Постанова № 56909808, 28.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2016 р. Справа№ 910/30410/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу №3148/1-Юг від 22.01.2016 року Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

про відшкодування шкоди, ціна позову 10484,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Неклонський В.І., довіреність № 9 від13.01.2016 року

від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнісон Страхування» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (відповідач у справі) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10 484,64 грн. (а.с. 3-4).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що виплативши страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №0300,000017,000 від 28.08.2012 року страхове відшкодування, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнісон Страхування» відповідно до ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» набуло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, якою є відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у вчиненні ДТП особи. Посилаючись на вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнісон Страхування» просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» недоплачене останнім страхове відшкодування у розмірі 10 484,64 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» відмовлено (а.с. 49-52).

Рішення мотивоване тим, що хоча позивач відповідно до приписів законодавства має право на отримання від відповідача виплаченого страхового відшкодування, однак враховуючи, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнісон Страхування» було пропущений встановлений Цивільним кодексом України трьохрічний строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнісон Страхування» 22.01.2016 року надіслав апеляційну скаргу № 3148/1-Юг від 22.01.2016 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року у справі №910/30410/15 про відмову в позові та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд дійшов невірного висновку про пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимоги про стягнення виплаченого страхового відшкодування, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у справі було частково повернуте сплачене відшкодування, що свідчить про визнання ним свого боргу та відповідно є підставою для переривання строку позовної давності, перебіг якого починається заново. Враховуючи зазначене, апелянт вважає, що позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» заявлено в межах строку позовної давності, а тому підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 року Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Юнісон Страхування» відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року у справі №910/30410/15 прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні 14.03.2016 року (з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року про виправлення описки).

У зв'язку з неявкою у судове засідання 14.03.2016 року представників відповідача, необхідністю витребування додаткових доказів, відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 року розгляд справи було відкладено на 28.03.2016 року.

У зв'язку з перебуванням судді Сухового В.Г. на семінарі, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів справу №910/30410/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Мартюк А.І., Мальченко А.О. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2016 року справу №910/30410/15 було прийнято до провадження визначеним складом колегії суддів.

У судовому засіданні 28.03.2016 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року у справі №910/30410/15 про відмову в позові та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 28.03.2016 року року повторно не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» повідомлене належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0411613268073 та №0411613268219, направлених відповідно до ст. 98, 64 ГПК України.

Враховуючи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги, обізнаність відповідача про порушення апеляційного провадження та дату розгляду справи №910/30410/15, відсутність будь-яких заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, відсутність заперечень зі сторони позивача про розгляд апеляційної скарги за відсутності відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року без участі представників відповідача, за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

28.08.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Юнісон-Гарант» (в подальшому перейменоване в Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнісон Страхування», страховик за договором, позивач у справі) та ОСОБА_3 (страхувальник, за договором) було укладено Договір №0300,000017,000 добровільного страхування наземного транспорту (а.с. 6-12) щодо автомобіля «Lexus RX450h», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску.

Згідно з п. 7.1. договору до страхових ризиків віднесено, зокрема, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, франшиза за яким складає 0 грн.

Пунктом 15.5.2. договору передбачено порядок та умови виплати страхового відшкодування: шляхом оплати рахунків ремонтних підприємств (СТО) за відновлювальний ремонт ТЗ та рахунків підприємств на купівлю деталей, вузлів, агрегатів, що підлягають заміні.

Згідно з п. 11 договору строк його дії з 02.09.2012 року по 01.09.2013 року.

Територія страхування: Україна (п. 7.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 17.10. 2012 р. по вул. Засумській у м. Сумах сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Lexus RX450h», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 під керуванням ОСОБА_5, та автобуса «Богдан А 092Н2», реєстраційний номер. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_6 під керуванням водія ОСОБА_7

Відповідно до Довідки відділу Державної автомобільної інспекції Сумського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 17 жовтня 2012 р. (а.с. 14-15) дорожньо-транспортна пригода сталась через те, що водій автобуса «Богдан А 092Н2» порушив правила маневрування, пункту 10.1. Правил дорожнього руху.

Згідно з Довідкою в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Lexus RX450h», реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження заднього бамперу, заднього правого крила тощо.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2012 р. у справі № 1806/13025/12 (провадження №3/1806-3483-12 а.с. 16) водій автобуса ОСОБА_7 був визнаний винним в порушенні Правил дорожнього руху України та притягнутий до адміністративної відповідальності.

17.10.2012 року страхувальник звернувся до позивача із Заявою про настання страхового випадку за договором та виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, яке просив перерахувати на рахунок СТО (а.с. 17-18).

Згідно виставленого СТО - ТОВ «Саміт Моторз Україна» рахунку-фактури №СМУ0022711 від 19.10.2012 року (а.с. 19), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus RX450h», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 20 100,72 грн.

01.11.2012 року позивачем було затверджено Страховий акт № СА03.000056.000 (а.с. 30) з урахуванням виставленого ТОВ «Саміт Моторз Україна» рахунку, відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 20 100,72 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1215 від 09.11.2012 року (а.с. 31) позивач, як страховик потерпілої особи, перерахував 20 100,72 грн. на рахунок ТОВ «Саміт Моторз Україна» із призначенням платежу: «Страхове відшкодування згідно акту № СА03.000056.000 від 01.11.2012, а/м Лексус НОМЕР_3 (ОСОБА_4.) без ПДВ».

З поданих позивачем документів судом встановлено, що за замовленням Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» було проведено оцінку на основі комп'ютерної програми Аudatex матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Lexus RX450h», реєстраційний номер НОМЕР_1, за результатами якої складено Звіт №01/10/12ю від 09.11.2012 року та встановлено розмір матеріального збитку у сумі 19 142,68 грн. (а.с. 20-24).

З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія автобуса «Богдан А 092Н2», реєстраційний номер. НОМЕР_2, особи винної у скоєні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ8231130 зі строком дії до 17.09.2013 року з встановленим розміром франшизи - 0, 00 грн. та лімітом відповідальності страховика - 50 000,00 грн. за шкоду заподіяну майну.

30.08.2013 року позивач звернувся до відповідача з претензією №5399/1-ЮГ (а.с. 32) про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 20 100,72 грн (а.с. 32), проте відповідач вимоги позивача задовольнив лише частково і 25.10.2013 року сплатив 8 658,04 грн, що підтверджується поданою апелянтом банківською випискою з особового рахунку.

У зв'язку з сплатою відповідачем страхового відшкодування не в повному обсязі, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнісон Страхування» повторно звернулось до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» з вимогою №26-36/1-ЮГ від 21.10.2015 року (а.с. 33) про здійснення доплати страхового відшкодування у розмірі 10 484,64 грн, виходячи із встановленої оцінкою вартості збитків. Однак вказана вимога залишена відповідачем без реагування, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану внаслідок ДТП автомобілю «Lexus RX450h», реєстраційний номер НОМЕР_1, до позивача перейшло право зворотної вимоги відшкодування збитків, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої пунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про те, що відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності ОСОБА_7 є відповідальним за завдану останнім внаслідок ДТП шкоду власнику автомобіля «Lexus RX450h», реєстраційний номер НОМЕР_1, в межах лімітів, передбачених Полісом №АВ/8231130, оскільки відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

При визначенні розміру страхового відшкодування, яке позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» у сумі 10 484,64 грн, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнісон Страхування» виходило з розміру матеріального збитку - 19 142,68 грн, визначеному у Звіті про оцінку матеріального збитку, складеному суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 з використанням комп'ютерної програми Аudatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та з урахуванням сплачених відповідачем 8 658,04 грн.

Згідно вимог ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до Полісу серії АВ №8231130 розмір франшизи становить 0, 00 грн., у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, вважає обґрунтованим та арифметично вірним заявленим позивачем розмір страхового відшкодування у сумі 10 484,64 грн, яке просить стягнути з відповідача.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд зазначив, що з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди (з 17.10.2012 року) у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування», як особи, що має такий же обсяг прав, який мала потерпіла особа, виникло право на відшкодування шкоди та відповідно на звернення до суду за захистом цього права. Оскільки позивач звернувся до суду лише 27.11.2015 року (згідно календарного кліше штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті, в якому відправлялась позовна заява), суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений трьохрічний строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем (а.с. 42), що є підставою для відмови в задоволенні позову. Однак з такими висновками суду, Київський апеляційний господарський суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що право страховика за договором страхування на подання до суду регресного позову про стягнення з винної особи коштів, виплачених страховиком як страхове відшкодування, виникає з моменту сплати такого відшкодування, а не з моменту виникнення страхового випадку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 року №3-9гс15 та узгоджується з роз'ясненнями Вищого господарського суду України, наведеним у п. 4.6. постанови Пленуму №10 від 29.05.2013 року «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів».

Наявними матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав своє основне зобов'язання 09.11.2012 року, виплативши страхове відшкодування згідно умов договору добровільного страхування, а тому саме з цієї дати починає свій перебіг трирічний строк позовної давності, який відповідно закінчується 09.11.2015 року.

Разом з цим, як встановлено ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.

Відповідно до пункту 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» №10 від 29.05.2013 року переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, серед іншого, і часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Як було досліджено судом, 25.10.2013 року (в межах строку давності) Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» сплатило на користь позивача 8 658,04 грн, що свідчить про визнання відповідачем боргу, а отже є підставою для переривання строку позовної давності відповідно до ст. 264 ЦК України. Таким чином, з 25.10.2013 року строк позовної давності щодо регресної вимоги про сплату страхового відшкодування розпочався заново і з урахуванням приписів ст. 257, 264 ЦК України закінчується 25.10.2016 року.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що строк позовної давності для пред'явлення позивачем позовних вимог станом на день звернення до суду (27.11.2015 року) не пропущено.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 10 484,64 грн є обґрунтованими, правомірними, арифметично вірними, а тому такими, що підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року у справі №910/30410/15 скасуванню повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача у справі (Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», що набрав законної сили 01.09.2015 року), за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. З огляду на зазначене, при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1339,80 грн (1218,00 грн*110/100), однак, як вбачається з платіжного доручення №272 від 22.01.2016 року при поданні апеляційної скарги апелянт сплатив 1 515,80 грн, тобто сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено Законом.

Оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», надмірно сплачений судовий збір підлягає поверненню виключно за клопотанням особи, яка його сплати, то відповідно, враховуючи відсутність такого клопотання апелянта, питання щодо повернення Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Юнісон Страхування» 176 грн надмірно сплаченого судового збору може бути вирішено апеляційним господарським судом лише після подання клопотання відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 49, 99, 101, 102, п.2 ч. 1 ст. 103, п.3, 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року у справі №910/30410/15 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 року у справі №910/30410/15 скасувати, прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» (01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 32942598) 10 484 (десять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн 64 коп страхового відшкодування в порядку регресу та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнісон Страхування» (01601, м. Київ, площа Спортивна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 32942598) 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

7. Справу №910/30410/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

А.І. Мартюк