Ухвала суду № 56912676, 30.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2222/15

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Первомайського міськрайонного центру зайнятості на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року за адміністративним позовом Первомайського міськрайонного центру зайнятості до Державної фінансової інспекції у Миколаївській області про визнання результатів ревізії протиправними та визнання вимоги такою, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року Первомайський міськрайонний центр зайнятості (далі МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Миколаївській області (далі ДФІ) про визнання результатів ревізії протиправними в частині порушення порядку проведення перевірки шляхом неповного та необ'єктивного дослідження документів та перевищення службових повноважень, а також визнання вимоги від 12 червня 2015 року №14-04-14-14/3046 такою, що не підлягає виконанню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановою суду, МЦЗ подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в лютому-квітні 2015 року відповідач провів ревізію використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

За результатами ревізії було складено акт від 29 квітня 2014 року №14-24/26, в якому зазначено про порушення ст.2 Закону України "Про зайнятість населення", ст.4 Закону України "Про зайнятість населення", п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, встановлено випадки отримання особами, які зареєстровані в МЦЗ, допомоги по безробіттю та одночасного отримання державної допомоги на догляд за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії потребує постійного стороннього нагляду; грошового забезпечення батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам; грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи або особою похилого віку, яка потребує стороннього догляду, або досягла 80-річного віку, що призвело до незаконного отримання допомоги по безробіттю 3 особами на загальну суму 35765,96 грн.;

- в порушення ст.4 Закону України "Про зайнятість населення", п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219, позивачем надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та в подальшому працевлаштовано на умовах дотації особу, яка за даними Первомайської ОДПІ ГУ ДФС зареєстрована як фізична особа-підприємець, що призвело до незаконного призначення допомоги по безробіттю на суму 561,76 грн. та незаконного покриття витрат на заробітну плату та сплату єдиного соціального внеску на загальну суму 23234,85 грн.;

- в порушення наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 24 березня 2006 року №86 "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості" допущено безпідставне завищення посадових окладів директора та заступника директора МЦЗ, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати протягом періоду, охопленого контролем, на загальну суму 4180,33 грн., на яку нараховано єдиний соціальний внесок на суму 1538,47 грн.

На підставі акту ревізії 12 червня 2015 року відповідач склав вимогу про усунення порушень № 14-04-14-14/3046, якою вимагає:

- опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у тому числі відшкодувати збитки, завдані зазначеними порушеннями, в установленому законодавством порядку;

- розглянути питання про притягнення працівників, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності.

Для усунення порушень позивачу запропоновано:

- стягнути матеріальну шкоду, завдану внаслідок надання недостовірних даних, у розмірі 35765,96 грн., 561,76 грн., 23234,85 грн.;

- вжити заходи щодо відшкодування збитків у сумах 4180,33 грн. та 1538,47 грн..

Винесення ДФІ вказаної вимоги з відповідними висновками і стало підставою для звернення МЦЗ з позовом до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що збитки стягуються в судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не суд при розгляді адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною та її скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними та зазначає наступне.

Згідно Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджену постановою КМУ від 06 серпня 2014 року № 310 (далі Положення) ДФІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Тому, враховуючи, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов особи, діяльність якої була перевірена, про оскарження вимоги (її висновків), колегія суддів приходить до висновку, що позов МЦЗ про визнання вимоги від 12 червня 2015 року № 14-04-14-14/3046 такою, що не підлягає виконанню є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, за змістом абз.1 п.2, 3 ч.4 Положення вбачається, що ДФІ здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектора економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Здійснює контроль за цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів.

Відповідно до п.5 ч.6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати державний фінансовий контроль шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій.

Таким чином, враховуючи вказані повноваження ДФІ, надані останній діючим законодавством, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги МЦЗ стосовно визнання протиправними результатів ревізії в частині перевищення ДФІ службових повноважень в частині відображення в акті ревізії питань, розгляд яких знаходиться поза компетенцією ДФІ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Посилання МЦЗ на порушення ДФІ порядку проведення перевірки шляхом неповного та необ'єктивного дослідження документів, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на відсутність відповідних достатніх та належних доказів, які б обґрунтовували зазначену правову позицію позивача. Так, МЦЗ ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження не було зазначено, які саме документи не було досліджено ДФІ при проведенні ревізії або які з розглянутих неповно та не об'єктивно досліджено.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи, викладені у апеляційній сказі були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Первомайського міськрайонного центру зайнятості - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук