Ухвала суду № 56912794, 30.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2180/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Одеська обласна дирекція ПАТ "Міський комерційний банк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ " Міський комерційний банк" (далі Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд), третя особа - Одеська обласна дирекція ПАТ "Міський комерційний банк" (далі ПАТ) про визнання протиправною бездіяльності Фонду та Уповноваженої особи щодо не включення ОСОБА_2 у перелік вкладників ПАТ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, зобов'язання Уповноваженої особи включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, зобов'язання Фонд включити ОСОБА_2 в Реєстр вкладників ПАТ, які мають право на отримання відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 вересня 2013 року між ПАТ, з однієї сторони, та ОСОБА_3 з іншої сторони, було укладено договір строкового банківського вкладу №2630/12/131125.

Згідно з п.1.2. ч.1 Договору вкладу №1 Банк прийняв від ОСОБА_3 на строковий депозитний рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 10000,00 доларів США строком на 334 (триста тридцять чотири) дні з процентною ставкою у розмірі 9,9 відсотка річних.

Відповідно до п.1.1. ч.2 Договору вкладу №1 Банк приймає від ОСОБА_3 грошові кошти на строковий депозитний рахунок в сумі та на умовах Договору вкладу №1 на строк з 10 вересня 2013 року по 10 серпня 2014 року.

10 вересня 2013 року ОСОБА_3 у відділенні №11 ПАТ було внесено 10000,00 (десять тисяч) доларів США на строковий депозитний рахунок НОМЕР_1, що підтверджується копією квитанції №4311 від 10 вересня 2013 року.

25 вересня 2013 року на підставі п.1.4. ч.2 Договору вкладу №1 ОСОБА_3 у відділенні №11 ПАТ сплатив Банку 90000,00 (дев'яносто тисяч) доларів США на строковий депозитний рахунок НОМЕР_1 для поповнення депозиту, що підтверджується квитанцією № 4886 від 25 вересня 2013 року.

01 липня 2014 року між ПАТ з одного боку, та ОСОБА_3 з іншого боку, було укладено договір банківського вкладу на вимогу № 2620/12/197000.

Відповідно до п.1.1. ч.2 Договору вкладу №2, Банк відкриває ОСОБА_4 депозитний рахунок НОМЕР_2 вкладу на вимогу та приймає на відкритий Вкладнику рахунок грошову суму на умовах та в порядку визначених в Договорі вкладу №2.

Пунктом 5.2.1. частини 2 Договору вкладу №2 передбачено, що ОСОБА_3 має право вимагати повернення вкладу або частини вкладу за першою вимогою.

Відповідно до п.1.1. ч.2 Договору вкладу №1 строк дії Договору вкладу №1 закінчився 10 серпня 2014 року.

Суму вкладу ОСОБА_3 у повному розмірі було перераховано на рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_3 в ПАТ, що підтверджується випискою по особовому рахунку НОМЕР_2 від 19 вересня 2014 року.

05 вересня 2014 року ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 частку вкладу з рахунку НОМЕР_2 в Банку у розмірі 200000,00 (двісті тисяч) гривень, що згідно офіційного курсу НБУ на дату укладення договору складало 15963,27 доларів США, про що між сторонами укладено договір дарування грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.М. 05 вересня 2014 року та зареєстрований в реєстрі за № 2511.

Пунктом 4 Договору дарування передбачено, що договір є підставою для звернення сторонами до ПАТ з метою оформлення переходу права власності на частку вкладу за цим договором на ім'я ОСОБА_2.

ОСОБА_2 звернулась з листом від 29 листопада 2014 року до Уповноваженої особи Рязанцева А.В., Фонду та Голови Національного банку України Гонтаревої В.О. з проханням включити її до списку вкладників для отримання грошових коштів, що формуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, проте за результатами розгляду даної заяви Фонд листом від 22 грудня 2014 року №21-036-16989/14 повідомив про відсутність підстав для включення позивачки до реєстру вкладників, оскільки нею банківський рахунок не відкривався.

Відмова відповідачів у включенні ОСОБА_2 до списку вкладників для отримання грошових коштів і стало підставою для звернення останньої з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні позовні вимоги суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для включення позивача до Переліку вкладників та до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, оскільки позивач не є вкладником у ПАТ, а тому позивач не набула такого права.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України врегульовано Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі Закон).

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків (пункт 2 статті 1 Закону) .

Згідно з п.4 ч.1 ст.2 Закону вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

З аналізу наведених положень можна дійти висновку, що в межах суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами Фонд гарантує відшкодування коштів виключно вкладнику відповідного банку саме за його вкладом.

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено та з матеріалів справи вбачається, що вкладником ПАТ у спірний період був саме ОСОБА_3, в той час, як позивачка була обдарована коштами у розмірі 200000,00 грн. за договором дарування грошових коштів, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Крикливою О.М. 05 вересня 2014 року та зареєстрованим в реєстрі за №2511, які перебували на рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ.

Таким чином, враховуючи наведені обставини у сукупності та приймаючи до уваги, що позивач не була у спірний період вкладником у розумінні статті 2 Закону, оскільки не укладала договір банківського вкладу, і фактично не мала договірних відносин з ПАТ, а лише набула право вимоги на кошти за вкладом в ПАТ відповідно до договору дарування від 05 вересня 2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Наведена правова позиція також узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 18 червня 2015 року по справі К/800/17460/15.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи, викладені у апеляційній сказі були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук