Ухвала суду № 56910970, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2016 року м. Київ К/800/8087/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі №826/8247/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РРС Комунікації» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

Під час перевірки касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві було встановлено її невідповідність вимогам ст. 213 КАС України, зокрема, до касаційної скарги не додано та документ про сплату судового збору та доказів щодо неможливості його сплати у розмірі та порядку, встановленому законом для його сплати, у 2016 році.

За приписами ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року (редакція діє з 01.09.2015 року), за подання до адміністративного суду касаційної скарги суб’єктом владних повноважень на рішення суду, ставка судового збору встановлена у такому розмірі: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 213 КАС України у касаційний скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну, скаргу до суду касаційної інстанції.

Як вбачається з резолютивної частини касаційної скарги, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, проте незрозумілі вимоги до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції у межах повноважень, закріплених у ст. 223 КАС України.

Тобто, резолютивна частина касаційної скарги не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції, викладені в резолютивній частині касаційної скарги та надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст.214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до ст.213 КАС України, застосовуються правила ст.108 цього кодексу, а саме, постановляється ухвала про залишення скарги без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 КАС України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі №826/8247/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РРС Комунікації» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків до 26 квітня 2016 року.

У разі невиконання вимог суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.

Суддя Н.Є. Маринчак