Ухвала суду № 56912660, 30.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2016 рокусправа № 194/1929/15-а (2/194/4/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05 січня 2016 року по справі № 194/1929/15-а (2/194/4/16) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання нарахування та виплати пенсії відповідно до законодавства,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05 січня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області в частині визнання дій відповідача щодо нарахування та проведення ОСОБА_1 виплати пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання в заниженому розмірі 284 грн. 69 коп. з 26 квітня 2010 року по 20 червня 2015 року включно та щодо не нарахування ОСОБА_1 компенсації у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати у вірному розмірі пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання з 26 квітня 2010 року по 20 червня 2015 року включно неправомірними та протиправними, щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області нарахувати та провести доплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання в належному розмірі з 26 квітня 2010 року по 20 червня 2015 року включно згідно вимог українського законодавства, та нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію у зв'язку з порушенням встановлених строків виплати у вірному розмірі пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання з 26 квітня 2010 року по 20 червня 2015 року включно згідно вимог українського законодавства - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті. В обґрунтування скарги її заявник вказує на помилковість висновку суду першої інстанції щодо пропущення позивачем процесуального строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів, оскільки про невідповідність розміру та порядку нарахування позивач дізнався лише після першого отримання коштів на виконання судового рішення в липні 2015 року.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги вважає, що останню необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Залишаючи частково позов без розгляду суд першої інстанції посилався на пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду виходячи із періоду, за який позивач просив відновити його права. Крім того, вказав на відсутність заяви про поновлення строку для звернення до суду.

Проте колегія суддів вважає такі висновку суду необґрунтованими з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 22 травня 2012 року було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1, зокрема, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області та Управління Пенсійного фонду України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності починаючи з 26 квітня 2010 року. Цим судовим рішення було вирішено спір про право позивача на поновлення виплати пенсії.

02 грудня 2015 року позивач через представника звернувся до відповідача із запитом, в якому, серед іншого, просив надати письмові роз'яснення щодо порядку здійсненого розрахунку суми пенсії на виконання вищезазначеної постави суду.

Листом від 09 грудня 2015 року відповідачем надано відповідь, в якій зазначено, що рішення суду в частині здійснення нарахування та проведенню виплати пенсії по інвалідності внаслідок професійного захворювання з 26 квітня 2010 року фактично виконується з липня 2015 року і розмір пенсії відповідає тому, який був на момент припинення виплати.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом позову у даній справі є не право позивача не отримання пенсії з 26.04.2010 року, а дії та рішення відповідача при розрахунку розміру цієї пенсії, яка на підставі судового рішення вперше була отримана позивачем лише в липні 2015 року, а про порядок проведеного відповідачем розрахунку розміру цієї пенсії позивач дізнався в грудні 2015 року, то про порушення своїх прав позивач достеменно дізнався в грудні 2015 року, але в будь якому разі повинен і міг би дізнатися в липні 2015 року. Отже з цього часу і слід обчислювати строк звернення до суду виходячи із предмету заявленого адміністративного позову, який на час подання позову не сплинув.

Вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції, який невірно визначився із характером спірних правовідносин та предметом позову у даній справі.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач звернувся до суду із даним позовом у грудні 2015 року, колегія суддів зазначає, що шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст.99 КАС України, не можливо вважати таким, що сплинув.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали було невірно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 99, 100, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05 січня 2016 року по справі № 194/1929/15-а (2/194/4/16) - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту винесення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко