Постанова № 56913457, 29.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2016 року справа № 813/264/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідання Бугари М.Р.,

за участю:

представника позивача Яблонської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004211503 від 01.09.2015 р. та № 0004221503 від 01.09.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними, а висновок про те, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеної суми авансового внеску з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями є помилковими.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву від 12.03.2016 р. № 1840/9/14-02-10-07. Заперечення мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є таким, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що у податкових повідомленнях-рішеннях зазначено найменування юридичної особи -головного підприємства ТОВ «Мізол», а не Миколаївської філії ТОВ «Мізол», та в назві податку вказано «Авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств стосовно Миколаївської філії ТОВ «Мізол». Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та в письмових поясненнях, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення, клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд робить висновок, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

06.08.2015 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток Миколаївської філії ТзОВ «Мізол», про що складено акт №172/15-03/35383380 від 06.08.2015 р.

У висновку даного акту зазначено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеної суми авансового внеску з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.09.2015 р. № 0004211503 та від 01.09.2015 р. № 0004221503.

Вирішуючи спір по суті суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до п.п. 4.1.11. п. 4.1. статті 4 ПК України, однією із основних засад податкового законодавства в Україні є єдиний підхід до встановлення податків та зборів, що полягає у визначенні на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку. До таких елементів стаття 7 ПК України відносить порядок обчислення (пп.7.1.5.), строк та порядок сплати податку (пп. 7.1.7.), а також строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку (пп. 7.1.8.).

Відповідно до п.29.1. статті 29 ПК України, обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів, а строк сплати податку пункт 31.1. статті 31 ПК України пов'язує з моментом виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку.

Згідно п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. При цьому, підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає таке податкове зобов'язання як грошове зобов'язання платника податків.

Згідно з п. 46.1. статті 46 ПК України податкова декларація це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України сума грошового зобов'язання, що зазначена у податковій декларації, поданої до контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом, вважається узгодженою.

Пунктом 16 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" (далі - Закон) внесено доповнення до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, яким змінено механізм та строки сплати податкового зобов'язання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем прийнято рішення про консолідовану сплату податку на прибуток за місцезнаходженням юридичної особи та повідомлено податкові органи заявою №144 від 30.05.2011 р.

Відповідно до п. 152.4. статті 152 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

У разі якщо станом на 1 січня звітного року платник податку не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного року, такий платник податку має право прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку в такому звітному році. Платник податку повідомляє контролюючі органи про прийняття такого рішення протягом 20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником податку такого рішення обраний ним порядок сплати податку застосовується до зміни платником податку такого рішення та не потребує щорічного підтвердження.

Реалізуючи таке право, Товариством прийнято рішення про консолідовану сплату податку на прибуток за місцезнаходженням юридичної особи, про що податкові органи повідомлено заявою №144 від 30.05.2011 р. Факт консолідованої сплати податку на прибуток визнається ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області у змісті Акту.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 152.4 статті 152 ГІК України, відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

Відповідно до п. 33.1 ст. 33 ПК України, податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Податковим кодексом України визначено наступні види податкового періоду: календарний рік, календарне півріччя, календарні три квартали, календарний квартал, календарний місяць, календарний день (ст. 34 Податкового кодексу України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» (набрав чинності 12.08.2012 р.), пункт 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено абзацом другим.

Відповідно до абз. 2 п. 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, вказаними доповненнями до пункту 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у порівнянні із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, змінено як розмір авансового платежу, так і порядок його сплати у звітних (податкових) місяцях січень-лютий 2013 року. При цьому, вказаною нормою визначено, що авансові платежі сплачуються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Виходячи з наведених вище норм, звітним податковим місяцем, у спірному випадку по Миколаївській філії ТОВ «Мізол», є січень 2013 року та лютий 2013 року. А тому, граничним строком сплати авансових платежів за січень 2013 року відповідно є 20.02.2013 р„ а за січень 2013 року - 20.03.2013 року.

Крім того, про правомірність поведінки Товариства свідчить і своєчасне здійснення оплати авансових внесків по Миколаївській філії ТОВ «Мізол».

Так, Товариством подано до податкових органів розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2012 р. по Миколаївській філії ТОВ «Мізол» від 11.02.2013 р. № 9087439722, яким визначено місячний розмір авансового внеску на 2013р. та січень, лютий 2014 р. у сумі 3 371 грн.

Вказані внески перераховувалися до державного бюджету України в строки, встановлені ПК України. Зокрема, Товариством перераховано:

-за серпень 2013 р. у сумі 3731,00 грн. платіжне доручення № 160 від 29.08.2013 р.;

-за вересень 2013 р. у сумі 3731,00 грн. платіжне доручення № 173 від 26.09.2013 р.;

-за жовтень 2013 р. у сумі 3731,00 грн. платіжне доручення № 190 від 29.10.2013 р.;

-за листопад 2013 р. у сумі 3731,00 грн. платіжне доручення № 204 від 28.11.2013 р.;

-за грудень 2013 р. у сумі 3731,00 грн. платіжне доручення № 12 від 27.12.2013 р.;

-за січень 2014 р. у сумі 3731,00 грн. платіжне доручення № 10 від 29.01.2014 р.;

-за лютий 2014 р. у сумі 3731,00 грн. платіжне доручення № 28 від 28.02.2013 р.

Оскільки встановлено, що позивачем прийнято рішення про здійснення розрахунку та оплати консолідованого податку на прибуток за місцем знаходження основного підприємства, а відповідно до п. 152.4. ст. 152 ПК України відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно винесено податкові повідомлення - рішення, які направлені філії позивача, оскільки правом виставлення податкових вимог у даному випадку наділений податковий орган за місцем знаходження позивача.

Окрім того, доказами у справі (декларація з податку на прибуток за звітний період 2012 р., платіжні доручення) підтверджено своєчасну та повну сплату авансових внесків ТОВ "Мізол" по Миколаївській філії ТОВ "Мізол" за період в якому здійснювалася перевірка.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, винесені ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області від №0004211503 від 01.09.2015 р. та № 0004221503 від 01.09.2015 р.

3.Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мізол" (код ЄДРПОУ - 33895476) судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 04.04.2016 року.

Суддя Братичак У.В.