Ухвала суду № 56910425, 29.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13343/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника відповідача - Шкодича Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАРЛОС», яке діє на підставі договору про спільну діяльність від 18 листопада 2014 року № 18-11с до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідністю «МАРЛОС», яке діє на підставі договору про спільну діяльність від 18 листопада 2014 року № 18-11с звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року, поданої позивачем; зобов'язання прийняти податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року, подану позивачем; зобов'язання внести та відобразити показники з поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року до електронних інформаційних баз даних; вважати поданою 18.06.2015 р. подану позивачем податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з усіма додатками до неї за травень 2015 року реєстраційний номер № 9127124000 від 18 червня 2015 року, що було подано ТОВ «МАРЛОС», яке діє на підставі договору про спільну діяльність від 18 листопада 2014 року № 18-11с. Постановлено вважати прийнятою 18 червня 2015 року податкову декларацію з податку на додану вартість з усіма додатками до неї за травень 2015 року, реєстраційний номер № 9127124000 від 18 червня 2015 року, що було подано ТОВ «МАРЛОС», яке діє на підставі договору про спільну діяльність від 18 листопада 2014 року № 18-11с. Зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві внести та відобразити відповідні показники податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість з усіма додатками до неї за травень 2015 року реєстраційний номер № 9127124000 в електронну базу даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України», в інформаційну базу даних «Податковий блок» та «Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» та інших електронних інформаційних баз. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 листопада 2014 року між ТОВ «НАФТОХІМІЧНА КОМПАНІЯ «МАТРАПАК-Україна» та ТОВ «МАРЛОС» було укладено договір про спільну діяльність від № 18-11с, предметом якого є спільне виробництво продуктів нафтохімії з метою отримання прибутку учасниками спільної діяльності.

Пунктом 4.1. вказаного вище договору встановлено, що за згодою учасників договору контроль за веденням справ з метою спільної господарської діяльності доручається ТОВ «МАРЛОС», яке є «Уповноваженою особою» договору про спірну діяльність.

Вказаний договір зареєстровано в ДПІ Печерського району, в якій перебуває на обліку згідно довідки за ф. 4-ОПП від 28.05.2015 р. за № 1526550216960.

18 червня 2015 року позивачем подано податкову звідність з ПДВ до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві засобами телекомунікаційного зв'язку (е-mail), а саме: податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року з відповідними додатками до неї (реєстраційний номер № 9127124000 від 18.06.2015 р.).

Відповідно до квитанції № 2 документ доставлено до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Листом від 23 червня за № 6608/10/26-5515-05 «Про надання інформації» ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві запропоновано надати нову податкову звітність з податку на додану вартість за відповідний звітний період у зв'язку із складенням попередньої з порушенням, а саме, як зазначає відповідач: невірно вказана назва ДПІ та податкова адреса підприємства.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суд з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відмова контролюючого органу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року є протиправною.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

У п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Як зазначено в п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання податкової декларації, надісланої платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, заповненої з порушенням вимог п.п.48.3 та 48.4 ст.48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати цьому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.п.48.3 і 48.4 ст.48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п.49.15 ст.49 Податкового кодексу України).

У відповідності до п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п.46.4 статті 46 цього Кодексу.

З листа відповідача від 23 червня 2015 року № 6608/10/26-5515-05 вбачається, що підставою для неприйняття податкової декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2015 слугувало те, що ним було невірно вказано назву ДПІ та податкову адресу підприємства.

Проте зазначене спростовується матеріалами справи.

Так, податкова адреса та податковий орган, до якого подається податкова декларація, зазначені позивачем аналогічні відомостям, які містяться у довідці за ф. 4-ОПП від 28.05.2015 № 1526550216960, виданій відповідачем.

Таким чином, враховуючи, що всі подані позивачем документи були оформлені належним чином, у відповідності до вимог Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача не було законних підстав для відмови у прийнятті даної податкової звітності.

При цьому, колегія суддів зазначає, що встановивши протиправність невизнання відповідачем податкової декларації ТОВ «МАРЛОС», яке діє на підставі договору про спільну діяльність від 18 листопада 2014 року № 18-11с з податку на додану вартість за травень 2015 року, вірним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві внести та відобразити відповідні показники податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість з усіма додатками до неї за травень 2015 року реєстраційний номер № 9127124000 в електронну базу даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України», в інформаційну базу даних «Податковий блок» та «Систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» та інших електронних інформаційних баз.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість вчинених ним дій, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2016 року в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що на час подання відповідачем апеляційної скарги він в силу положень Закону України «Про судовий збір» не був звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 110% від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. За подання цього позову підлягала сплаті сума судового збору в розмірі 73,08 грн.

Отже, розмір судового збору за подання даної апеляційної скарги становить 80,38 грн.

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 80,38 грн. підлягає стягненню з державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2016 року - без змін.

Стягнути з державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 38 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Ухвалу в повному тексті виготовлено 04 квітня 2016 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.