Постанова № 56913345, 03.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 р. Справа № 804/583/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: позивача віповідача Пономаренко Є.В. Малютіна В.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання податкової консультації нечинною

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС в якому позивач просить скасувати індивідуальну податку консультацію, викладену в листі від 24.07.2015 вих. №3580/10/28-01-50-01-11.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на звернення про надання податкової консультації, відповідачем надано 24.07.2015 року останню, яка на думку позивача суперечить нормам діючого законодавства, що у відповідності до статті 53 Податкового кодексу України є підставою для визнання такої консультації недійсною.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що податкова консультація містить правову позицію контролюючого органу щодо використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів та не може виходити за межі закону. Враховуючи вищевикладене податковий орган вважає, що в діях відповідача відсутні порушення норм чинного законодавства, а отже права та законні інтереси позивача не є порушеними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 13.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" звернулося до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС із запитом щодо надання податкової консультації, а саме: чи є об'єктом оподаткування та чи буде включатися до бази оподаткування податком на прибуток підприємств додатковий капітал товариства, який може утворитися в результаті перевищення розміру внеску (вкладу) нового учасника товариства над номінальною вартістю корпоративних прав у товариства, набутих таким учасником, і який (додатковий капітал) не буде впливати на розмір статутного капіталу товариства і відповідно на розмір частки нового учасника в такому капіталі. При цьому, під номінальною вартістю корпоративних прав у товариства у цьому запиті розуміється розмір внеску (вкладу) нового учасника товариства, на який буде збільшено статутний капітал товариства.

Запит був мотивований тим, що Позивач розглядає можливість отримання грошових коштів за рахунок внеску (вкладу) нового учасника, юридичної особи-нерезидента (новий учасник), який буде прийнятий до складу учасників Позивача, у зв'язку з чим буде збільшено розмір статутного капіталу Позивача, а новий учасник отримає відповідний обсяг корпоративних прав (частку у статутному капіталі Позивача).

При цьому, статутний капітал Позивача буде збільшено, лише за рахунок частини такого внеску (вкладу) нового учасника, інша частина якого на розмір статутного капіталу Позивача і відповідно на розмір частки нового учасника у такому статутному капіталі впливати не буде, але буде умовою для прийняття його до складу учасників Позивача.

Таким чином, сума надходжень грошових коштів, отриманих Позивачем від набуття новим учасником корпоративних прав (частки у статутному капіталі Позивача), буде перевищувати номінальну вартість таких корпоративних прав (розмір внеску (вкладу) нового учасника, на який буде збільшуватись статутний капітал Позивача).

27.07.2015 року Позивач отримав від Відповідача індивідуальну податку консультацію, викладену в листі від 24.07.2015 вих. № 3580/10/28-01-50-01-11, згідно з якою було роз'яснено, що додатковий капітал Позивача, який може утворитися в результаті перевищення розміру внеску (вкладу) нового учасника підприємства над номінальною вартістю корпоративних прав у Позивача повинен бути включений до складу доходу підприємства та відображено у фінансовому результаті діяльності Позивача.

Як вбачається із Податкової консультації, до такого висновку Відповідач прийшов з огляду на положення п. 5 наказу Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» (далі - П(С)БО 15), згідно з якими дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємств) за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. При цьому, Відповідач зазначив, що частина внеску нового учасника підприємства, яка не буде включена до статутного капіталу Позивача підпадає під визначення «інший дохід», визначеного п. 7 П(С)БО 15 - до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій, дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу України).

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. (пункт 52.3статті 52 Податкового кодексу України).

Приписами пунктів 52.4 та 52.5 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Водночас, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (пункт 53.3 статті 53 Податкового кодексу України).

З огляду на викладені законодавчі положення вбачається, що податкова консультація надається контролюючими органами у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділ).

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України ви 07.02.2013 № 73, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 за № 336/22868 (надалі - Положення), до фінансового результату до оподаткування входить у тому числі прибуток, яким є сума, на яку збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників) перевищують пов'язані з ними зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

У свою чергу, сукупний дохід - зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій з власниками).

Згідно з п. 5 Наказу Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року N290 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" (далі П(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 7 П(С)БО 15 встановлено, що до складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Аналізуючи вищенаведені норми діючого законодавства, яким визначено поняття доходу, суд приходить до висновку, що оподатковуваним доходом товариства від провадження діяльності у розумінні наведеного законодавчого припису є дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), отриманий від здійснення господарської діяльності.

Таким чином, відповідач у листі від 24.07.2015 вих. № 3580/10/28-01-50-01-11 щодо надання податкової консультації, дійшов помилкових висновків, які не відповідають нормам податкового законодавства.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію, викладену в листі від 24.07.2015 вих. №3580/10/28-01-50-01-11 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 березня 2016 року

Суддя О.В. Єфанова