Постанова № 56913235, 29.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 р. Справа № 816/4603/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

представника позивача - Павленко К.В.

представника відповідача - Шостака О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2016р. по справі № 816/4603/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Кременчукгаз", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2015 року № 0063121701/277, № 0005102201/275.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 01 жовтня 2015 року № 0063121701/277 та № 0005102201/275.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 січня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637, п. 5 розділу 2 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998, пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, п. 127.1 ст. 127, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи з підстав та обставин викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 26 січня 2015 року по 04 березня 2015 року Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 30 липня 2015 року № 880/16-03-22-01-08/03351734 /а.с. 15-53/, згідно висновків якого встановлено порушення:

1) підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164, пункту 164.5 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпунктів 170.9.1 та 170.9.2 пункту 170.1 статті 170, підпункту "а" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого додатково визначено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 303,53 грн., в тому числі: за січень 2013 року 15,88 грн., за березень 2013 року 17,65 грн., за травень 2013 року 17,65 грн., за червень 2013 року 17,65 грн., за вересень 2013 року 15,88 грн., за листопад 2013 року 17,65 грн., за грудень 2013 року 201,17 грн.

2) пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (далі за текстом - Положення № 637), а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів оригіналу платіжного документа (встановленої форми та змісту), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 1720,00 грн.

На підставі даних висновків акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 19 серпня 2015 року сформовано податкові повідомлення-рішення № 0052071701/106, яким ПАТ "Кременчукгаз" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 303,53 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 227,65 грн. /а.с. 70/ та № 0004592201/109 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення Положення № 637 в розмірі 1720,00 грн. /а.с. 71/.

ПАТ "Кременчукгаз" донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкові повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги позивача вищий контролюючий орган скасував податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2015 року № 0004592201/109 в частині застосування штрафу в розмірі 580,00 грн., а податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2015 року № 0052071701/106 - в частині визначення суми основного платежу на 102,43 грн. та на 177,37 грн. щодо застосованої штрафної санкції.

Таким чином, за наслідками процедури адміністративного оскарження первинних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 01 жовтня 2015 року № 0063121701/277, яким ПАТ "Кременчукгаз" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 201,10 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50,28 грн. /а.с. 78/ та № 0005102201/275 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення Положення № 637 в розмірі 1140,00 грн. /а.с. 77/.

Фактичною підставою для прийняття спірних рішень слугували висновки податкового органу під час проведення перевірки щодо порушення позивачем вимог Положення № 637, а саме: проведення готівкових операцій без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту, який підтверджував би сплату покупцем готівкових коштів на суму 1140,00 грн., що у свою чергу зумовило висновок про те, що вищевказані кошти є сумою, виданою під звіт та неповернутою повністю, тобто додатковим благом працівника, а відтак сума в розмірі 1140,00 грн. має оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю прийняття податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2015 року № 0063121701/277 та № 0005102201/275, оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт перебування зазначеної особи у відрядженні в м. Яремче, її проживання у готелі "Станіславський" ТОВ "Карпатський стандарт" та пов'язаність відрядження з господарською діяльністю позивача підтверджено матеріалами справи у їх сукупності, отже, витрачання коштів, виданих ОСОБА_3 на відрядження, підтверджене належним чином оформленими достовірними підтверджуючими документами в повному обсязі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням від 01 жовтня 2015 року № 0005102201/275 безпідставно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1140,00 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 01 жовтня 2015 року № 0063121701/277 зайво збільшено податкове зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 251,38 грн.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Під час судового розгляду справи встановлено, що основними видами підприємства позивача за Класифікацією видів економічної діяльності, зокрема, є: розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи, будівництво трубопроводів.

Для здійснення вищевказаних видів господарської діяльності, підприємство має видані Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) відповідні ліцензії на розподіл та постачання природного газу (копії ліцензій наявні в матеріалах справи а.с. 100-103).

Господарська діяльність з розподілення природного газу здійснюється за умови комерційного (приладового) обліку з метою контролю за його використанням. Необхідною складовою, по виконанню заходів контролю за раціональним використанням природного газу, є: застосування новітніх технологій у сферах приладового обліку та метрології, наявність відповідної матеріально-технічної бази та висококваліфікованого персоналу.

З метою підвищення професійної майстерності працівників підприємств нафтогазового комплексу, НАК "Нафтогаз України" спільно з ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" в період з 16 по 19 грудня 2013 року в м. Яремче, Івано-Франківської області, підготовлений та проведений Всеукраїнський семінар-нарада на тему: "Приладовий облік природного газу та метрологія".

Листом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від 13 листопада 2013 року № 12-6008/1.3-13 /а.с. 92/ позивачу запропоновано направити для участі у семінарі-нараді працівників підприємства, відповідальних за приладовий облік та метрологічне забезпечення.

Відповідно до п. 3.1. Положення про відділ обліку газу ПАТ "Кременчукгаз", здійснення обліку природного газу, реалізованого по всім категоріям споживачів в зоні діяльності ПАТ "Кременчукгаз", контроль стану вузлів обліку та правильності обліку природного газу на газорозподільних пунктах та контроль за дотриманням лімітної дисципліни покладено на відділ обліку газу.

Пунктом 1.8. посадової інструкції заступника голови правління з питань поставок газу /а.с. 97-99/ передбачено, що заступник голови правління з поставок газу безпосередньо керує діяльністю та контролює роботу: відділу поставок газу; відділу обліку газу; абонентської служби; та інших підрозділів згідно структурної схеми підприємства.

Згідно з наказом № 34к від 09 лютого 2009 року /по особовому складу а.с. 104/ заступником голови правління з питань поставок газу призначено ОСОБА_3

Наказом від 09 грудня 2013 № 53 /а.с. 145/ підтверджено, що адміністрацією ПАТ "Кременчукгаз" прийнято рішення відрядити до м. Яремче Івано-Франківської області в ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" та ПАТ "Івано-Франківськгаз" для участі у семінарі-нараді з 16 грудня 2013 по 19 грудня 2013 року заступника голови правління з поставок газу ОСОБА_3, інженера ОСОБА_4, водія гаража ОСОБА_5

Для забезпечення працівників позивача грошовими коштами на відрядження, підприємством, в безготівковій формі, перераховано на рахунок ПАТ "Банк Фінанси та Кредит", грошові кошти для виплати добових, заправки легкового автомобіля ПАТ "Кременчукгаз", на якому здійснено проїзд до місця призначення, кошти на винаймання житла для проживання у місті призначення на загальну суму 6650,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 13 грудня 2013 року /а.с. 75/. Перераховані до банку кошти зараховані відрядженим працівникам ПАТ "Кременчукгаз" на карткові рахунки відповідно до відомості на виплату грошей № 57 від 13 грудня 2013 року /а.с. 76/.

На картковий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_3 перераховано 4000,00 грн., на картковий рахунок ОСОБА_5 - 1300,00 грн.; на картковий рахунок ОСОБА_4 - 1 350,00 грн.

Факт відбуття вищевказаних осіб у відрядження 16 грудня 2013 року та факт прибуття до основного місця роботи 19 грудня 2013 року, зокрема, заступника голови правління з питань поставок газу, підтверджується відповідними відмітками у посвідченні про відрядження № 716 від 13 грудня 2013 року /а.с. 81/.

Відповідно до п.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №59 від 13.03.1998 року, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Положеннями п.4 зазначеної Інструкції передбачено, що підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Відповідно до п.11 Інструкції, відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. 5 Інструкції, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 N 98, витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Відповідно до п. 12 Інструкції, витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема: рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Витрати, понесені у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені відповідними документами (крім добових витрат), працівникові не відшкодовуються.

Згідно з п.17 Інструкції, після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.

Пунктом 2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення № 637), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року № 40/10320, передбачає, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктами 3.1, 3.2 Положення № 637 визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з пунктом 7.39 глави 7 Положення під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених термінів може дозволятися лише у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

За змістом пунктів 7.41, 7.43, 7.44,7.47 Положення під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Під час проведення перевірки щодо дотримання порядку видачі готівки під звіт на відрядження встановлюється наявність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам тощо.

Факти подання звіту про використання коштів до бухгалтерії в установлені строки без одночасного повернення до каси невикористаних підзвітних сум є порушенням порядку видачі готівки під звіт і її використання.

Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо).

Матеріали справи свідчать, що до авансового звіту від 23.12.2013 № 716 ОСОБА_3 на підтвердження використання коштів за проживання (відрядження) надано готельний рахунок та акт № ОУ-0000206 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 19.12.2013 на загальну суму 1140,00 грн.

Інших належних та допустимих доказів, а саме: оригіналів розрахункових документів, які відповідають встановленій формі та змісту, позивачем під час перевірки та під час судового розгляду справи не надано.

Надана до матеріалів справи, на підтвердження витрачання коштів підзвітною особою саме за послуги готелю "Станіславський", копія виписки з карткового рахунка ОСОБА_3 /а.с 86/, не може слугувати належним доказом у справі з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 р., безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 2.12 глави 2 Положення № 637, фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Підпунктами 7.3 та 7.4 п. 7 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Національного банку України N 223 від 30.04.2010 р. (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що операції користувачів повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших документів за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів у паперовій формі, що складаються та друкуються державною мовою за місцем проведення операції в такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжної системи.

Документи за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Згідно п. 1.4 Положення № 223, сліп - паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки.

Отже, вказана норма направлена на встановлення порядку підтвердження підприємствами цих розрахунків наявністю у нього розрахункових документів про сплату підзвітною особою відповідних послуг.

Однак, відповідних розрахункових документів на підтвердження витрачання коштів у сумі 1140,00 грн. за проживання у готелі "Станіславський" ТОВ "Карпатський стандарт" підзвітною особою позивача - ОСОБА_3, надано не було.

Водночас, позивачем проведено погашення авансового звіту, поданого до бухгалтерії підзвітною особою ОСОБА_3, без наявності достовірних документів, які б підтверджували сплату коштів за придбані у готелі "Станіславський" ТОВ "Карпатський стандарт" послуги, особою, якій ці кошти видавалися.

Відповідно до приписів ст.ст. Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок, до них застосовуються фінансові санкції: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Таким чином, оскільки позивачем не підтверджено належними розрахунковими документами використання коштів, виданих на відрядження ОСОБА_3 у розмірі 1140,00 грн., колегія суддів вважає правильним застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 01.10.2015 № 0005102201/275 у розмірі 1140,00 грн.

Крім того, згідно з п.п.164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку зараховується сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 ПК України.

Згідно абзацу "б" п.п.170.9.1 п.170.9 ст.170 цього ж Кодексу, податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме: під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

У відповідності до пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПК України.

Пунктом 164.5 зазначеного Кодексу визначено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пункту 167.1. статті 167 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Підпунктом "а" пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Оскільки позивачем не підтверджено належними розрахунковими документами використання коштів, виданих на відрядження ОСОБА_3 у розмірі 1140,00 грн., колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що згідно норм пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, вказані кошти являються додатковим благом, тобто коштами, що були виплачені платнику податків (підзвітній особі) податковим агентом (ПАТ "Кременчукгаз"), при цьому такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму, не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України).

З перерахованої суми ПАТ "Кременчукгаз" податок з доходів фізичних осіб, в порушення пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, не утримано, в результаті чого підприємством недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 201,10 грн. (1140,00х1,176х15%).

Згідно п. 127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи вищезазначене порушення податковим органом обґрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 25%, тобто 50,28 грн. (201,10х25%).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01 жовтня 2015 року № 0005102201/275 та № 0063121701/277 є правомірними та відповідають вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про їх скасування задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2016 не відповідає вимогам ст. 159 КАС України, оскільки прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та задоволення позовних вимог ПАТ "Кременчукгаз".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2016р. по справі № 816/4603/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 04.04.2016 р.