Ухвала суду № 56910320, 30.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5165/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем ЛТД" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем ЛТД" (далі - ТОВ "Тандем ЛТД") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України (далі - ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. №0000252207.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2015 року постанову і ухвалу суду першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 14.01.2014 р. №0000252207.

На постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року ДПІ у Голосіївському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалі справи, ДПІ у Голосіївському районі проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Тандем ЛТД» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Дорсет» (ідентифікаційний код 38664103) за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., за результатами якої складений акт від 27.12.2013 р. № 486/1/22-07-21998913.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за звітний період липень 2013 року на суму 51090,00 грн. внаслідок включення останнім аналогічної суми податку до складу податкового кредиту за аналогічний період на підставі податкових накладних, що були виписані ТОВ «Дорсет».

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. № 0000252207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 63 863,00 грн., в тому числі за основним платежем - 51090,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12773,00 грн.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач, як замовник мав господарські відносини з TOB "Дорсет" (підрядник), на підставі договору підряду від 08.07.2013 р. №32. За умовами вказаного договору підрядник за завданням замовника зобов'язується виконати роботи по монтажу керамогранітних плит 600x600x10 на алюмінієвій фасадній підсистемі, відкоси, вузли примикання, парапети з використанням композитного матеріалу 3 мм (колір по RAL 1015), утеплювачі 100 мм та 50 мм з вітробар'єром, загальною площею 1054 м2, в приміщені (літера "Г") по вул. Козацька, 120/4, м. Київ, та здати замовнику в обумовлені в цьому договорі терміни, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх на умовах даного договору.

Згідно з пунктом 1.2 даного договору, замовник забезпечує поставку керамогранітних плит 600x600x10 на вказаний об'єкт в повному обсязі.

У пункті 3.1 договору передбачено, що перший авансовий платіжна закупку матеріалів та виконання робіт здійснюється замовником протягом двох банківських днів після підписання сторонами договору у розмірі 60% від загальної суми договору та складає 306450,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 51 090,10 грн.

Відповідно до пункту 3.3 договору приймання фактично виконаних обсягів робіт оформлюється щомісячно актом приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) і довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) по фактично виконаному об'єму робіт.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2015 року звернуто увагу на необхідність дослідження судом під час нового розгляду справи обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та TOB "Дорсет", а саме: можливостей контрагента позивача щодо виконання укладеного з позивачем договору, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні отриманих послуг, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано такі первинні документи, зокрема, як акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість будівельних робіт, податкові накладні, виписки банку по відносинам з TOB "Дорсет"; ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серії; видаткові накладні та виписки банку по відносинам із ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій"; витяги про державну реєстрацію прав та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності; податкові декларації з податку на додану вартість із додатком 8.

На виконання вказаного договору, TOB "Дорсет" виписало позивачу податкову накладну від 15.07.2013 р.№93 на загальну суму 306540,60 грн., у тому числі податок на додану вартість - 51090,10 грн.

Позивач відобразив суми податку на додану вартість на підставі вказаної податкової накладної у складі податкового кредиту за липень 2013 року та одночасно подав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8 до податкової декларації), у зв'язку із невірним зазначенням загальної суми поставки та суми податку на додану вартість. Тобто, вірна загальна сума поставки становить 306540,00 грн., а сума податку на додану вартість - 51090,00 грн.

Згідно банківської виписки, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач перерахував на рахунок підрядника грошові кошти у розмірі 306540,00 грн.

Відповідно до акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, підрядник виконав роботи по монтажу керамогранітних плит 600x600x10 на загальну суму 306540,00 грн., у тому числі ПДВ - 51090,00 грн.

Крім того, із вказаного акту вбачається, що при виконанні робіт по монтажу керамогранітних плит підрядник використовував матеріал, наданий замовником. Керамогранітні плити були придбані позивачем у ТОВ "Господарчий універмаг "Меркурій", що підтверджується видатковими накладними від 30.07.2013 р. №3152, від 15.08.2013 р. №3599 та від 15.08.2013 р. №3600 та банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом першої інстанції встановлено, що роботи по монтажу керамогранітних плит позивач придбавав у TOB "Дорсет" з метою опорядження приміщення (літера "Г") по вул. Козацька, 120/4, у м. Києві, яке на момент здійснення спірних господарських операцій входило до цілісного майнового комплексу, належало позивачу на права власності та використовувалось для здійснення господарської діяльності. Право власності ТОВ "Тандем ЛТД" на цілісний майновий комплекс, у тому числі приміщення (літера "Г") по вул. Козацька, 120/4, у м. Києві підтверджується витягом про державну реєстрацію прав та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності.

Можливості TOB "Дорсет" щодо виконання укладеного з позивачем договору, підтверджуються наявною у справі копією ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серії АЕ №261955, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 19.06.2013 р. на строк до 12.06.2016 року.

На момент здійснення спірних господарських операцій TOB "Дорсет" було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За результатами дослідження таких документів у сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про їх належність та достатність для підтвердження дійсного виконання договору.

При цьому, необхідно враховувати, що формальні недоліки первинних документів повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. В свою чергу, реальність господарської операції визначається фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом не було надано належної оцінки первинним документам, що надавались позивачем для перевірки.

Встановлені в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Дорсет", у зв'язку із наступним: за даними актів перевірки ТОВ "Дорсет", складених ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в яких встановлено порушення вказаним підприємством норм Податкового кодексу України внаслідок не надання до перевірки первинних документів та нереальності господарських операцій із ТОВ "Фьостмарін".

Отже, зазначені у акті обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

При цьому, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Крім того, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагенту його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагента для виконання передбачених вказаним договором робіт, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.01.2014 р. №0000252207, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.

Повний текст ухвали складено 04.04.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Бистрик Г.М.