Ухвала суду № 56910472, 31.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 р. Справа № 876/235/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Биця І.А., Цитулського І.В., Сорока Д.М.,

відповідача Петришина Р.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у адміністративній справі №813/5633/15 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 25.08.2015 №0000452201 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 22828040,00 грн. Стягнуто з Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» судовий збір в розмірі 343638, 60 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції помилково надано оцінку не тим обставинам справи. Зокрема вважає, що позивач повинен був при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток включити до складу собівартості понаднормативних втрат води за 2014 рік суму 22 828 040,00 грн. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. З 16.06.2015р. по 14.07.2015р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області було проведено планову виїзну перевірку «ЛМКП Львівводоканал» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2013р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки відповідачем 04.08.2015 було складено Акт №247/22-01/03348471 «Про результати планової виїзної перевірки ЛМКП «Львівводоканал» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2013р. по 31.12.2014р.», яким встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.27. п14.1 ст. 14, п.44.1.ст.44, пп. 138.1.1 п.138.1, пп.138.2., п. 138.4. ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України.

На підставі складеного акту, 25.08.2015р. було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000452201, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23 343 072,00 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що позивач вірно, з урахуванням норм Податкового кодексу України, здійснював розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п.22.1. ст.22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п.п.14.1.27. п.14.1. статті 14 ПК України, витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4., 138.6-138.9., підпунктами 138.10.2. - 138.10.4. пункту 138.10., пунктом 138.11. ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5., підпунктами 138.10.5., 138.10.6. пункту 138.10., пунктами 138.11., 138.12. ст.138, пунктом 140.1. статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3. цієї ст.138 та у статті 139 ПК України.

П.п.139.1.9 ст.139 ПК України передбачено, що до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 140.3, ст. 140, розділу III Податкового кодексу України до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих втрат) та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, або іншим органом, визначеним законодавством України.

Для підприємств водопровідно-каналізаційного господарства України норми технічних (виробничих) втрат питної води регулюються шляхом затвердження індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ) відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 15.11.2004р. №205 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води» та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.06.2014р. №179 «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення».

Індивідуальний технологічний норматив використання питної води для ЛМКП «Львівводоканал» погоджений з Державним управлінням охорони навколишнього середовища у Львівській області, Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та затверджений рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.07.2011р. №670 «Про затвердження індивідуального технологічного нормативу використання питної води для ЛМКП «Львівводоканал» і складає на рівні 31,488% до поданої питної води.

Сума фактичних витрат питної води в межах 31,488% включалися ЛМКП «Львівводоканал» при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а витрати понад 31,488% (які у 2014 році становили 61 919 943,00 грн.) при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток не включалися.

Загальна сума не включених витрат пр. визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток через понад нормативні втрати води по ЛМКП «Львіівводоканал» за 2014р. становить 619199443,00 грн., на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи Розрахунок коригувань виробничих витрат при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 р. Об'єми фактичного підйому води та фактичної реалізації наведені у колонках 3,4 даного Розрахунку та підтверджуються Довідками про підйом води та витрату електроенергії за період січень - грудень 2014р. та Довідками про реалізацію та поступлення за аналогічний період.

Таким чином, позивач правомірно, відповідно до вимог чинного податкового законодавства, у податковій Декларації вказав витрати, що включаються у витрати при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 193994196,00 грн.

Натомість відповідач вважає, та вказане відображено у акті перевірки, що при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, до складу собівартості не повинні включатися витрати навіть у межах норм технічних ( виробничих) втрат питної води.

Проте такі доводи апелянта є помилковими, оскільки позивач при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, відніс до складу витрат лише фактично понесені витрати, які відповідають ІТНВПВ, що передбачено тарифами на виробництво послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та Податковим кодексом України.

Крім того, відповідно до п. 58.1. ст. 58 Розділу 2 Податкового кодексу України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічне законодавче положення відображено і в п. 2.4. Наказу Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012р. яким затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, відповідно до якого, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку) відповідного звітного періоду, щодо якого здійснюється розрахунок податкового зобов'язання, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Проте, всупереч вищенаведеним вимогам закону, відповідачем не додано до вказаного податкового повідомлення-рішення розрахунку розміру зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 25.08.2015 №0000452201 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 22828040,00 грн., тому оскаржене податкове повідомлення - рішення в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 22 828040,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 378 002 ( триста сімдесят вісім тисяч дві ) грн. 46 коп., сплата якого була відстрочена ухвалою від 13.01.2016 р.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у адміністративній справі №813/5633/15 - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних з Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 378 002 грн. 46 коп. (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 04.04.2016р.