Ухвала суду № 56910244, 30.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 759/5297/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Коваль О.А. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача Красножон А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 22 лютого 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

03.04.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання бездіяльності відповідача щодо непризначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника - її чоловіка ОСОБА_4, померлого внаслідок участі в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, призначеної розпорядженням Кіровського УПФУ в м. Донецьку у розмірі 8776,71 грн. та зобов`язання відповідача призначити їй пенсію в розмірі 50 % пенсії по інвалідності 1 групи померлого чоловіка - ліквідатора наслідків ЧАЕС з подальшою виплатою починаючи з 13.11.2014 року.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що мешкала в м. Донецьк сумісно зі своїм чоловіком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по день його смерті та допомога зі сторони померлого чоловіка була основним джерелом існування. 13.11.2014 року після отримання статусу вдови померлого чоловіка, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, ОСОБА_2 звернулася до УПФУ із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п.4 ч.11 Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак листом від 21.11.2014 року отримала відповідь про відсутність підстав для призначення пенсії по втраті годувальника у зв'язку з відсутністю архівної пенсійної справи ОСОБА_4 у паперовому вигляді. Вважаючи відмову відповідача у перерахунку пенсії необґрунтованою, звернулася до суду з даним позовом.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 р. адміністративний позов задоволено: визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо непризначення ОСОБА_2 пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника неправомірною; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва призначити з 13.11.2014 року ОСОБА_2 пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, виходячи із заробітку її померлого чоловіка ОСОБА_4, за роботу, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження за грудень 1986 році, який складав 1 663 карбованця 44 копійки, за якою йому призначалась пенсія, з урахуванням раніше проведених виплат.

Суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача на розбіжності в сумах нарахованої ОСОБА_4 зарплати у довідках про заробітну плату померлого годувальника видана на їх запит від 25.11.2014 року за № 2013/7-п ВАТ Київсільелктрон" ДП Вінницька механізована колона № 12" та тієї, що була надана раніше ОСОБА_2 також ВАТ Київсільелктрон", відсутність розшифровок таких нарахувань та первинної документації, яка б підтверджувала розмір нарахованої та виплаченої ОСОБА_4 зарплати за грудень 1986 року, а також відсутність архівної пенсійної справи не можуть бути підставою для відмови у задоволення позову, оскільки право на вказану пенсію померлого встановлено судом, повторне підтвердження права на пенсію померлого нормами чинного законодавства не передбачено, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 липня 2016 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні такої пенсії, оскільки оригінал пенсійної справи, а також довідки про періоди роботи та заробітну плату ОСОБА_4 в зоні відчуження, обов'язковість надання якої передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 за № 22-1, відсутні. Крім того, відповідач посилається на розбіжності в сумах нарахованої ОСОБА_4 зарплати у довідках про заробітну плату померлого годувальника видана на їх запит від 25.11.2014 року за № 2013/7-п ВАТ Київсільелктрон" ДП Вінницька механізована колона № 12" та тієї, що була надана раніше ОСОБА_2 також ВАТ Київсільелктрон".

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, позивач заперечувала проти її задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.11.2014 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, оскільки у неї виникло таке право після смерті її чоловіка - ОСОБА_4, учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда 1-ї групи, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

21.11.2014 року листом за № 1998/7-П УПФ України в Святошинському районі м. Києва відмовило їй у призначенні такої пенсії на підставі того, що відсутня архівна пенсійна справа ОСОБА_4 у паперовому вигляді.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 13 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Згідно із частин 4, 5 статті 54 Закону пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника належать особи, зазначені у статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частин 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатним членом сім'ї вважається, зокрема, дружина, якщо вона є інвалідом або досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника та одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із частиною 1 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії, що настала у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до підпунктів 7, 10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах "б"-"в" пункту 7 цього Порядку, а також надаються такі документи: довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера померлому годувальнику (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такий документ), свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія, довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником, свідоцтво органу реєстрації актів громадянського стану (далі РАГС) про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім, документи про місце проживання (реєстрації), документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування, експертний висновок із встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. До заяви про призначення пенсії сім'ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебувала на утриманні свого чоловіка, вона досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто є непрацездатною, а тому має право на отримання вказаної пенсії померлого чоловіка.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що померлий чоловік позивача (Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1) був учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та був інвалідом 1 групи.

ОСОБА_4 був інвалідом першої групи захворювання якого пов'язане з впливом факторів аварії на ЧАЕС із 100 % втратою працездатності з 18.04.2014 року (а.с. 13,14).

Згідно експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії на засіданні № 292 від 09.06.2014 року, причиною смерті чоловіка позивача встановлено діагноз: рак підшлункової залози з метастазами в печінці, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 12).

Відповідно до довідки від 28.10.2014 року № 009-С30, виданої ОСОБА_6, остання являлася дружиною померлого ОСОБА_4, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, категорії 1А (а.с. 16).

Водночас встановлено, що рішенням Кіровського місцевого суду м. Кіровограда від 14.10.2002 року (а.с. 19-21) встановлено, що середньомісячний заробіток ОСОБА_4, який виконував роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження будучи працівником Вінницької мехколонії ВАТ "Київсільелектро" за грудень 1986 року, з якого слід було здійснювати розрахунок пенсії складає в розмірі 1663,44 крб, яке рішенням Вищого Адміністративного Суду України від 04.07.2006 року залишено без змін.

На підставі зазначених рішень з урахуванням цієї суми заробітку, яка була визначена за грудень1986 року в розмірі 1663,44 крб. ОСОБА_4 і нараховувалася та відповідно виплачувалася пенсія за його життя, що не заперечується жодною із сторін у даному вирішенні спору та підтверджується розпорядженням 100127 від 21.05.2014 року (а.с. 17).

Згідно з розпорядженням УПФУ в Кіровському районі м. Донецька від 21.05.2014 року № 100127 від 21.05.2014 року ОСОБА_4 згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ПКМУ «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року № 1210 нараховано пенсію по інвалідності 1 групи, учасника в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році з урахування 100% втрати працездатності з 18.04.2014 року в розмірі 8776 грн. 71 коп.

Отже, судом першої інстанції встановлено та не спростовано в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_4 отримував пенсію відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до дня його смерті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо відмови ОСОБА_2 у її переведенні на пенсію померлого годувальника є протиправними, тому рішення відповідача від 21.11.2014 року за № 1998/7-П про відмову в переведенні на пенсію померлого годувальника підлягає скасуванню з зобов`язанням відповідача перевести позивача згідно поданої заяви з 13.11.2014 року на пенсію по втраті годувальника - чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що діяла на день його смерті.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 04.04.2016 року.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 22 лютого 2016 р., залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м.Києва від 22 лютого 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без змін.

Стягнути судові витрати з Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва у розмірі 80,39 грн. (вісімдесят грн. 39 коп.) на розрахунковий рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу - судовий збір, Код 22030001.

Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Епель О.В.