Ухвала суду № 56910070, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2016 року

справа № 808/3475/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український графіт»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року по справі №808/3475/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства "Український графіт" про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах,-

в с т а н о в и В :

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя звернулося до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути з публічного акціонерного товариства «Український графіт» заборгованість по виплаті і доставці пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за період березень-липень 2015 року в розмірі 91208, 40 грн.. В обґрунтуванні заявлених вимог, позивач посилається на те, що ПАТ «Український графіт» в порушення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не перераховувало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв’язку з чим має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (список №2).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована обов’язком підприємства відшкодовувати Фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Український графіт» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покриваються підприємствами пропорційно стажу роботи, при цьому судом не прийнято до уваги пояснення підприємства в цій частині та суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість розрахунків ПФУ. Суд першої інстанції також дійшов помилкового висновку про те, що разом з основним розміром пенсії підприємство зобов’язано відшкодувати доплати до пенсії за понаднормативний стаж. Судом залишено поза увагою обставини, які свідчать про ненадання позивачем доказів фактично понесених витрат по виплаті та доставці пенсій призначених на пільгових умовах. Крім цього, на думку заявника апеляційної скарги, відповідач помилково ототожнює норми, які регулюють порядок призначення особам пільгових пенсій, а саме: ст..100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та норми, якими регулюються відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а саме ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З цих підстав, відповідач робить висновок про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій тим працівникам, які набули пільговий стаж до 1992 року.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обгрунтовану.

Представники сторін до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період березень-липень 2015 року в розмірі 91208, 40 грн. для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з" цієї статті (ч.2 ст.13 Закону).

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000р. №1461 частину 2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” пунктами, якими встановлено обов’язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами “б”-“з” ст..13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. А саме, Законом №1461 доповнено пункт 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” абзацом четвертим відповідно до якого об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст..13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст..12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Також Законом №1461 встановлено розмір збору з зазначеного об’єкту оподаткування – 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” (ст..4 Закону).

Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. "б"-"з", ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. п. 6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21 -1 від 19.12.2003 р. зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зберігається зазначений вище порядок відшкодування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про існування у відповідача обов'язку відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Щодо доводів відповідача про безпідставне стягнення з нього разом з основним розміром пенсії доплати за понаднормативний стаж, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п. 6.6 Інструкції № 21-1 додаткові пенсії, витрати на виплату підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Доплата за понаднормативний стаж, передбачена ст. 28 Закону № 1058, як складова частина пільгової пенсії та входить до структури останньої. Названа доплата встановлена Законом № 1058 та фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а тому підлягає відшкодуванню.

Доводи щодо неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що розрахунки з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюються позивачем не пропорційно стажу роботи на всіх підприємствах, де працювали особи повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2, а також, що позивач всупереч вимогам законодавства при розрахунку суми відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій необґрунтовано відніс витрати на виплату та доставку пенсій особам, які до 01.01.1992 р. працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці на ПАТ «Український графіт», не приймаються судом, виходячи з такого.

Відповідно до п.6.2 постанови управління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.

Наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) суми відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, заявлені до стягнення.

Оскільки пенсії особам, зазначеним у позові, призначено на підставі ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», про що свідчать наявні у справі докази (а.с.3), також, не можна погодитись із затвердженням ПАТ «Український графіт» стосовно неоднозначного застосування територіальними органами Пенсійного фонду України ст.. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, матеріали справи свідчать, що позивачем, належним чином, були здійснені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 2 за період з березня 2015 року по липень 2015 року.

Відповідач заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пенсій за період березень 2015 року по липень 2015 року у розмірі 91208, 40 грн. не сплатив, що обґрунтовано стало підставою для задоволення позову.

Також не можна погодитись із твердженням ПАТ «Український графіт» стосовно не надання документів на підтвердження призначення пенсії в розмірах, зазначених в розрахунках.

Як свідчать матеріали справи, разом з адміністративним позовом надано наступні документи з пенсійних справ перелічених у позові пенсіонерів, а саме: копії рішень про призначення (перерахунку) пенсії; копії розрахунків стажу, з відомостями про розподіл пільгового стажу; копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній надану ВАТ «Український графіт».

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» залишити без задоволення постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 р. у справі № 808/3475/15 – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 29.03.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун