УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2016 р. Справа № 876/6947/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука АІ.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
представника відповідача Холявки І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «БК Інвестбуд» до Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
ПП «БК Інвестбуд» 21.04.2015 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Городоцької ОДПІ ГУ ДФС України у Львівській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000102201 від 27.02.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 34709,00 грн., в тому числі за основним платежем 27767,00 грн. та за штрафними санкціями 6942,00 грн., по господарських операціях з ТзОВ «Денікс Груп», з яким податковим органом не проведено зустрічної перевірки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС України у Львівській області № 0000102201 від 27.02.2015 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Городоцька ОДПІ ГУ ДФС України у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідно до акту від 01 вересня 2014 року за № 2623/26-55-22-07/37882958, складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС встановлено, що за податковою адресою підприємства (ТзОВ «Денікс Груп» ), відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно - транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інших первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності, згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, поданого до ДПІ у Печерському районі ТУ Міндоходів у м. Києві загальна чисельність працюючих на TOB «Денікс Груп» складає - 1 особа. Фактично відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
Щодо господарських відносин з ТзОВ «Денікс Груп» то апелянт зазначає, що в провадженні слідчого управління ГУМВС України у Львівській області перебуває кримінальне провадження внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140000000355 від 12.06.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 ч.З ст.190, ч.4 ст.191, ч. З ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України.
Таким чином вважає, що TOB «Денікс Груп» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності.
У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.він також доповнив, щор на момент апеляційного перегляду відсутнє процесуальне судове рішення по вказаному вище кримінальному провадженню.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП "БК Інвестбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Денікс Груп" за період з 20.12.2013 по 30.11.2014 року.
За результатами перевірки складено акт від 17.02.2015 року №54/2201/38718750, яким встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 27767 грн. в т.ч. за серпень 2014 року в сумі 16600 грн., за вересень 2014 в сумі 11167 грн.
На підставі вказаного акта перевірки Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 року №0000102201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34709 грн. в т.ч. основний платіж - 27767 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6942 грн.
Фактично підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.02.2015 року №0000102201 стали висновки ДПІ в Печерському районі м Києва ДПС від 01.09.2014 року №2623/26-55-22-07/37882958 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Денікс Груп".
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення від 27.02.2015 року №0000102201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 34709,00 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
При цьому п. 138.6 вказаної норми Кодексу передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Згідно з п. п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
З матеріалів справи видно, що копіями первинних бухгалтерських документів (договір, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, податкова накладна) підтверджується факт отримання від ТОВ «Гранд Стройгефест» згідно з договором товару.
Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88.
Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи ( на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити, як: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.
Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.
Як видно з матеріалів справи, між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ "Денікс Груп" 18.08.2014 року укладено договір підряду №170818/1, предметом якого є виконання ТОВ "Денікс Груп" для ПП "БК Інвестбуд" робіт по очищенню внутрішього подвір'я будинку-їдальні за адресою: м. Львів, вул. Ясна,1.
Реальність господарських операцій підтверджується первинними документами, а саме ПП "БК Інвестбуд" надало до матеріалів справи договірну ціну на очищення внутрішнього подвіря їдальні, що здійснюється в 2014 році, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014, акт приймання виконаних робіт за серпень 2014, локальний кошторис за серпень 2014 року, акт списання товарів №25 від 21.08.2014 року, накладну на реалізацію №РН-1406119 від 16.06.2014 року, видаткову накладну №ЛВ000007683 від 18.06.2014 року, накладну №130501 від 13.05.2014 року, видаткові накладні від 19.06.2014 року №ЛВ0000663/ЛВ, №РН-186 та від 30.06.2014 року №РН-0600044.
Також, 20.08.2014 року між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ "Денікс Груп" укладено договір підряду №180820/1, предметом якого є виконання ТОВ "Денікс Груп" для ПП "БК Інвестбуд" робіт по влаштуванню похилого даху одноповерхової частини будівлі їдальні за адресою: м. Львів, вул. Ясна,1.
На підтвердження фактичного виконання умов договору ПП "БК Інвестбуд" надало до матеріалів справи договірну ціну на влаштування похилого даху одноповерхової частини будівлі їдальні, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, підсумкову відомість ресурсів від 20.08.2014 року, довідку про вартість виконаних робіт від 30.09.2014 року, акт приймання виконаних робіт за вересень 2014 року, акт списання товарів №39 від 21.11.2014 року, накладні на реалізацію №РН-1409145 від 18.09.2014 року, №РН-1406119 від 16.06.2014 року, №РН-1407067 від 04.07.2014 року, №РН-1407180 від 22.07.2014 року, №РН-1410020 від 01.10.2014 року, №РН-1406073 від 06.06.2014 року, №РН-1410002 від 01.10.2014 року, №РН-1408081 від 11.08.2014 року, №РН-1410081 від 09.10.2014 року, №РН-1409182 від 22.09.2014 року, №РН -1410184 від 20.10.2014 року, №РН -1405137 від 20.05.2014 року, №РН 1405161 від 22.05.2015, №РН-1406036 від 03.06.2014, видаткові накладні №РН-0002742 від 16.09.2014 року, №РН-0002923 від 30.09.2014 року, №РН-0003195 від 15.10.2014 року, №РН-0002724 від 15.09.2014 року, №РН-0003440 від 31.10.2014 року, накладні №7-64 від 03.07.2014 року, №7-67 від 04.07.2014 року, №8-97 від 15.08.2014 року, №32 від 29.04.2014 року.
20.08.2014 року між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ "Денікс Груп" укладено договір підряду №180820/2, предметом якого є виконання ТОВ "Денікс Груп" для ПП "БК Інвестбуд" робіт по влаштуванню щебеневого покриття біля корпусу №1 за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 311.
Виконання вказаного договору, підтверджують наступні первинні документи: договірна ціна на влаштування щебеневого покриття біля корпусу №1, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, підсумкову відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних робіт від 28.08.2014 року, акт приймання виконаних робіт від 28.08.2014 року, акт списання товарів №26 від 29.08.2014 року, видаткові накладні №РН-186 від 19.06.2014 року, №РН-210 від 03.07.2014 року, №РН- 248 від 17.07.2014 року, №РН-0700018 від 17.07.2014 року, №РН263 від 23.07.2015 року, №РН-270 від 24.07.2015 року, №РН-310 від 07.08.2015 року, №РН-320 від 11.08.2015 року, №РН-338 від 16.08.2014 року, №РН-0600044 від 30.06.2015 року, №РН-0700016 від 04.07.2015 року, №РН-0700017 від 11.07.2015 року.
21.08.2015 року між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ "Денікс Груп" укладено договір підряду №200821/1, предметом якого є виконання ТОВ "Денікс Груп" для ПП "БК Інвестбуд" робіт по реконструкції головного входу та благоустрою прилеглої території корпусу Е за адресою: м. Львів, вул. Стороженка, 32.
Реальність виконання умов договору, підтверджують наступні первинні документи: договірна ціна на реконструкцію головного входу та благоустрою прилеглої території корпусу Е, локальний кошторис на будівельні роботи №3-1-1, підсумковуа відомість ресурсів, довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 19.09.2014 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року, акт списання товарів №29 від 30.09.2014 року, видаткові накладні №764 від 23.07.2014 року, №703 від 17.07.2014 року, №702 від 17.07.2014 року, №689 від 16.07.2014 року, №690 від 16.07.2014 року, №625 від 08.07.2014 року, №622 від 08.07.2014 року, №623 від 08.07.2014 року, №620 від 08.07.2014 року, №480 від 19.06.2014 року, №РН-0800027 від 07.08.2014 року, №РН-0800026 від 06.08.2014 року, №РН-0700019 від 23.07.2014 року, №РН-0700018 від 17.07.2015 року, №РН-280 від 29.07.2014 року, №РН-0700020 від 24.07.2015 року, №РН-270 від 24.07.2015 року, №490 від 20.06.2014 року, №608 від 04.07.2014 року, №550 від 27.06.2014 року, №480 від 19.06.2014 року, накладну на реалізацію №РН-1403077 від 11.03.2014 року, накладні №270501 від 27.05.2014 року, №130502 від 13.05.2014 року.
Як встановлено судом, загальна сума взаємовідносин з ТОВ "Денікс Груп", згідно з умовами вищенаведених договорів, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних за серпень-вересень 2014 року складає 166599,20 грн. в тому числі ПДВ 27766,54 грн.
За отримані роботи ПП "БК "Інвестбуд" перераховано грошові кошти для ТОВ "Денікс Груп" згідно платіжних доручень від 21.08.2014 року №286 на загальну суму 40000,00 грн., від 22.08.2014 року №290 на загальну суму 25000,00 грн., від 11.09.2014 року №321 на загальну суму 16124,00 грн., від 11.09.2014 року №322 на загальну суму 18475,20 грн., від 15.09.2014 року №331 на загальну суму 12000,00 грн., від 19.09.2014 року №333 на загальну суму 55000,00 грн. та всього на загальну суму 166599,20 грн.
Як вірно встановлено судом, вищезазначені договори не скасовані сторонами та не визнані недійсними в судовому порядку, а тому є дійсними.
Виходячи з вищенаведеного, що не спростовано податковим органом. судом першої інстанції правильно встановлено, що долучені позивачем документи мають усі необхідні реквізити та відомості та відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, і в суду немає підстав ставити під сумнів їх достовірність. Податкові накладні, які засвідчують факт придбання послуг, також належно оформлені.
Таким чином, надані позивачем докази суд приймає до уваги, як такі, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентом.
Доводи апелянта про те, що ненастання реальних правових наслідків за вищевказаними господарськими операціями підтверджується висновками ДПІ в Печерському районі м Києва ДПС від 01.09.2014 року №2623/26-55-22-07/37882958 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Денікс Груп", то такі колегія суддів вважає помилковими та не бере до уваги, оскільки законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та формування валових витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту і відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.
Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що слідчим управлінням ГУ МВС України у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №120141400000003550, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України, оскільки сам факт порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ "Денікс Груп" та проведення досудового розслідування не є підставою для визнання господарських операцій позивача із ТОВ "Денікс Груп" безтоварними та такими, що реально не відбулись.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на момент апеляційного перегляду судового рішення щодо винності посадових осіб не ухвалено.
Окрім цього, колегія суддів враховує те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 по справі №813/8239/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Денікс Груп" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено повністю та визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що полягають у внесенні на підставі акта №2623/26-55-22-07/37882958 від 01.09.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Денікс Груп" (податковий номер 37882958) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року.
Також відповідачем не надано доказів та не доведено відсутність волевиявлення учасників правочину, відсутності повноважень у посадових осіб позивача та його контрагента на здійснення господарських операцій, притягнення їх до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та зборів тощо.
Крім цього, стаття 228 ЦК України не містить такої підстави для визнання правочинів нікчемними, як відсутність у сторони договору необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, виробничих активів, недостатність технічного персоналу, як про це зазначає відповідач. Відсутність в суб'єкта господарювання відповідних ресурсів для здійснення операцій не може бути достатнім підтвердженням неможливості ведення підприємницької діяльності таким суб'єктом, так як законодавство не встановлює обмеження щодо використання суб'єктом господарювання у своїх діяльності лише власних основних засобів.
Також відсутність контрагента позивача за юридичною адресою не є самостійною правовою підставою для визнання правочину нікчемним.
В контексті наведеного слід зазначити, що висновок податкового органу про нікчемність правочину є необґрунтованим.
Крім того, на момент укладення угод та їх виконання, позивач та його контрагент були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Доказів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.
Позивач надав належні та допустимі суду докази на підтвердження того, що господарські операції носили реальний характер, послуги були виконані належним чином, які в свою чергу оплачені.
Вищевказані докази реальності господарської операції не спростовано податковим органом, як і не представлено вироку чи іншого судового рішення про недійсність вказаного вище договору.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що на підставі вищевикладеного висновки ДПІ щодо ненастання правових наслідків за господарськими операціями між ПП "БК Інвестбуд" та ТОВ "Денікс Груп"є необгрунтованими.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Городоцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі №813/2022/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук
Ухвала у повному обсязі складена 05.04.2016 року.
Судове рішення № 56912956, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/2022/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: