Ухвала суду № 56913190, 04.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Справа № 876/1847/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Затолочний В.С.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Богдан А.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Стукало М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 819/3435/15 за позовом ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Тернопільській області, Шумського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (позивач) звернувся з позовною заявою до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, Шумського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області № 268 о/с від 04.09.2015 року та № 1603 від 02.09.2015 року, поновлення позивача на роботі, стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Відповідно до наказу №268 о/с від 04.09.2015 року позивача було звільнено з органів внутрішніх справ на підставі п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991 року. Даний наказ прийнято на підставі висновку та наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області №1603 від 02.09.2015 року. Вказані накази позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а вказані у наказі обставини такими, що не відповідають дійсності та не могли бути підставами для його звільнення, оскільки в силу вимог ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 819/3435/15 в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована, фактично, доводами позовної заяви.

Представник позивача підтримує вимоги апеляційної скарги. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує.

Шумський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області подав клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з березня 2010 року, а наказом УМВСУ в Тернопільській області № 268 о/с від 04.09.2015 року старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 старшого дільничного інспектора міліції сектору ДІМ МГБ Шумського РВ УМВС України в Тернопільській області з 04.09.2015 року звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил за п.64 «є» Положення (за порушення дисципліни).

Як вбачається з висновку про звільнення з органів внутрішніх справ позивача, в період з 20.08.2015 року останній, перебуваючи у відпустці, допустив грубе порушення службової дисципліни, свідомо ігноруючи вимоги керівництва МВС України та УМВСУ в Тернопільській області щодо необхідності неухильного дотримання законності та дисципліни, що виразилося у підтриманні позаслужбових стосунків та призвело до надзвичайної події.

Позивач, підтримуючи неділові стосунки з гр. Н, пообіцяв посприяти йому у не притягненні його до адміністративної відповідальності, за що став схиляти останнього до передачі йому неправомірної вигоди у розмірі 500 грн. 19.08.2015 року громадянин Н., усвідомлюючи незаконні дії позивача, звернувся із відповідною заявою до ВВБ в області щодо притягнення останнього до кримінальної відповідальності, за матеріалами яких того ж дня прокуратурою Тернопільської області внесено відомості до ЄРДР під № 420152100000001016 за ознаками вчинення окремими працівниками Шумського PB кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України. Після цього громадян Н. передав позивачу по частинах обумовлену суму. Після отримання позивачем 300 грн. його було затримано працівниками СБУ. Крім цього, матеріалами службового розслідування встановлено, що позивач незаконно, без оформлення будь-яких документів, вилучив у громадянина Н. рушницю «KRAL AIR RIFLE» калібру 4,5 мм Н-64159, Туреччина.

За даними фактами було призначено службове розслідування, за результатами якого підготовлено висновок службового розслідування від 02.09.2015 року.

02.09.2015 року винесено оспорюваний наказ № 1603 «Про порушення службової дисципліни, допущені окремими працівниками Шумського РВ УМВС в області та покарання винних».

На підставі вищезгаданих документів 04.09.2016 року управлінням МВС України в Тернопільській області винесено наказ № 268 о/с, яким позивача звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил за п.64 «є» (за порушення дисципліни).

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року (далі - Положення).

Відповідно до п. «є» ст. 64 вказаного Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, а відповідно до ст. 2 дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Частиною 1 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, якою визначено порядок накладення дисциплінарних стягнень, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст. 14 цього ж Закону при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність дій відповідача при звільненні позивача з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення, оскільки факт вчинення ОСОБА_3 дисциплінарного проступку доведено, звільнення проведено з дотриманням вимог статей 14, 18 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Що стосується позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог щодо скасування наказів про звільнення.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року у справі № 819/3435/15 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Затолочний В.С.

Запотічний І.І.