Ухвала суду № 56911019, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2016 року м. Київ К/800/4043/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст. 213 КАС України касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі №825/3740/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Українська Експортно-імпортна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі №825/3740/15-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме: скаржнику необхідно було надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом та належним чином оформлені копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Зазначена позиція також викладена Верховним Судом України в ухвалі від 01 лютого 2016 року у справі № 2а-17804/11/2670.

Крім того, скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості сплати судового збору у розмірі та порядку, встановленому законом для його сплати, у 2016 році.

До того ж, на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року, скаржником не надано суду належним чином оформлені копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно до ч. З ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року.

Згідно ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі №825/3740/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Північно-Українська Експортно-імпортна компанія» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного Н.Є. Маринчак

суду України