Ухвала суду № 56910712, 30.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 р.Справа № 592/11749/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Любчич Л.В. , Сіренко О.І.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.02.2016р. по справі № 592/11749/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного територіального управління юстиції у Сумській області

третя особа Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій неправомірними, скасування постанов про закінчення виконавчого провадження, поновлення строку на звернення до суду,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 03 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2015 року ВП48293334, постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.09.2015 року ВП 48293271

Визнано протиправною бездіяльність головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 12.05.2015 року у справі №1806/2а-2902/11, зобов'язавши провести виконавчі дії в порядку, встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».

Головне територіальне управління юстиції у Сумській області та Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, не погодившись з даною постановою суду, подали апеляційні скарги.

Відповідач просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа в своїй апеляційній скарзі просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги щодо скасування постанови ВП№48293334 від 11.09.2015р. залишити без розгляду, а в іншій частині відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг скаржники зазначають, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі вважає, що приймаючи оскаржувані постанови про закриття виконавчого провадження діяв лише на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України. Зазначає, що виконавче провадження ВП48293334 та ВП 48293271 головним управлінням юстиції проведено в повному обсязі у відповідності до ЗУ №606-ХІУ; постанову про закриття виконавчого провадження ВП№48293334 винесено на підставі листа ГУПФ про виконання судового рішення в повному обсязі, а ВП №48293271 - на підставі того, що судове рішення виконано в повному обсязі.

ГУПФ в Сумській області вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому повноважень, зобов'язавши відповідача провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, на думку ГУПФ в Сумській області, судом першої інстанції безпідставно поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду з позовом. Вказує, що висновок суду про те, що судове рішення не виконано, не відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти апеляційних скарг та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, надіслали на адресу суду заяви про розгляд справи без їх участі, в яких, крім того, свої апеляційні скарги підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційних скаргах.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, прийшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Вищого адміністративного суду України (далі ВАСУ) від 12.05.2015 року, яка є остаточною та оскарженню не підлягає, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю (а.с.13-16).

Визнано протиправними дії ГУПФ щодо призначення пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2011 року на підставі частини четвертої пункту 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Зобов'язано ГУПФ обчислити ОСОБА_1 пенсію з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених відповідно до законодавства, відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції Закону від 4 квітня 2006 року № 3591-ІУ), з 1 січня 2011 року.

Зобов'язано ГУПФ здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з розрахунку грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції Закону від 4 квітня 2006 року № 3591-ІУ), з урахуванням фактично здійснених виплат, з 1 січня 2011 року.

Постановою від 29.07.2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Кутняк Інною Володимирівною на підставі виконавчого листа № 1806/2-а-2902/11, виданого 20.07.2014р. Ковпаківським районним судом м.Суми, відкрито виконавче провадження ВП 48293334 про зобов'язання ГУПФ здійснити перерахунок заявнику пенсії за вислугу років з розрахунку грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" ( у редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-ІУ) з урахуванням фактично здійснених виплат, з січня 2011 року. (а.с.18)

Постановою від 30.07.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Сіробабою Катериною Сергіївною на підставі виконавчого листа № 1806/2-а-2902/11, виданого 20.07.2014р. Ковпаківським районним судом м.Суми, було відкрито виконавче провадження ВП 48293271 про зобов'язання ГУПФ здійснити обчислення ОСОБА_1 пенсію з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених відповідно до законодавства, відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції Закону від 4 квітня 2006 № 3591-ІУ), з 1 січня 2011 року. (а.с.20)

Постановою від 11.09.2015 року відповідно до листа ГУПФ, що у червні 2015 року ГУПФ здійснено перерахунок пенсії заявнику з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених відповідно до ч. З ст. 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-Х11 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-ІУ), з січня 2011 року, встановлено, що рішення суду виконано в повному обсязі і старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Кутняк Інною Володимирівно закінчено виконавче провадження ВП 48293334. (а.с.22)

Постановою від 17.09.2015 року встановлено, що рішення суду виконано в повному обсязі і старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Сіробабою Катериною Сергіївною закінчено виконавче провадження ВП 48293271. (а.с.27-28)

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанови про закінчення виконавчого провадження винесені безпідставно, передчасно, без обов'язкового мотивування та за відсутності документального підтвердження фактичного виконання в повному обсязі судового рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком сулу першої інстанції, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30 квітня 2002 року № 8-2 (далі - Положення), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами ПФУ, підпорядкованими відповідно головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до вимог ст. 259 КАС України, особа, на користь якої ухвалено судове рішення має правовий статус стягувача, а особа, проти якої винесено рішення, у тому числі і про стягнення коштів, має процесуальний правовий статус боржника.

Згідно з ст. 181 КАС України та ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", державна виконавча служба є органом, завданням якого є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень відповідно до Законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 12.05.2015 року ГУПФ було проведено перерахунок пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням в розмірі 6234,73 грн., та враховуючи чинну редакцію ст.13 ЗУ № 2262-ХІІ, що діє на момент проведення перерахунку пенсії. Основний розмір пенсії становить 4364,31 грн (6234,73 грн. х 70%).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» фінансування витрат, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 9 «;Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» норми і положення частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

ГУПФ провівши обчислення розміру пенсії позивачу з 01.01.2011 року з розміру грошового забезпечення, відповідно до частини третьої статті 43 ЗУ № 2262-ХІІ (у редакції Закону від 4 квітня 2006 року № 3591-IV), в червні місяці 2015 року провів перерахунок пенсії позивачу, враховуючи чинну редакцію ст.13 ЗУ № 2262-ХІІ, що діє на момент проведення перерахунку та пункт 9 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Разом з тим, судова колегія зазначає, що перерахунок ГУПФ вже призначеної з 01.01.2011 року пенсії позивачу, враховуючи чинну на червень 2015 року редакцію ст.13 ЗУ № 2262-ХІІ, пункт 9 «Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та аналогічні положення, що містяться у Законах України про Державний бюджет України на 2011-2015 роки є не законним, оскільки за цим перерахунком сталось зменшення розміру пенсії позивачу із суми 4738,39 грн. (6234,73 грн. х 76%) до розміру пенсії у сумі 2668,04 грн.

Так, за преамбулою до ЗУ №2262-ХІІ, що саме цей Закон визначає умови, норми і порядок його пенсійного забезпечення позивача, а тому подальша зміна розміру вже призначеної пенсії заявника з 01.01.2011 року, можлива лише у відповідності до вимог цього Закону, а саме у відповідності до діючої на сьогодні статті 63 ЗУ №2262-ХІІ , які унеможливлюють зменшення розміру вже призначеної пенсії, розрахованої у відповідності до чинного законодавства на момент призначення пенсії позивачу, а саме з 01.01.2011 року і в подальшому.

Також положення, що унеможливлює зменшення розміру вже призначеної пенсії, закріплено статтею 22 Конституції України.

Крім того, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а також юридичних осіб, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що державний орган, який виконує повноваження по соціальному забезпеченню військових пенсіонерів шляхом виплати їм пенсії відповідно до вимог чинного законодавства з 01.01.2011 року неправильно обрахував розмір пенсії позивачу, оскільки фактично зменшив її розмір, застосувавши положення закону, які не існували на момент обрахування пенсії 01.11.2011 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що перерахунок позивачу пенсії за вислугу років з розрахунку грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених відповідно до частини третьої статті 43 ЗУ № 2262-ХІІ у редакції Закону від 04 квітня 2006 року № 3591-1У, з урахуванням фактично здійснених виплат, з 1 січня 2011 року ГУПФ не проведений у відповідності до вимог діючого законодавства, тобто постанова Вищого адміністративного суду України від 12.05.2015 року не виконана.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що постанови про закінчення виконавчого провадження винесені відповідачем безпідставно, передчасно, без обов'язкового мотивування та за відсутності документального підтвердження фактичного виконання в повному обсязі судового рішення, а тому підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги ГУПФ стосовно того, що ним було виконано всі зобов'язання, визначені законом та судом, в межах повноважень та асигнувань на вказані цілі, оскільки виплати за судовими рішеннями, боржником за яким є державний орган, з набранням чинності з 01.01.2013 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснюється в порядку та умовах, визначених цим законом, органами державного казначейства за рахунок коштів бюджету, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Посилання третьої особи в апеляційній скарзі на правильність обчислення пенсія позивачу в сумі 4734.38 грн. станом на 01.01.2011 року є безпідставними, оскільки в судовому порядку зазначений факт встановлено не було. Належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин не надано.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що приймаючи оскаржувані постанови про закриття виконавчого провадження діяв лише на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області та Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 03.02.2016р. по справі № 592/11749/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Сіренко О.І. Повний текст ухвали виготовлений 04.04.2016 р.