Постанова № 56912787, 22.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/2213/15-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жук С.І.

- Семенюк Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

за участю апелянта ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління з питань цивільного захисту Херсонської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

Звернувшись до суду, ОСОБА_2 (далі - позивач), з урахуванням змін до позовної заяви, посилається на те, що 03 вересня 2014 року він був призваний до лав Збройних Сил України у відповідності до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607 "Про часткову мобілізацію".

Просив суд визнати протиправними дії відповідача з припинення виплати середнього заробітку під час призову за частковою мобілізацією. Стягнути з відповідача середній заробіток за період з травня 2015 року по день демобілізації включно та Стягнути з відповідача моральну шкоду.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління з питань цивільного захисту Херсонської обласної державної адміністрації щодо припинення виплати ОСОБА_2 середнього заробітку під час призову за частковою мобілізацією. Стягнено з управління з питань цивільного захисту Херсонської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період з 01.05.2015 року по день демобілізації - 21.09.2015 року У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити усі позовні вимоги та стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 10000 гривень.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Наказом управління з питань цивільного захисту Херсонської обласної державної адміністрації №22-00 від 08.10.2013 року ОСОБА_2 переведений з 01 жовтня 2013 року з посади головного спеціаліста відділу фінансового та господарського забезпечення управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Херсонської обласної державної адміністрації на посаду заступника начальника, як такого, що успішно пройшов стажування, із присвоєнням йому 11 рангу державного службовця в межах V категорії посад, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом управління.

Розпорядженням Херсонської обласної державної адміністрації від 03.09.2014 року №454-ос увільнено з 03 вересня 2014 року від виконання посадових обов'язків ОСОБА_2, заступника начальника управління з питань цивільного захисту обласної державної адміністрації, на період військової служби під час мобілізації, зі збереженням займаної посади і середньої заробітної плати.

Начальнику управління з питань цивільного захисту обласної державної адміністрації Сулімову О.С. визначено здійснювати розрахунки з ОСОБА_2 згідно з чинним законодавством.

Наказом т.в.о. командира військової частини польова пошта В2604 (по стройовій частині) № 267 від 21.09.2015 р. майора ОСОБА_2, заступника командира батальйону, звільненого з військової служби у запас за наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 04 вересня 2015 року № 702, відповідно до підпункту "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пункту 1 Указу Президента України від 12.06.2015 року № 328/215 "Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період" відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014 року № 607 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України вщ 15.01.2015 року № 113-VIII, з 21.09.2015 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення і направлено на зарахування на військовий облік до Херсонського ОМВК Херсонської області.

Наказано виплатити грошову компенсацію за 1 календарний день невикористаної щорічної основної відпустки за 2015 рік.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України, за січень-травень поточного року Херсонській області переховано кошти на виплату компенсації середньої заробітної плати працівникам підприємств, установ, організацій у сумі 9 720,66 тис. гривень, які відповідно до звітів органів соціального захисту перераховано заявникам.

Відповідно до розрахункових листів за травень-вересень 2015 року позивач отримав спірні кошти.

Відповідно до платіжного доручення №248 від 11.12.2015 року Управління перерахувало у обласне управління АТ "Ощадбанк" компенсаційні виплати мобілізованому ОСОБА_2 за травень-вересень 2015 року.

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігаються місце роботи і посада та компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій з бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105 (далі - Порядок).

Працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період здійснюється нарахування та виплата середнього заробітку, а потім підприємству проводиться компенсація витрат на виплату середнього заробітку зазначеної категорії працівників за рахунок бюджетних коштів.

Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1 до Порядку, погоджений відповідним районним (міським) військовим комісаріатом, яким працівник був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача середній заробіток за період з травня 2015 року по 21 вересня 2015 року.

Однак колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції відносно відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача у частині стягнення з відповідача моральної шкоди.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів керуючись вимогами Постанови Верховного суду України у судовому засіданні суду апеляційної інстанції дослідила, що дії відповідача завдали шкоди позивачу під час перебування останнього в зоні проведення АТО мід Маріуполем та позивач знаходившившись в стані обставинах бойових дій не міг відновити свої порушені права.

Тим самим відповідач завдав позивачу тяжких душевних страждань, що виразилося в постійних стрессах та розпачах ОСОБА_2, останній відчував приниження від того, що захищаючи свою державу не може отримати гідну винагороду.

Після демобілізації позивач замість відпочинку почав судову тяганину з відповідачем, втрачав тим самим час для відновлення свого здоровя після бойових дій .

Позивач також зазначив, що після даних душевних та фізичних страждань йому необхідно санаторно-курортне лікування, путівка до якого коштує 10000,00 гривень.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає що наслідки бездіяльності відповідача спричинили моральну шкоду, що нанесена позивачу та приходить висновку про наявність права у ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав в сумі 10000 (десять тисяч) 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Таким чином, враховуючи, що судом першої не вирішено не всі позовні вимоги колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 201,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління з питань цивільного захисту Херсонської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - змінити та доповнити резолютивну частину пунктом 4.

Стягнути з Управління з питань цивільного захисту Херсонської обласної державної адміністрації ( код ЄДРПОУ 14373006, місцезнаходження: м.Херсон, проспект Ушакова, буд.47) на користь ОСОБА_2 ( ідентифікаційних код НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) 00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2016 р.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.