Ухвала суду № 56910165, 24.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2016 рокусправа № П/811/2311/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання:Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : Валявської О.О. (за дов. від 01.10.2015 року)

відповідача: Данілова С.О. (за дов. від 18.05.2015 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2015р. у справі №П/811/2311/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Креатив"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"23" липня 2015 року Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000442204 від 25 березня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 488 872,00 грн., у тому числі 992 581,00 грн. основного платежу та 496 291,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу про наявність виявлених перевіркою порушень податкового законодавства, оскільки реальність господарської діяльності та правомірність відображення її результатів у податковому обліку підтверджено належним чином сформованою первинною документацією.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 р. у справі № П/811/2311/15 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Судом встановлено, що спірну суму податкового кредиту позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ «Східенергогруп» з приводу виконання угоди постачання насіння соняшнику. На підставі дослідження наданих позивачем первинних документів, суд дійшов висновку, що підприємством доведено реальний характер здійснення укладеної угоди та дотримано всі необхідні умови для належного відображення придбаного товару в бухгалтерському та податковому обліку. На підставі аналізу норм податкового законодавства, суд дійшов висновку про правомірність формування податкового кредиту.

Постанову суду мотивовано тим, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень, на якого покладається тягар доведення правомірності прийнятого рішення в разі його оскарження, не довів належним чином обґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською об'єднаною державною податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 р. у справі №П/811/2311/15, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не в повному обсязі дослідив та встановив обставини у справі, що призвело до невірного вирішення спору. Скаржник вказує на наявність податкової інформації щодо сумнівності контрагента позивача, за взаємовідносинами з яким сформовано податковий кредит.

Представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримані визначені сторонами правові позиції по суті спірних питань, які є предметом даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Креатив» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Східенергогруп» за період 01.10.2014 року по 31.10.2014 року.

Вищезазначена перевірка проводилась у період з 02.03.2015 року по 04.03.2015 року за результатами якої складено акт перевірки від 10.03.2015 року №40/11-23-22-04/31146251 в якому зазначено, що проведеною позаплановою невиїзною документальною перевіркою встановлені порушення ПрАТ «Креатив» пунктів 198.1, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 992 581,00 грн.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку, що податковий кредит позивачем сформовано протиправно, оскільки за наявною податковою інформацією податковим органом не встановлено ланцюг постачання товару від постачальника контрагента позивача ТОВ «Схаденергогруп». Так, за даними контролюючого органу постачальник контрагента позивача ФГ «Золота Нива 2004» не має достатньо ресурсів для вирощення необхідного обсягу продукції, відповідно до чого встановлено безтоварність операцій постачання від ФГ «Золота Нива 2004» до ТОВ «Східенергогруп». Відповідно до чого податковий орган дійшов висновку, що контрагент позивача не міг фактично поставити придбаний позивачем товар, відповідно податковий кредит за даними господарськими операціями, реальний характер яких в ході проведення перевірки не знайшов свого підтвердження, таким, що сформований протиправно.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442204 від 25 березня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 488 872,00 грн., у тому числі 992 581,00 грн. основного платежу та 496 291,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з позицією податкового органу, вважаючи її протиправною та необґрунтованою позивач звернувся до суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до матеріалів справи спірну суму податкового кредиту сформовано ПрАТ «Креатив» по взаємовідносинам з ТОВ «Східенергогруп» з приводу виконання укладених угод постачання.

У перевіряємому періоді між позивачем (Покупець) та ТОВ «Східенергогруп» (Постачальник) укладено договори поставки №С14-00402 від 25.09.2014 року, №С14-00416 від 26.09.2014 року, №С14-00455 від 30.09.2014 року, №С14-502 від 29.09.2014 року, №С14-00579 від 09.10.2014 року, №С14-00457 від 01.10.2014 року. Відповідно до умов укладених договорів Постачальник зобов'язується постачити, а покупець прийняти та оплатити визначений умовами угоди товар (соняшник). Відповідно до видаткових накладних у жовтні 2014 року позивачем придбано у ТОВ «Східенергогруп» насіння соняшнику на загальну суму 5 960 821,73 грн., у т.ч. ПДВ - 993 470,29 грн. Суму сплаченого податку віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2014 року.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 Податкового кодексу України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість органом державної служби надається їй свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача - ТОВ «Східенергогруп», статусу юридичної особи, статусу платника ПДВ на момент реалізації господарських операцій, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача під час реалізації господарських договорів.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У підтвердження придбання товару ПрАТ «Креатив» надані первинні документи: податкові, видаткові накладні, платіжні доручення, що свідчать про оплату позивачем вказаних товарів.

На підтвердження здійснення транспортування товару позивачем надано договори, заявки, товарно-транспортні накладні, які свідчать про придбання позивачем у суб'єктів господарювання транспортних послуг, що відповідачем не спростовується.

При цьому, відповідачем не надано до суду доказів того, що виписані вказаним контрагентом позивача податкові накладні, які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням чинного законодавства.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства матеріали справи не містять.

Використання даних товарів у господарській діяльності ПрАТ «Креатив» сторонами не оскаржується.

Висновки податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Східенергогруп», ґрунтуються на отриманій від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська інформації щодо неможливості проведення перевірки ТОВ «Східенергогруп», а саме акту від 20.02.2015 року №4887/04-63-22-04/14.

З наведених доводів відповідача вбачається, що всі «зауваження» податкового органу стосуються контрагентів контрагента позивача по ланцюгу постачання.

Проте, як зазначено у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України Листа ВАСУ від 02.06.2011 № 742/11/13-11, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Разом з тим, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, що фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки право на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тим більш, що наслідком відсутності платника податків за юридичною адресою на час проведення податковим органом перевірки згідно податкового законодавства не може бути застосування штрафних санкцій та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для контрагента такого платника податків.

Що ж до відсутності трудових ресурсів, складських приміщень тощо у контрагентів позивача (як зазначає відповідач з посиланням на інформаційні бази ДФС України), то відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, сама по собі не свідчить про фіктивність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником товару чи послуги.

Слід зауважити, що зазначаючи про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ «Східенергогруп» та фіктивність первинних документів, податковим органом не враховано, що чинне цивільне та господарське законодавство не передбачає можливості встановлення нереальності (безтоварності) господарської операції, а Податковий кодекс України не наділяє повноваженнями контролюючі (податкові) органи на встановлення такої нереальності.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Тобто, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

При цьому, за приписами ст.234 Цивільного кодексу України правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні і недійсність таких правочинів визнається тільки судом.

Водночас, згідно з п.п.20.1.30 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Проте, податковим органом не надано суду доказів недійсності вищезазначених договорів, використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях.

Отже, виклавши висновок про фіктивність первинних документів, наданих позивачем, податковий орган перевищив повноваження, надані чинним законодавством, оскільки фіктивність документів може свідчити про фіктивний правочин, що потребує доведення судовим рішенням, а також про здійснення суб'єктами господарювання фіктивної підприємницької діяльності, що є злочином у відповідності до Кримінального кодексу України, а також потребує доведення відповідним вироком суду.

Разом з тим, відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали контрагенти по ланцюгу постачання, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання було одержання позивачем податкової вигоди.

Таким чином, господарські операції позивача з ТОВ "Східенергогруп", за якими ПрАТ "Креатив" у жовтні 2015 року сформовано податковий кредит були фактично здійснені, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами та спричинили реальні зміни майнового стану ПрАТ "Креатив".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області №0000442204 від 25 березня 2015 року є неправомірним та прийняте з порушенням податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають значення для вирішення справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Рішення суду прийнято з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2015р. у справі №П/811/2311/15 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.12.2015р. у справі №П/811/2311/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко