Ухвала суду № 56913191, 30.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5718/15

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Одеське» до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області та державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Дереклєєвої Тетяни Вікторівни про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Одеське» (далі ТОВ «Одеське») звернулось до суду з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі УДР Головного ТУЮ в Одеській області) та державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Дереклєєвої Т.В. (далі державний реєстратор Дереклєєва Т.В.), в якому просило:

- скасувати рішення про відмову у державній реєстрації права від 6 серпня 2015 року № 23475647;

- зобов'язати УДР Головного ТУЮ в Одеській області відповідно до п. 8-1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснити запит у органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій на інформацію, яка необхідна для реєстрації права власності за ТОВ «Одеське» на 80/100 будівлі контори - магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати УДР Головного ТУЮ в Одеській області зареєструвати право власності за ТОВ «Одеське» на 80/100 названої будівлі контори - магазину, розташованої за вказаною вище адресою.

В обґрунтування позову зазначалось, що постановою господарського суду Одеської області від 22 грудня 2008 року по справі № 32-7-3-24-2/6-06-298 ТОВ «Одеське» визнано банкрутом та відносно останнього відкрито процедуру ліквідації. Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 березня 2015 року по справі № 25-32-7-3-24-2/6-06-298 призначено ліквідатором ТОВ «Одеське» арбітражного керуючого Ратушного А.І.. 31 липня 2015 року Ратушний А.І. звернувся до УДР Головного ТУЮ в Одеській області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 80/100 будівлі контори - магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Проте, рішенням державного реєстратора Дереклєєвої Т.В. від 6 серпня 2015 року за № 23475647 відмовлено у державній реєстрації права власності на вказане нерухоме майно. На думку позивача, названа відмова порушує права ТОВ «Одеське» щодо розпорядження власним майном.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року адміністративний позов ТОВ «Одеське» задоволено частково. Скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора УДР Головного ТУЮ в Одеській області Дереклєєвої Т.В. від 6 серпня 2015 року № 23475647. У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, представник УДР Головного ТУЮ в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає, що при вирішенні справи судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, судом не прийнято до уваги, що необов'язковість подання технічного паспорту не виключає тієї обставини, що заявником було надано такий документ, а документи, подані для державної реєстрації, розглядаються у сукупності. При цьому на підставі перевірки поданих документів державний реєстратор приймає відповідне рішення. Таким чином, позивачу відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв'язку з невідповідністю даних площі об'єкта, яка відображена у технічному паспорті від 17 червня 2015 року, із даними, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що постановою господарського суду Одеської області від 22 грудня 2008 року по справі № 32-7-3-24-2/6-06-298 визнано банкрутом ТОВ «Одеське» та відносно останнього відкрито процедуру ліквідації.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18 березня 2015 року по справі № 25-32-7-3-24-2/6-06-298 призначено ліквідатором ТОВ «Одеське» арбітражного керуючого Ратушного А.І..

31 липня 2015 року Ратушний А.І. звернувся до УДР Головного ТУЮ в Одеській області із заявою про державну реєстрацію за ТОВ «Одеське» права власності на 80/100 будівлі контори - магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням державного реєстратора УДР Головного ТУЮ в Одеській області від 6 серпня 2015 року за № 23475647 відмовлено у державній реєстрації права власності ТОВ «Одеське» на вказане нерухоме майно.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Одеське», суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскаржене рішення відповідача про відмову у державній реєстрації права власності є безпідставним та підлягає скасуванню.

Так, правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 названого Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган державної реєстрації прав, зокрема, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Згідно пунктам 1 та 2 ч. 2 ст. 9 Закону (у названій вище редакції) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення; відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною 4 названої статті Закону визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ст. 15 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

На момент виникнення спірних правовідносин перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначався Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року за № 868.

Відповідно до п. 15 названого Порядку під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно п. 20 названого Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Пунктом 36 Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

На підставі п. 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначено ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до яких, зокрема, відноситься подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (пункт 4).

Як встановлено матеріалами справи, 31 липня 2015 року представник ТОВ «Одеське» звернувся до УДР Головного ТУЮ в Одеській області із заявою про державну реєстрацію права власності за товариством на 80/100 будівлі контори - магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. До заяви надано:

- постанову господарського суду Одеської області від 22 грудня 2008 року по справі № 32-7-3-24-2/6-06-298 про визнання ТОВ «Одеське» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

- ухвалу господарського суду Одеської області від 18 березня 2015 року по справі № 25-32-7-3-24-2/6-06-298 про призначення ліквідатором ТОВ «Одеське» арбітражного керуючого Ратушного А.І.;

- дублікат свідоцтва про право власності від 14 квітня 2005 року серії САС 453623, виданий 18 березня 2009 року виконавчим комітетом Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області;

- витяг від 7 квітня 2009 року № 22408775, виданий КП «Комінтернівське РБТІ»;

- рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 9 червня 2006 року по справі № 2-1683/2006 про визнання дійсною угоди між ОСОБА_3 та ТОВ «Одеське» щодо купівлі-продажу 50/100 частин будівлі контори - магазину, розташованої на земельній ділянці площею 2791 кв. м в АДРЕСА_1, та визнання за ОСОБА_3 права приватної власності на вказаний об'єкт нерухомості;

- рішення Апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2012 року по справі № 22ц/1590/5963/12 про скасування названого вище рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 9 червня 2006 року та відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права приватної власності на приміщення;

- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 квітня 2013 року по справі № 6-49155св12 про залишення без змін рішення Апеляційного суду Одеської області від 30 жовтня 2012 року;

- технічний паспорт на будівлю контори - магазину, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1;

- відомості за результатами пошуку, які видані державним реєстратором 31 липня 2015 року (а. с. 95-151).

Таким чином, представником ТОВ «Одеське» до УДР Головного ТУЮ в Одеській області були надані всі необхідні документи для проведення реєстраційних дій.

За таких даних, апеляційний суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу у проведенні державної реєстрації права власності у розумінні наведених вище положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності у зв'язку з невідповідністю даних площі об'єкта, яка відображена у технічному паспорті від 17 червня 2015 року, із даними, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виходячи з наступного.

Так, відповідно до пункту 42 названого вище Порядку для проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна в разі, коли в документах, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на такий об'єкт, відсутні відомості про його технічні характеристики, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.

Разом з цим, як вбачається з наданого позивачем дубліката свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14 квітня 2005 року, в останньому зазначено які складові будівлі контори - магазину складають 80/100 частин цієї будівлі та зазначено загальну площу цих складових, яка становить 845,5 кв. м (а. с. 121).

Таким чином, виходячи з наведених вище норм чинного законодавства України, для проведення реєстраційної дії позивач не зобов'язаний був надавати технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, оскільки в документі, що підтверджує виникнення речових прав на такий об'єкт, були наявні відомості про його технічні характеристики.

При цьому, як правильно зазначено судом першої інстанції, технічний паспорт не є документом, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності.

Із врахуванням викладеного та наведених вище норм законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильність рішення суду першої інстанції щодо скасування рішення відповідача від 6 серпня 2015 року за № 23475647 про відмову ТОВ «Одеське» у державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скарги без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду..

Повний текст ухвали складено 4 квітня 2016 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко