Ухвала суду № 56910590, 30.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/50/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

30 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Тарасенко А.М.,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2016 ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни, в якому просить визнати протиправними дії щодо визнання нікчемним договору строкового банківського вкладу №18-23048 від 09.07.2015 року, визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" щодо не включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором від 09.07.2015 року, а також зобов'язати включити його до цього переліку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" безпідставно не внесено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та не доведено фактів наявності підстав про визнання нікчемним договору банківського вкладу в порядку ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої інстанції ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 09.07.2015 між позивачем - ОСОБА_3 та ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" укладено договір строкового банківського вкладу № 18-23048 у сумі вкладу 198400 гривень (а.с.12-16). Кошти розміщені на рахунок позивача НОМЕР_1 в результаті трансакції, із призначенням платежу "внесення коштів на власний рахунок". Згідно договору, банк приймав на депозит кошти з обов'язком виплачувати 20 % річних. Термін дії договору визначений з 09.07.2015 по 19.07.2015 року включно.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 09.07.2015 до договору банківського вкладу (депозиту) №18-23048 від 09.07.2015, вкладник підтверджує ознайомлення з умовами гарантування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за договором протягом дії тимчасової адміністрації, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (а.с.17).

На підставі постанови Правління Національного банку України № 452/БТ від 09.07.2015 ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних, що стало підставою для запровадження у цій банківській установі з 09.07.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Постановою Правління Національного банку України від 09.11.2015 №769 відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК". Згідно з вказаним рішенням призначено уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Савельєву Анну Миколаївну та делеговано їй всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

З 13.11.2015 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату вкладникам ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" коштів за депозитними вкладами за рахунок бюджетних коштів.

Листом тимчасової адміністрації банківської установи № 3585 від 18.11.2015 ОСОБА_3 повідомлено про нікчемність договору строкового банківського вкладу (депозиту) №18-23048 від 09.07.2015 згідно з частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (а.с.10-11).

Вважаючи, що у Уповноваженої особи Фонду були відсутні правові підстави для визнання договору банківського вкладу нікчемним, і відповідачами протиправно не було включено позивача до переліку і в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду, останній звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, виходив з того, що рішення Уповноваженої особи Фонду відповідає вимогам закону та є обґрунтованим, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з доводами суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої ст. 26 цього Закону.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавчо визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Судова колегія вважає за потрібне зазначити, що таке право відповідача не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач не включений до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі положень частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу укладеного між публічним акціонерним товариством "РАДИКАЛ БАНК" з ОСОБА_3, а саме: трансакція ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" щодо перерахування на користь ОСОБА_3 грошової суми з призначенням платежу "Внесення коштів на депозитний рахунок за дог№18-23048 від 09.07.2015" на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015, час вчинення трансакції 15:51.

Власне, як правильно встановлено судом, з часу прийняття постанови НБУ № 452/БТ від 09.07.2015, ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" заборонено приймати депозитні вклади та/або здійснювати поповнення існуючих депозитних рахунків, а також проведення інших операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" № 204 від 09.11.2015 виявлено правочини, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду, а саме правочини (трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси банку 09.07.2015 поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси банку 09.07.2015 за одним й тим самим часом проведення трансакції в одній касі одним і тим же касиром), які пов'язані з вкладними (депозитними) операціями за договором банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Також судом встановлено, що 09.07.2015 о 15:51 (час вчинення трансакції позивача) було вчинено також 19 трансакцій на суму до 200000 гривень в одній касі одним і тим же касиром з одного рахунку ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", що підтверджується актом від 07.11.2015 "про фіксування хронометражу часу перерахунку грошових коштів" (а.с.56-57).

Кошти на рахунок позивача НОМЕР_1 розміщені 09.07.2015 в результаті трансакції щодо перерахування грошової суми у розмірі 198400 гривень, із призначенням платежу "внесення коштів на власний рахунок".

Наведені обставини свідчать про те, що вказана операція призвела до того, що позивачу була надана перевага перед іншими кредиторами банку, яка полягає в наданні можливості отримати відшкодування в розмірі до 200000 гривень, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, замість відшкодування за рахунок реалізації майна банку в порядку черговості, відповідно до статті 52 Закону.

Як зазначалось вище, згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем надано докази, які свідчать про те, що банк уклав правочин (договір №18-23048 від 09.07.2015), умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (дата вчинення трансакції 09.07.2015, час вчинення трансакції 15:51).

Виявлення нікчемного правочину унеможливлює включення ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та протиправною бездіяльність відповідача не підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки Позивача правомірно не було включено до переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_3, якому необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, також задоволенню не підлягають.

Приписами статті 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 квітня 2016 року.

Головуючийсуддя Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Сапальова Т.В.