Ухвала суду № 56910152, 28.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/12622/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Чорної Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Метал Інвест» до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18 березня 2015 року №0000942202,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18 березня 2015 року №0000942202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Євро Метал Інвест» з питань реалізації відходів брухту чорних і кольорових металів, у тому числі з їх імпорту за період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року; за наслідками перевірки складено акт від 03 березня 2015 року №268/26-53-22-02-21-34727913.

Актом перевірки встановлено порушення пунктів 11 та 23 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 статті 291 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 397398,00 грн за січень 2014 року.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання контролюючий орган посилається на те, що операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних та кольорових металів, що здійснювалися суб'єктами господарювання з 01.01.2014 по 17.02.2014 включно, підлягали оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку. Проте, позивачем, на думку відповідача, неправомірно не включено до складу податкового кредиту та, відповідно не відображено в податкових накладних та реєстрі виданих податкових накладних, суми податку на додану вартість на загальну суму 397398,00 грн по господарським операціям з ТОВ «Укрвторчермет», ТОВ «Віктор енд Віктор Ко лтд», ТОВ «Металпромгруп» по постачанню (продажу) у січні 2014 року металопрокату, бувші у використанні, брухту відходів чорних металів, стального лому.

18 березня 2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000942202, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання на загальну суму 496748,00 грн, у тому числі за основним платежем 397398,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 99350,00 грн.

Вказане податкове повідомлення - рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України, проте рішеннями останніх від 14.05.2015 №7739/10/26-15-10-05-35 та від 11.06.2015 №12169/6/99-99-10-01-04-25 скарги залишені без задоволення, податкове повідомлення - рішення - без змін.

Вважаючи протиправним податкове повідомлення - рішення від 18 березня 2015 року №0000942202 позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період, що перевірявся, позивачем (продавець) укладено договори купівлі-продажу товару з ТОВ «Віктор енд Віктор Ко лтд» від 06 січня 2014 року №ТР-54Б, ТОВ «Метпромгруп» від 11 лютого 2014 року №ТР-53Б, відповідно до яких продавець продає стальний вуглецевий лом та відходи чорних металів, з ПАТ «Укрвторчермет» від 03 лютого 2011 року №03/02М, відповідно до якого продавець продає металопрокат, бувші у використанні металоконструкції, а також брухт і відходи чорних металів.

Також, до зазначених договір були укладені додаткові угоди з ТОВ «Віктор енд Віктор Ко лтд» від 21 лютого 2014 року №1, з ТОВ «Метпромгруп» від 20 лютого 2014 року №1 на продаж у лютому 2014 році металолому, вид 510, з ПАТ «Укрвторчермет» від 07 січня 2014 року №3 на постачання металобрухту, вид 510.

На підтвердження виконання умов договір з ТОВ «Віктор енд Віктор Ко лтд», ТОВ «Метпромгруп» позивачем надані видаткові накладні від 21.02.2014 №К-00000005, та відповідно від 20.02.2014 №К-00000006, акти прийому - передачі від 21.02.2014, та відповідно від 20.02.2014 №1, 2, 3№ з ТОВ «Укрвторчермет» видаткову накладну від 07.01.2014 №К-00000004, акт від 07.01.2014, товарно - транспортні накладні від 07.01.2014 №0004-1, №0004-2.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 185.1 статті 185 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Статтею 197 ПК України передбачені операції, звільнені від оподаткування.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 №3609-VI, який набрав чинності 06.08.2011, підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 23 відповідно до кого тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» 24.05.2012 №4834-VI, який набрав чинності 01.07.2012, абзац перший пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено реченням такого змісту: «Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України».

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19.12.2013 №713-VII, який набрав чинності 01.01.2014, в абзаці першому пункту 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України цифри та слова « 1 січня 2014 року» замінено цифрами та словами « 1 січня 2015 року», а після слів та цифр «(крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00)» доповнено словами та цифрами «а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД».

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, пільга відносно брухту чорних та кольорових металів діяла безперервно упродовж 2014 року.

Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15 затверджено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року №43 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість» шляхом зміни у назві та пункті 1 постанови цифри і слово « 1 січня 2014» цифрами і словом « 1 січня 2015», у додатках до постанови у назві додатків 1 і 2 цифри і слово « 1 січня 2014» цифрами і словом «1 січня 2015».

Згідно листа Міністерства промислової політики України від 04.07.2007 №14/7-1-1145 щодо відповідності найменувань видів металобрухту по ДСТУ 4121-2002 кодам товарів по УКТЗЕД, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №104, операції з якими звільняються від оподаткування податком на додану вартість, брухт великогабаритний (вид брухту 510; характеристика брухту: сталь вуглецева несортована) відноситься до коду 7204 49 99 00.

Згідно Закону України «Про митний тариф України» в редакції Закону від 23.06.2005 №2715-IV «Про внесення змін до Митного тарифу України» до коду товару за УКТЗЕД 7204 49 99 00 віднесені інші відходи та брухт чорних металів; залізні або сталеві відходи у зливках для переплавки (шихтові зливки).

01.01.2008 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України». Митний тариф України. Розділи XIV - XV», яким змінено код 7204 49 99 00 на 7204 49 90 00.

Згідно додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15 товар за кодом згідно з УКТЗЕД 7204 49 90 00 «Відходи та брухт чорних металів» внесений до переліку відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Отже, за момент постачання позивачем металобрухту за період з 01.01.2014 року по 17.02.2014 року діяла норма Податкового законодавства відповідно до якої тимчасово до 1 січня 2015 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, відповідно, висновки акту перевірки є необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення неправомірним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону, в редакції Закону від 22.05.2015 №484-VIII (набрав чинності 01.09.2015), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1218 гривень.

Як вбачається з адміністративного позову, предметом спору є податкове повідомлення - рішення про збільшення грошового зобов'язання на загальну суму 496748,00 грн.

Враховуючи, що даний спір може призвести до зменшення майна особи, колегія суддів вважає, що даний адміністративний позов має майновий характер.

Отже, в даному випадку ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно, судовий збір повинен складати 5359,20 грн (1218,00х4х1,1).

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016 у даній справі апелянту відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки апелянтом на час розгляду апеляційної скарги судовий збір не сплачений, колегія суддів вважає, що він підлягає розподілу шляхом його стягнення з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи: 39469994; юридична адреса: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 24-Б) до Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва, банк отримувача ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 20 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 04.04.2016 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.