Ухвала суду № 56912737, 30.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/505/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року у справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) оформлене протоколом від 07.12.2015 року № 39/12/15 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства Юстиції України від 31.12.2015 року № 2832/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санкцією, ліквідатора), виданого ОСОБА_5.»;

- зобов'язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва № 136 від 04.02.2013 року про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_5;

- зобов'язати Міністерство юстиції України виключити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих України (розпорядників майна, керуючого санкцією, ліквідатора) запис про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючого санкцією, ліквідатора), виданого ОСОБА_5

Крім того, позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2015 року № 2832/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санкцією, ліквідатора), виданого ОСОБА_5.».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 січня 2016 року клопотання про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування ухвали Міністерство юстиції України (надалі також Мін'юст України або апелянт)посилається на те, що судом першої інстанції фактично ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний наказ від 31.12.2015 № 2832/5 прийнято за результатами проведеної Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, під час виконання ним повноважень арбітражного керуючого (розпорядник майна) ПАТ «Дизельний завод», проведеної на підставі скарги ПАТ «Дизельний завод» від 08.10.2015, доручення Міністерства юстиції України від 16.10.2015 № 28071-0-33-15/13.2, оформленої Актом № 09-19/18 від 20.11.2015.

За результатами проведеної перевірки встановлено що, арбітражним керуючим ОСОБА_5 допущені грубі порушення законодавства під час виконання повноважень розпорядника майна ПАТ «Дизельний завод», що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів.

Клопотання про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтоване тим, що в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оскаржуваним наказом фактично позбавлено Арбітражного керуючого ОСОБА_5 права здійснювати повноваження арбітражного керуючого у справах про банкрутство, зокрема у п'ятьох справах, де він є учасником (ліквідатором), про банкрутство п'ятої категорії складності, а саме: справа № 43/122 про банкрутство ДП «Київський автомобільний ремонтний завод», справа № 904/7099/15 про банкрутство ТОВ "Торгівельний будинок "Слобожанка"; справа № 911/1952/14 про визнання банкрутом ДП «Білоцерківський завод «Еталон»; справа № 910/16324/14 про визнання банкрутом ТОВ "МОНАРХ РІТЕЙЛ УКРАЇНА"; справа № 925/1874/13 про визнання банкрутом ПП "Бізнес-Гранд".

Боржники в зазначених процесах перебувають на стадії ліквідації, що потребує здійснення арбітражним керуючим (ліквідатором) дій, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже дія оскаржуваного наказу, до винесення судом рішення у справі, може призвести до затягнення задоволення вимог кредиторів у справах в суді, припинення провадження у справі, а у випадку анулювання дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 останній не зможе здійснювати жодної дії стосовно розшуку та збереження майна суб'єктів господарювання, видачі довідок стосовно заробітної плати співробітникам підприємств для розрахунку пенсій, виплати заборгованості співробітникам із заробітної плати.

З відокремлених матеріалів справи вбачається, що Арбітражний керуючий ОСОБА_5 має здійснювати повноваження арбітражного керуючого ще у п'ятьох справах про банкрутство п'ятої категорії складності, а саме: справа № 43/122 про банкрутство ДП «Київський автомобільний ремонтний завод», справа № 904/7099/15 про банкрутство ТОВ "Торгівельний будинок "Слобожанка"; справа № 911/1952/14 про визнання банкрутом ДП «Білоцерківський завод «Еталон»; справа № 910/16324/14 про визнання банкрутом ТОВ «МОНАРХ РІТЕЙЛ Україна»; справа № 925/1874/13 про визнання банкрутом ПП "Бізнес-Гранд".

Задовольняючи клопотання ОСОБА_5 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність вчинення відповідачем оскаржених дій та рішень підлягає дослідженню лише під час судового розгляду справи, проте оскаржуваний наказ може призвести до позбавлення позивача права здійснювати повноваження, визначені законодавством про банкрутство, зокрема у справах № 43/122 про банкрутство Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод», справа № 904/7099/15 про банкрутство ТОВ "Торгівельний будинок "Слобожанка"; справа № 911/1952/14 про визнання банкрутом Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон»; справа № 910/16324/14 про визнання банкрутом ТОВ "МОНАРХ РІТЕЙЛ УКРАЇНА"; справа № 925/1874/13 про визнання банкрутом ПП "Бізнес-Гранд", де позивач є стороною (ліквідатором), отже існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з абзацом 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки, правомірність вчинення відповідачем оскаржених дій та рішень підлягає дослідженню лише під час судового розгляду справи, проте оскаржуване рішення може призвести до позбавлення позивача права здійснювати повноваження, визначені законодавством про банкрутство у вказаних вище справах, отже існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо доцільності задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та зупинення дії оскарженого рішення.

Крім того, колегія суддів враховує, що станом на дату проведення Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_5 та складання Акту № 72/15 від 08.09.2015 року, ухвалою господарського суду Київської області у справі 911/1952/14 від 06.04.2015 року, яка була залишена без змін рішення суддів апеляційної та касаційної інстанцій, встановлено відсутність порушень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зі сторони арбітражного керуючого ОСОБА_5 під час виконання ним повноважень розпорядника майна у справі № 911/1952/14 про банкрутство ДП "Білоцерківський завод "Еталон".

Також, Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2015 року по справі 911/1952/14 зобов'язано саме Відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у Київській області провести аналіз фінансово-господарського стану ДП "Білоцерківський завод "Еталон" та надати Господарському суду Київської області результати проведеного аналізу.

Зважаючи на наведене, у суду апеляційної інстанції є підстави вважати, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходить з того, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Мін'юсту України, оскільки невжиття такого заходу, у разі задоволення позову, призведе до необхідності докласти значних зусиль для відновлення порушених прав позивача.

Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.