Ухвала суду № 56910912, 31.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Київ К/800/3476/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Мороз Л.Л.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року

у справі № 826/20747/14

за позовом ОСОБА_2

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку,

третя особа: Публічне акціонерне товариство «Сумський хлібокомбінат»,

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 3005 від 27 грудня 2013 року щодо простих іменних акцій емітента Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано спірне рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, постанову суду першої інстанції скасовано, позов залишено без розгляду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що судом не встановлено моменту, з якого він дізнався про спірне рішення.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а підстави для його поновлення відсутні.

Вищий адміністративний суд України погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом апеляційної інстанції вірно вказано, що спірне рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 3005 щодо простих іменних акцій емітента Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат» прийнято 27 грудня 2013 року. Позивач звернувся до суду з позовом 25 грудня 2014 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку звернення до суду з позовом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 03 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому просив, зокрема:

- визнати недійсним договір № 1216/01БД-13 про реалізацію на біржі цінних паперів, на які звернено стягнення від 16 грудня 2013 року, укладений між відділом Державної виконавчої служби Сумського управління юстиції та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-Капітал Кастоді»;

- визнати недійсним біржовий контракт № 14/01/14-01БК;1879;1216/01БД-13/01БВТ;0103/01-БД-14/01БВТ від 14 січня 2014 року на купівлю-продаж цінних паперів, а саме: простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства «Сумський хлібокомбінат» у кількості 1944919 штук, укладений між ТОВ «Арт-Капітал Кастоді, яке діяло від імені відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції та ОСОБА_3 за участю Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна фінансова компанія «Арт капітал».

У преамбулі вказаного біржового контракту міститься посилання на спірне рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 3005 від 27 грудня 2013 року.

Звертаючись 03 лютого 2014 року до господарського суду з позовом про визнання недійсними договорів, позивач не міг не знати про спірне рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 3005 від 27 грудня 2013 року, оскільки біржовий контракт, визнати недійним який просив суд ОСОБА_2, укладено, зокрема, на підставі спірного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 3005 від 27 грудня 2013 року, про що обґрунтовано вказано судом апеляційної інстанції.

Доводи позивача про те, що він дізнався про спірне рішення тільки 25 червня 2014 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження обґрунтовано спростовано судом апеляційної інстанції з вказівкою на те, що заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не містить обов'язкових відміток, які б підтверджували, що такий документ подавався до відділу Державної виконавчої служби Сумської області та реєструвався в порядку, передбаченому чинним законодавством України, відтак не може підтверджувати обставину ознайомлення позивача з вказаними матеріалами 25 червня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

П. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

З урахуванням того, що про спірне рішення позивач дізнався, принаймні, у лютому 2014 року, а до суду з позовом звернувся тільки 25 грудня 2014 року, тобто після закінчення строку звернення до суду з позовом та враховуючи, що переконливих обставин, підтверджених доказами для поновлення строку звернення до суду, позивачем не зазначено, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.

Суд вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: