Постанова № 56912654, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2016 рокусправа № 804/14409/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

представників позивача: Литвиненко Ксенії Сергіївни, Клочкова Сергія Олександровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві про скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві про скасування припису та постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем виконано вимоги ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів" та жодне з положень законодавства не було ним порушено під час звернення Споживача: на перше звернення Споживача йому був запропонований аналогічний товар для обміну з числа наявних у Позивача; на друге звернення Споживача Позивач запропонував інший аналогічний товар для обміну та повідомив про можливість повернення грошових коштів, виходячи з ціни даного аналогічного товару на час пред'явлення споживачем такої вимоги.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, який є частиною Акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.09.2015 року № 000014;

Визнано протиправним і скасовано Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №000016 від 16.09.2015р.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відсутні підстав стверджувати, що позивач не розглянув (задовольнив) вимоги споживача, про що зазначено в Акті перевірки в якості підстави для складення Припису. За результатами повторної перевірки контролюючим органом приймаються відповідні рішення. Оскільки відповідачем повторна перевірка не була призначена, а одразу прийнята постанова про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», то у зв'язку з порушенням процедури прийняття постанови про накладення стягнень, така постанова підлягає скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м.Києві) подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що Інспекцією проведено позапланову перевірку стосовно дотримання позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів. За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовано відмову споживачу в реалізації його права, а саме позивач не розглянув (задовольнив) у визначений законом строк вимогу споживача щодо повернення коштів за придбаний товар. На підставі акта винесено Постанову про накладення на позивача стягнення в розмірі 41160грн. Статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на суб'єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу за відмову споживачу в реалізації його права - у 10-ти кратному розмірі вартості товару, виходячи з цін, що діяли на час придбання товару. Також зазначає, що припис не є актом індивідуальної дії, він носить інформаційний характер. При цьому, в акті перевірки чітко виписана норма права, яка порушена позивачем. Крім того, вказує, що свої зобов'язання перед споживачем, позивач виконав лише після перевірки та винесення Постанови.

В запереченнях (відзив) на апеляційну скаргу зазначено, що відповідач в апеляційній скарзі хибно стверджує, що припис не є індивідуальним актом, носить інформаційний характер, не має негативних наслідків для суб'єкта господарювання. Посилається на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю)у сфері господарської діяльності», згідно якого, вважає, припис є правовим актом індивідуальної дії, обов'язковим до виконання. Зазначає, що суд першої інстанції правомірно встановив, що в зазначеному приписі не зазначено норми закону, які порушені позивачем. Також зазначає, що відповідачем не була призначена повторна перевірка для з'ясування чи виконано припис контролюючого органу.

У судовому засіданні представники позивача (кожен окремо) проти доводів апеляційної скарги заперечили, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Надали пояснення аналогічні викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Направлення № 000077 на проведення перевірки від 11.09.2015р. та згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю від 25.08.2015р. №01/7623 2015 Інспекцією з питань захисту прав споживачі у м. Києві здійснена позапланова перевірка магазину «COMFY» ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 6. Підставою проведення перевірки було звернення ОСОБА_4 (надалі - Споживач). За результатами перевірки відповідачем складено Акт №000014 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.09.2015 року, в акті зазначено: Товариством "Комфі Трейд" відмовлено споживачу в реалізації його прав, а саме: не розглянув (задовольнив) у визначений законом термін вимогу споживача ОСОБА_4 від 04.07.2015р. щодо повернення коштів за придбаний товар.

На підставі результатів перевірки до Акту перевірки надано Припис (який викладений в розділі IV Акту перевірки): вирішити питання підняте у зверненні гр.ОСОБА_4 від 04.07.2015р. згідно вимог чинного законодавства.

16.09.2015р. позивачем до відповідача надані пояснення до акту №000014 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.09.2015р. (вих.№387п- 03/07 від 15.09.2015р.), в яких повідомлено про готовність позивача задовольнити законні вимоги відповідача та зазначені конкретні дії, виконані позивачем для задоволення законних вимог споживача.

Однак, 16.09.2015 р. Відповідачем винесена Постанова №000016 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою на позивача застосовано штраф у розмірі 41160,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю)у сфері господарської діяльності», норми Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року №1177, Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 N 310.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» однією із підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживінспекції України та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства регулюється Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 N 310 (далі - Порядок проведення перевірок).

Вказаний порядок розроблений відповідно до вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 1.4 Порядку проведення перевірок перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт.

За змістом п. 3.6 Порядку проведення перевірок на підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень.

Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб'єкта господарювання.

Слід зазначити, що матеріали справи містять:

- Направлення на проведення перевірки від 11. 09.2015 року (а.с. 11);

- Згоду на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю від 25.08.2015 року (а.с. 12), згідно якої Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів надає згоду на проведення позапланової перевірки ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», вул. В.Гетьмана, 6а м. Київ, стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в межах компетенції Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів (підставою для перевірки є звернення ОСОБА_4);

- Акт перевірки від 11.09.2015 року № 000014 (а.с. 13), згідно якого під час перевірки виявлено порушення законодавства: п. 29, 34 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 року №104; ч.1 та ч. 7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ, а саме, Товариством «КОМФІ ТРЕЙД» відмовлено споживачу в реалізації його прав (не розглянув (задовольнив) у визначений законом термін вимогу споживача ОСОБА_4 від 04.07.2015 року щодо повернення коштів за придбаний товар;

- Припис, який міститься в акті перевірки в ІV розділі Акта перевірки (а.с. 15). Зокрема, в приписі (п. 3) зобов'язано усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки: вирішити питання підняте у зверненні громадянина ОСОБА_4 від 04.07.2015 року. Зазначено, що про виконання цього припису слід письмово повідомити (з відповідним документальним підтвердженням) державний орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 16.09.2015 року (а.с. 16).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вищезазначена умова (а саме, про виконання цього припису слід письмово повідомити (з відповідним документальним підтвердженням) державний орган з питань захисту прав споживачів до розгляду матеріалів справи, який відбудеться 16.09.2015 року) була доведена до відома представника позивача, про що мається підпис від 11.09.2015 року уповноваженої особи позивача Гузікової Г.О.

Слід зазначити, що матеріали справи також містять письмові Пояснення від 15.09.2015 року (Вх. від 16.09.2015 р.) щодо зазначеного Акта перевірки (а.с. 17), в яких позивач зазначає, що намагався вирішити питання споживача шляхом запропонування заміни товару. Також в поясненнях зазначено, що вперше скарга споживача ОСОБА_4 з приводу заміни плоскопанельного телевізора надійшла 19.05.2015 року; повторна скарга споживача ОСОБА_4 надійшла 04.07.2015 року. Висловлено позицію не згоди з висновками акта перевірки, оскільки Товариством «КОМФІ ТРЕЙД» пропонувалися споживачу різні пропозиції вирішення питання.

Постановою від 16.09.2015 №000016 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 41160 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги та заперечення на апеляційну скаргу посилається на порушення відповідачем процедури прийняття постанови, а також зазначає, що припис не має відповідних посилань на норми закону, що ним порушені, крім того, вказує на відсутність повторної перевірки для прийняття Постанови про накладення стягнення.

Досліджуючи зазначені заперечення, доводи позивача колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу ч. 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991, N 1023-XII (Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів), у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за:

1) відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною 1 статті 8, частиною 1 статті 9 і частиною 3 статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно Постанови Кабінет Міністрів України N 1177, 17.08.2002 «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів» (п.4), рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджено, що орган контролю прийняв Постанову про накладення стягнень з урахуванням вищезазначених норм законодавства, а саме на підставі акта перевірки, з повідомленням суб'єкта господарської діяльності про час розгляду матеріалів справи. На час прийняття зазначеної постанови, порушення зазначені а акті перевірки та в приписі усунуті не були. Своїми письмовими Поясненнями від 15.09.2015 року (а.с. 17) позивач підтвердив, що станом на 16.09.2015 року (час розгляду матеріалів Акта перевірки від 11.09.2015 року та припису) порушення зазначені в акті перевірки від 11.09.2015 року, не усунуті, а припис не виконано.

Отже, орган контролю правомірно в силу норм законодавства прийняв Постанову від 16.09.2015 №000016 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 41160,00 грн., перевіривши при цьому 16.09.2015 виконання припису, та встановивши, що припис не виконано, порушення, зазначені в акті перевірки - не усунуто.

Таким чином, накладення стягнень на позивача відбулося не одразу при прийнятті акта перевірки та припису від 11.09.2015 року, а в силу перевірки даних про виконання припису. Така перевірка виконання припису та усунення порушень законодавства відбулася 16.09.2015 року, вона є повторною після перевірки, що відбулася 11.09.2015 року).

Виходячи з викладеного, органом контролю виконані всі вимоги законодавства щодо накладення стягнень відносно суб'єктів господарської діяльної у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема, за:

- відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною 1 статті 8, частиною 1 статті 9 і частиною 3 статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням тих обставин, що позивачем не виконані вимоги ч. 1, ч. 7 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині реалізації прав споживача, не виконано припис Інспекцією з питань захисту прав споживачів, відповідачем обґрунтовано притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 41160грн.

Виходячи з наведеного, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції щодо можливості задоволення позовних вимог є помилковим, оскільки в Акті перевірки від 11.09.2015 року чітко прописані порушені позивачем норми права та видано припис щодо усунення зазначених порушень, а при повторному (16.09.2015 року) розгляді матеріалів перевірки щодо усунення порушень зафіксованих в акті перевірки від 11.09.2015 року та виконанні припису - встановлено не усунення зазначених порушень та не виконання припису.

Оскільки суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, то апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Керуючись п. 3 ч.1. ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року - скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1339,80 грн. (тисяча триста тридцять дев'ять гривень 80 копійок) за реквізитами:

Отримувач коштівУДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37989274 Банк отримувачаГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ Код банку отримувача (МФО)805012 Рахунок отримувача31217206781004 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;(код клієнта за ЄДРПОУ) Судовий збір, за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Києві), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна