Ухвала суду № 56910195, 31.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4857/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Баришівсько-Березанського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0003342201 від 25.09.2015 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «УПК-Європлюс».

За результатами перевірки було складено акт № 170/2200/ 32497680 від 11.09.2015, в якому встановлено несвоєчасне оприбуткування позивачем готівки у книзі обліку розрахункових операцій сум готівки у день їхнього надходження за фіскальними чеками за № 224 від 13.08.2013 на суму 4 288, 24 грн., № 221 від 19.08.2013 на суму 8 955, 76 грн., № 229 від 18.08.2013 на суму 5 309, 44 грн., № 233 від 21.08.2013 на суму 2 970, 28 грн., № 267 від 24.09.2013 на суму 5 767, 66 грн., № 281 від 08.10.2013 на суму 3 763, 49 грн., № 329 від 01.12.2013 на суму 7152, 33 грн., № 333 від 03.12.2013 на суму 3118, 96 грн., № 340 від 10.12.2013 на суму 7 615, 54 грн. та № 636 від 31.10.2014 на суму 3 093, 87 грн. в загальній сумі 52 035,57 грн., що є порушенням п. 2.6 Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

На підставі акта перевірки № 170/2200/ 32497680 від 11.09.2015 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003342201 від 25.09.2015 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 260 177,85 грн.

Вважаючи вказане рішення контролюючого органу протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, позивач здійснює оприбуткування готівкових коштів у відповідності абз. 3 п. 2.6 Положення № 637 із застосуванням РРО та, крім цього, для застосування штрафних санкцій сплинули строки давності.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на час виникненні спірних правовідносин (далі по тексту - Положення № 637).

Вимоги до організації готівкових розрахунків закріплені у розділі 2 названого Положення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 637 підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Пунктом 2.6 Положення № 637 закріплено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до пункту 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Записи в касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою. Перші примірники, що є невідривною частиною аркуша касової книги - «Вкладні аркуші касової книги», залишаються в касовій книзі. Другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги - «Звіт касира», є документом, за яким касири звітують щодо руху грошей у касі. Перші і другі примірники мають однакові номери.

Пунктом 4.3 названого Положення передбачено, що записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

Відповідальність за порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства в сфері обігу готівки передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (далі по тексту - Указ № 436/ 95)

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, санкції, передбачені п. 1 Указу № 436/95 є адміністративно-господарськими.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки контролюючим органом було виявлено порушення щодо несвоєчасності обліку позивачем у книзі обліку розрахункових операцій сум готівки у день їхнього надходження за фіскальними чеками за № 224 від 13.08.2013 на суму 4 288, 24 грн., № 221 від 19.08.2013 на суму 8 955, 76 грн., № 229 від 18.08.2013 на суму 5 309, 44 грн., № 233 від 21.08.2013 на суму 2 970, 28 грн., № 267 від 24.09.2013 на суму 5 767, 66 грн., № 281 від 08.10.2013 на суму 3 763, 49 грн., № 329 від 01.12.2013 на суму 7 152, 33 грн., № 333 від 03.12.2013 на суму 3 118, 96 грн., № 340 від 10.12.2013 на суму 7 615, 54 грн. та № 636 від 31.10.2014 на суму 3 093, 87 грн.

Таким чином, виявлені податковим органом порушення були вчинені позивачем у такі дати як 13.08.2013, 18.08.2013, 19.08.2013, 21.08.2013, 24.09.2013, 08.10.2013, 01.12.2013, 03.12.2013, 10.12.2013 та 31.10.2014.

При цьому податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штрафні санкції, було прийнято 25.09.2015.

Оскільки штрафні (фінансові) санкції за вказане порушення за своєю юридичною природою є адміністративно-господарськими санкціями, а виявлені відповідачем порушення, виходячи з позиції контролюючого органу, вчинені позивачем 13.08.2013, 18.08.2013, 19.08.2013, 21.08.2013, 24.09.2013, 08.10.2013, 01.12.2013, 03.12.2013, 10.12.2013, фінансова санкція за такі порушення застосована у вересні 2015 року, тобто із порушенням встановленого ст. 250 Господарського кодексу України строку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення відповідачем визначених ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України строків застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Перевіряючи своєчасність оприбуткування ТОВ «УПК-Європлюс» у книзі обліку розрахункових операцій готівки у день їхнього надходження за фіскальним чеком № 636 від 31.10.2014 на суму 3 093, 87 грн., колегія суддів виходить з такого.

Обґрунтовуючи відсутність порушень щодо обліку готівки за вищезазначеним розрахунковим документом, позивач, зазначає, що розрахункова операція за фіскальним чеком № 636 на суму 3 093, 87 грн., була проведена 30.10.2014, проте, вказаний фіскальний чек був роздрукований з реєстратора розрахункових операцій 31.10.2014, оскільки починаючи з 30.10.2014 з 21 год. 00 хв. і до 31.10.2014 до 18 год. 00 хв. на автомобільній газопостачальній станції було відсутнє електропостачання, на підтвердження чого надано довідку ПАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» Радомишльський район електричних мереж № 1965 від 13.11.2015, з якої вбачається, що на період з 30.10.2015 з 21 год. 00 хв. до 31.10.2014 до 18 год. 00 хв. на автомобільній газопостачальній станції, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, село Кочерів, вул. Радомишльська, буд. 57, тобто за місцезнаходженням позивача, було відсутнє електропостачання, у зв'язку із аварійною ситуацією в електромережі.

Відповідно до п. 9 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 № 417 якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт.

Дослідивши долучені до матеріалів справи фіскальні чеки за 30.10.2014 та фіскальний звітний чек № 636 від 31.10.2014, суд першої інстанції встановив, що загальна сума розрахункових операцій за зміну становить 3 623, 71 грн. ( готівкою - 3 093, 87 грн. та в кредит - 529, 84 грн.). При цьому зі змісту фіскального звітного чека № 636 від 31.10.2014, який був роздрукований о 18 год. 13 хв. після відновлення електропостачання, вбачається, що за період з 30.10.2014 з 00 год. 04 хв. по 31.10.2014 по 18 год. 13 хв. загальна сума виручки становить 3 623, 71 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про дотримання позивачем вимог законодавства при здійсненні обліку коштів за 30.10.2014 та наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача у цій частині.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують та відхиляються судом так, як є помилковими.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2016 року апелянту відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 4292,93 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4292,93 грн. (чотири тисячі двісті дев'яності дві грн. 93 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 04.04.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.