КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 703/6371/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Компанієць О.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
У Х В А Л А
Іменем України
31 березня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дуденкові О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області про скасування розпорядження, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2016 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області від 30.10.2015 року сплату пенсії ОСОБА_2 було припинено, оскільки його страховий стаж становив 23 роки 3 місяці 20 днів. В розрахунок стажу не було враховано період роботи в ТОВ «Сміла-Ресурси» з 1 вересня 2008 року по 31 грудня 2010 року та з 1 листопада 2011 року по 31 грудня 2011 року, оскільки підприємство в цей період часу не сплачувало страхові внески за ОСОБА_2
Вважаючи такий висновок протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати вказане розпорядження та зобов'язати відповідача поновити раніше призначену пенсію.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у позивача достатньо стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці для пенсії за віком на пільгових умовах, а отже оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі протоколу УПФУ № 8569 від 25.07.2013 року позивачу було призначено пенсію на пільгових умовах з урахуванням 3 років 2 місяців стажу за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та 9 років 11 місяців 21 дня стажу за Списком № 2, за наявності загального страхового стажу 25 років 12 днів станом на 17 квітня 2011 року.
Оскаржуваним розпорядженням № 160650 від 30.10.2015 року УПФУ відмовило позивачу у пенсії, оскільки його загальний стаж становив 23 років 3 місяці 20 днів, з яких 3 роки 2 місяці - стаж за Списком № 1, а 9 років 11 місяців 21 день - стаж за Списком № 2.
Однак, колегія суддів вважає, що відмова у призначенні пенсії після її призначення і початку виплати не передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно п. б ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст.. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Частина 3 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачений законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону,
Відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченими раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. Вказаною статтею не передбачено, що умовою нарахування пенсії є те, що працівник після вступу Закон}' в дію, не повинен був працювати на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.1 1.2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/ 11731, при визначенні права на пенсію за віком, на пільгових умовах, застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Пунктом 6 «Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року за № 383, визначено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 маються записи № 24 і № 25, згідно з якими позивач з 5 травня 2008 року по 22 травня 2011 року безперервно працював охоронцем в ТОВ «Сміла-Ресурси».
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Колегія суддів наголошує, що Закон України «Про пенсійне забезпечення» не ставить зарахування часу роботи на підприємстві в залежність до сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже неврахування позивачу стажу роботи в ТОВ «Сміла-Ресурси» за період часу з 1 вересня 2008 року по 28 лютого 2011 року є незаконним, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Щодо вирішення питання про судові витрати, колегія суддів зазначає наступне.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1339,8 грн. (1218 грн. * 110%).
Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 року було відстрочено Міністерству оборони України сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2016 року - без змін.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 1339 грн. (одну тисячу триста тридцять дев'ять) 80 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.
Судове рішення № 56910349, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 31.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 703/6371/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: