Постанова № 56910514, 31.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 р. Справа № 815/1793/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Димерлія О.О.судді -Єщенко О.В. при секретарі - Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресс Плюс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресс Плюс" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 року №0000672208,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресс Плюс" звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 року №0000672208, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 90 833 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 45416,50 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на підтвердження правомірності формування товариством податкового кредиту належним чином складеною податковою накладною, внесеною до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ «Прогресс Плюс» було встановлено безпідставне включення товариством до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 90 833 грн., з огляду на те, що продавцем товару було зареєстровано податкову накладну на суму 345 000 грн., з яких ПДВ - 57500 грн., а не на суму 545 000 грн., з яких ПДВ 90833,33 грн., як посилався позивач.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресс Плюс" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресс Плюс" подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

20.02.2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту ДПІ Саркісяном С.П. на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового Кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2013 року позивача.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт від 20.02.2014 року №1180/15-53-22-08/31373336, в якому викладено висновок про порушенням позивачем положень п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження товариством податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2013 року на загальну суму 90833 грн.

Так, в ході проведення перевірки посадовою особою органу ДПІ у Приморському районі м. Одеси встановлено, що згідно Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2013 року до складу податкового кредиту позивачем включено податкову накладну від 31.12.2013 року № 46 на загальну суму 545 000 грн., у т.ч. ПДВ - 90 833,33 грн., виписану постачальником ПП «Глобал Фрут» (код ЄДРПОУ 37280614).

Зазначена сума була відображена позивачем у розділі ІІ додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та включено до складу податкового кредиту грудня 2013 року.

В свою чергу, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних постачальник ПП «Глобал Фрут» зареєстрував податкову накладну від 31.12.2013 року № 46 на загальну суму 345 000 грн., з них ПДВ - 57500 грн.

З огляду на зазначене, податковий орган дійшов висновку, що позивачем у порушення вимог Податкового кодексу України неправомірно включено до складу податкового кредиту грудня 2013 року суму у розмірі 90833,33 грн., що призвело до заниження суми, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 90833,33 грн.

На підставі акта перевірки від 20.02.2014 року №1180/15-53-22-08/31373336 ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0000672208, яким товариству донараховано податкове зобов'язання з ПДВ на суму 90833,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 45416,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Прогресс Плюс» оскаржило його до суду першої інстанції, посилаючись на те, що товариством було здійснено закупівлю товару у постачальника - ТОВ «Глобал Фрут» на суму 545 000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 90833 грн., що підтверджується податковою накладною № 46 від 31.12.2013 року, внесеною до ЄРПН, копія якої була додана до позову.

В подальшому представник позивача зазначив, що товариством було допущено помилку у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року в частині формування податкового зобов'язання з ПДВ, яка була виявлена підприємством самостійно та у зв'язку з чим у лютому 2014 року було подано уточнюючий розрахунок за грудень 2013 року. Зазначене, на думку позивача, звільняє підприємство від відповідальності за невірне формування показників податкового зобов'язання з ПДВ у первинній декларації.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 90833,33 грн., з огляду на підтвердження в ході розгляду справи обставин, викладених податковим органом в акті перевірки. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивачем було подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації за грудень 2013 року після проведення камеральної перевірки позивача, тобто після виявлення вказаного порушення податковим органом, позивач не може бути звільнений від юридичної відповідальності.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податковий накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

В ході розгляду справи встановлено, що ТОВ «Прогресс Плюс» було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 90833,33 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Глобал Фрут», згідно податкової накладної від 31.12.2013 року №46, що відображено у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року та у розділі ІІ додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)».

За наслідками проведення посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси камеральної перевірки було виявлено, що податкова накладна на суму операції 545 000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 90833 грн., постачальником позивача - ТОВ «Глобал Фрут» в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована не була. При цьому, в Єдиному реєстрі податкових накладних міститься інформація про реєстрацію ТОВ «Глобал Фрут» податкової накладної від 31.12.2013 року №46 на суму операції 345 000 грн., з них ПДВ - 57500 грн., що підтверджується даними електронної бази та розшифровкою податкових зобов'язань у декларації ПП «Глобал Фрут» за грудень 2013 року (а.с. 54, 92).

Таким чином, в ході розгляду справи дійсно встановлено, що позивачем неправомірно було включено у декларації за грудень 2013 року до складу свого податкового кредиту суму ПДВ по податковій накладній, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та містить недостовірні дані, що є порушенням п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та призвело до заниження суми, яка підлягає сплаті до бюджету на 90833,33 грн.

Разом з тим, представник позивача посилався на те, що платником податку було самостійно виправлено допущену в податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року помилку, шляхом подачі у лютому 2014 року уточнюючого розрахунку до вказаної податкової декларації.

Податковим кодексом України платнику податків надано право самостійно виправляти допущені у податковій звітності помилки.

Так, відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів зобов'язаний: а) надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати і штраф в розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

В свою чергу, згідно п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків не має права подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

Норми Податкового кодексу України, що регламентують права та обов'язки платників при уточненні даних податкової звітності, не визначають порядок дій посадових осіб податкового органу в залежності від того, у який час платник подав уточнену декларацію.

У той же час, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 Податкового кодексу України пов'язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є саме проведення документальної планової або позапланової виїзної перевірок.

Таким чином, проведення камеральної перевірки не може розцінюватися як юридичний факт, з настанням якого припиняється право платника подавати уточнюючі розрахунки до декларації.

Пунктами 49.8, 49.10 статті 49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Таким чином, праву платника подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов'язок контролюючого органу прийняти таку декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за її результатами здійснити відповідні дії.

Відтак, після проведення камеральної перевірки і до прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі декларації; при цьому, контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючої податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що камеральна перевірка позивача була проведена податковим органом 20.02.2014 року, що підтверджується даними акту камеральної перевірки від 20.02.2014 року №1180/15-53-22-08/31373336 (а.с.9-11).

При цьому, уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за грудень 2013 року був поданий позивачем до податкового органу в електронному вигляді 21.02.2014 року о 14:44:21, про що свідчить квитанція №2 (а.с.107 зворотній бік).

Вказаний уточнюючий розрахунок було подано позивачем до отримання акту камеральної перевірки та податкового повідомлення-рішення, тобто до моменту, коли позивачу стало відомо про проведення перевірки податковим органом та виявлення конкретного порушення, а тому вказана уточнююча податкова декларація може вважатись самостійно виправленими помилками в розумінні ст. 50 ПК України.

З огляду на те, що уточнення позивачем даних податкової декларації усунуло встановлене ДПІ порушення, колегія суддів вважає, що податковим органом було необґрунтовано та протиправно прийнято податкове повідомлення рішення від 17.03.2014 року №0000672208, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресс Плюс" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресс Плюс" - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресс Плюс" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.03.2014 року №0000672208.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 квітня 2016 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: О.О. Димерлій Суддя: О.В. Єщенко