Ухвала суду № 56912793, 31.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4053/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришиної Р.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

31 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Кіся С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2015 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 20.01.2016 року вказаний позов задовольнив .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу позивач та його представник заперечили проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач працював в Управлінні праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації з 01.09.2006 та відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" був державним службовцем.

Томашпільським відділенням Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на підставі запиту Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської РДА та наданої декларації про майно доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік проведено перевірку відомостей, визначених п.2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" ОСОБА_2

Для проведення перевірки відповідачем були направлені запити до ЦБД ДРФО ДФС України, державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, реєстраційної служби Томашпільського району, Тульчинського центру ДАІ 0511 УМВС України у Вінницькій області, відділу Держгеокадастру у Томашпільському районі, державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складений висновок №244/7/1704 від 19.11.2015.

За змістом висновку податковим органом зазначено, що згідно даних Декларації відображених декларантом в позиції (Легкові автомобілі) розділу ІV (Відомості про транспортні засоби) зазначено наявність у власності, оренді чи іншому праві користування легковий автомобіль марки КІА, модель Venga, 2012 р.в., який було придбано ОСОБА_2 21.09.2012 за 138580,00 грн. У письмових поясненнях позивач вказав, що даний автомобіль придбаний ним на спільні кошти з дружиною - ОСОБА_5.

Перевіркою з'ясовано, що згідно інформації наявної в ЦБД ДРФО ДФС України загальна сума сукупного виплаченого (нарахованого) доходу ОСОБА_2 за період з 01.01.1998 по 30.09.2012 (місяць придбання автомобіля) становить 97 496,99 грн. та загальна сума сукупного виплаченого (нарахованого) доходу дружині ОСОБА_5 за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 становить 49 184,54 грн., що разом становить 146 681,53 грн. включаючи суми нарахованих податків. Відповідач прийшов до висновку, що утримавши відповідні суми податків із зазначеного доходу загальна сума буде нижчою ніж вартість придбаного автомобіля.

Враховуючи викладене, Крижопільською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_2 та підтвердних документів встановлено недостовірність відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", вказаних ОСОБА_2 у Декларації.

Позивач, вважаючи прийнятий відповідачем вказаний висновок таким, що суперечить вимогам закону, звернувся до суду із адміністративним позовом про його скасування.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про очищення влади" та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті Закону України "Про очищення влади", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

З 16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України "Про очищення влади" №1682-VII від 16.09.2014 року. Відповідно до статті 1 цього Закону, очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах верховенства права та законності; презумпції невинуватості; індивідуальності відповідальності та гарантування права на захист.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади" №1682-VII заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону №1682-VII особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Вказана заборона, у відповідності до ч. 8 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", зокрема, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на Посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

За приписами ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку (ч. 10 ст. 5 Закону України «Про очищення влади»).

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.14 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.11.14 р. за № 1385/26162, яким передбачена процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

В п. 3 зазначеного Порядку встановлено, що загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові: 1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч. 4 ст. 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи; 2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених ПК України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка; 3) проведення перевірки, що фактично полягає в: - аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; - порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 ч. 1 ст. 2 Закону, з наявною у контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; - порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 ч. 1 ст. 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел; 4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей; 5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку; 6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно п. 4, п. 6 Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів. При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, відповідно до зазначеного, органами Державної фіскальної служби України з метою реалізації положень вказаного закону здійснюються перевірки достовірності відомостей зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, зокрема перевіряється й саме відповідність вартості майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік набутого за час перебування на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел, при цьому відповідні органи при проведенні такої перевірки, зобов'язані дотримуватися встановленого алгоритму її здійснення визначеному у Порядку.

Згідно з матеріалами справи, оскаржуваним висновком податкового органу №244/7/1704 від 19.11.2015 "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" встановлено недостовірність відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", вказаних ОСОБА_2 у Декларації.

До такого висновку відповідач прийшов з огляду на те, що згідно даних Декларації відображених декларантом в позиції (Легкові автомобілі) розділу ІV (Відомості про транспортні засоби) зазначено наявність у власності, оренді чи іншому праві користування легковий автомобіль марки КІА, модель Venga, 2012 р.в., який було придбано ОСОБА_2 21.09.2012 за 138580,00 грн. У письмових поясненнях позивач зазначив, що вказаний автомобіль придбаний ним на спільні кошти з дружиною - ОСОБА_5.

У ході проведеної перевірки відповідачем з'ясовано, що згідно інформації наявної в ЦБД ДРФО ДФС України загальна сума сукупного виплаченого (нарахованого) доходу ОСОБА_2 за період з 01.01.1998 по 30.09.2012 (місяць придбання автомобіля) становить 97 496,99 грн. та загальна сума сукупного виплаченого (нарахованого) доходу дружині ОСОБА_5 за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 становить 49 184,54 грн., що разом становить 146 681,53 грн. включаючи суми нарахованих податків. Податковим органом зроблено висновок, що утримавши відповідні суми податків із зазначеного доходу загальна сума буде нижчою ніж вартість придбаного автомобіля.

Тобто податковим органом в ході перевірки декларації ОСОБА_2 встановлено саме, що вартість майна (майнових прав), набутого (набутих) останнім за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, перевищує суму доходів, отриманих ним із законних джерел.

Суд першої інстанції під час розгляду справи, прийшов до висновку, що оскаржуваний висновок в частині, зокрема отримання позивачем коштів із незаконних джерел є неправомірним, колегія суддів погоджується із зазначеними висновками враховуючи наступне.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації. Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Разом з тим, за змістом п. 12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Отже, у випадку встановлення податковим органом, за результатами перевірки, недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації зобов'язаний у відповідний термін повідомити особу про факт встановлення ним невідповідностей у поданій декларації, та отримати у встановлений термін від цієї особи письмового пояснення та/або надання відповідних документів, що підтвердять зазначену нею інформацію.

Таке письмове пояснення, відповідно до зазначених норм, є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки, що означає що податковий орган, що проводить перевірку зобов'язаний врахувати такі пояснення, надати їм вмотивовану оцінку, та встановити чи є вони підтвердженням інформації зазначеної в декларації та спростовують висновки контролюючого органу про наявність недостовірностей у поданій декларації.

На думку податкового органу, коштів отриманим позивачем із законних доходів було не достатньо для придбання вказаного ним в декларації майна, що свідченням отримання позивачем коштів із незаконних джерел.

Проте, згідно з матеріалами справи, відповідачем при складанні оскаржуваного висновку не було враховано письмових пояснень до перевірки, позивача про кредит на придбання автомобіля ЗАЗ-DAEWOO T13110 та отримані кошти від його реалізації в сумі 58000 грн., а також допомогу позивачу від батьків.

Таким чином, відповідач не взявши до уваги письмових пояснень позивача та не встановивши ряду обставин, що були встановлені судом першої інстанції, допустив порушення вимог законодавства під час здійснення ним відповідної перевірки, що потягло за собою складення неправомірного висновку.

Колегія суддів апеляційної інстанції, погоджується з висновками суду першої інстанції , що Крижопільською ОДПІ під час проведення перевірки не в повній мірі встановлено підстави набуття у власність позивачем вказаного майна, а також не досліджено ряду обставин щодо джерела походження коштів за які це майно було придбане, у зв'язку з чим відповідачем зроблено передчасний висновок про наявність невідповідностей відомостей у декларації позивача.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 квітня 2016 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.