Ухвала суду № 56910897, 30.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2016 року м. Київ К/800/3673/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст. 213 КАС України касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі №817/182/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення коштів за податковим боргом,-

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі №817/182/15.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 лютого 2016 року касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме: скаржнику необхідно було уточнити вимоги касаційної скарги щодо оскаржуваних судових рішень та надати суду документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Зазначена позиція також викладена Верховним Судом України в ухвалі від 01 лютого 2016 року у справі № 2а-17804/11/2670.

Крім того, скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості сплати судового збору у розмірі та порядку, встановленому законом для його сплати, у 2016 році.

Згідно до ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 лютого 2016 року.

При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Також, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

Тобто, в касаційному порядку може бути оскаржено рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року не переглядалася в апеляційному порядку, суддя-доповідач вважає за необхідне в цій частині відмовити у відкритті касаційного провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відмовити у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі №817/182/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення коштів за податковим боргом - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного Н.Є. Маринчак

суду України