМ України від 25.12.2013 № 975.

Що стосується посилання відповідача на те, що зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги є втручанням в виключні повноваження Міністерства, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.8 Наказу № 530 від 14.08.2014 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі - Наказ №530), висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Згідно п.13 Постанови № 975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Зазначені норми надають відповідачу дискреційне (самостійне) право на вирішення питань щодо виплати одноразової допомоги в межах закону. Тобто, дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення.

За вказаних обставин, суд не вправі втручатися у такі повноваження і зобов'язувати відповідача прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Проте, згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суду надано право суду вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. На думку суду, вихід за межі позовних вимог повинен безумовно узгоджуватися й бути спрямованим на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, що є завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, та відповідно, на ефективне відновлення порушених прав таких осіб і усунення їх порушень.

Оскільки суд не вправі підміняти орган, на який покладено вирішення питання про призначення одноразової грошової допомоги та з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, тому слід вийти за межі позовних вимог і прийняти рішення, яким зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та прийнятого рішення щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, з огляду на що, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд- ,

постановив:

Позов задовільнити.

Визнати дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням йому 2 групи інвалідності з 25.08.2015 внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії - протиправними.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Г.В. Чернова

Судді: О.В.Капинос

І.Е.Черняхович