Ухвала суду № 56910299, 31.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/12159/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Супрун О.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату, в якому просив: визнати дії Чернігівського обласного військового комісаріату щодо направлення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення позивачу пенсії без врахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та грошової допомоги при звільненні неправомірними; зобов'язати Чернігівський обласний військовий комісаріат направити на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення позивачу пенсії, до якої включити грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та грошову допомогу при звільненні з військової служби; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обчислення та виплати позивачу пенсії за вислугу років з розміру грошового забезпечення, до якого не було включено грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та грошову допомогу при звільненні з військової служби; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, внаслідок невірного встановлення розміру пенсії за вислугу років, щомісячно виплачувати позивачу пенсію за вислугу років з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та грошової допомоги при звільненні з військової служби; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, внаслідок невірного встановлення розміру пенсії за вислугу років, провести з 27 грудня 2014 року перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 лютого 2016 року залишено без розгляду вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії за період з 27.12.2014 по 07.06.2015.

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 лютого 2016 року позов задоволено.

На зазначене рішення суду першої інстанції відповідачами подано апеляційні скарги.

Чернігівський обласний військовий комісаріат просить суд апеляційної інстанції скасувати зазначену постанову в частині, що стосується Чернігівського ОВК, при цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права.

Пенсійний орган у поданій ним скарзі просить апеляційний суд скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні його вимог у повному обсязі, при цьому також вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.

Скаржники вказують на те, що судом належним чином не досліджено законодавство з даного виду правовідносин і не враховано, що одноразові додаткові виплати, про які зазначає позивач, не входять до складу грошового забезпечення, тому включатися при її обчисленні не можуть.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційні скарги відповідачів, у яких просив залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення суду попередньої інстанції - без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером Збройних Сил України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 27.12.2014 йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

13.11.2015 позивач звернувся до Чернігівського ОВК із заявою, у якій просив вказати з яких підстав у довідку, відповідно до якої йому призначено пенсію, не було включено отримувані ним при проходженні служби виплати, з яких сплачувалися внески до пенсійного фонду, зокрема індексацію грошового забезпечення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу для оздоровлення та грошову допомогу при звільненні з військової служби.

Листом від 19.11.2015 № 6458 Чернігівський ОВК повідомив заявника, що до довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії за останні 24 календарні місяці не було включено зазначені суми виплат, так як це не передбачено формою довідки, яка доведена листом Департаменту фінансів МО України від 17.04.2008 року № 248/6/С/468-Д додатком № 2, а також ці виплати не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення. Індексація грошового забезпечення не входить до складу грошового забезпечення.

До вказаного листа відповідач додав копію довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 15.01.2015 №141, яка була видана для призначення пенсії. Згідно з цією довідкою (а.с. 17), виплати на які вказував позивач до неї не включені.

У зв'язку із цим ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФ України в Чернігівській області із заявою, у якій просив пенсійний орган здійснити перерахунок його пенсійного забезпечення з моменту призначення йому пенсії та провести доплату пенсії з урахуванням розміру індексації грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення та грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Листом від 19.11.2015 № 1540/03/с-12 ГУ ПФ України в Чернігівській області повідомило заявника про те, що виплати додаткових видів грошового забезпечення, які не є щомісячними, а також ті, що мають компенсаційний характер, не включаються у грошове забезпечення, з якого обчислюється пенсія, тому включити до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія ОСОБА_2, індексацію, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу для оздоровлення та грошову допомогу при звільненні з військової служби, немає законних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність відмови відповідачів у вчиненні дій, що є предметом даного позову, та, як наслідок, наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Перевіривши обґрунтованість висновків суду першої інстанції, з урахуванням доводів апеляційних скарг та заперечень на них, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі за текстом - постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі за текстом - постанова № 1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч.1 ст. 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329; далі за текстом - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (пп. 3 п. 5 постанови № 1294, пп. 30.4 п. 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Це означає, що висновок суду попередньої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача є правильним.

Водночас доводи скаржників відносно того, що зазначені виплати не входять до складу грошового забезпечення і не можуть включатися при обчисленні його пенсії, не відповідають нормам чинного законодавства і колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються.

Поряд з іншим, судова колегія враховує усталену практику розгляду подібних спорів Вищим адміністративним судом України (зокрема ухвали від 02.03.2016 № К/800/75/16 та від 16.06.2016 № К/800/16045/15).

Відповідно до абз. 2, 4, 5 п. 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міноборони від 31.12.2014 № 937 та зареєстрованої в Мінюсті 22.01.2015 за № 73/26518 на обласні військові комісаріати покладаються:

оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби;

визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (зі змінами) та від 13.02.2008 р. № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", га внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393" (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою;

складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення пенсіонерів із числа осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей під час перерахунків пенсій.

Отже, Чернігівський ОВК зобов'язаний подати до ГУПФ України в Чернігівській області довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, а пенсійний орган прийняти рішення про перерахунок пенсії позивача.

При цьому, зважаючи на обов'язковість для відповідачів, як суб'єктів владних повноважень, висновків ВСУ (ч. 1 ст. 244-2 КАС), останні повинні врахувати, що до грошового забезпечення для такого перерахунку повинні бути включені суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, одноразова грошова допомога, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У матеріалах справи наявна копія довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії від 15.01.2015 №141, яка була видана для призначення пенсії позивача. Згідно з цією довідкою (а.с. 17), вказані виплати до неї не включені.

За наведених фактичних обставин та нормативного регулювання, враховуючи позицію Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок Деснянського районного суду міста Чернігова про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та Чернігівського обласного військового комісаріату на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 11 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 4 квітня 2016 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.