Постанова № 56909758, 01.04.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2016 р.Справа № 5015/6798/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКордюк Г.Т.

суддівГриців В.М.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання: Ляпінському В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ Кристал-Інвест-Україна

на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.03.16

у справі № 5015/6798/11

за позовом: ПАТ Імексбанк, м. Одеса

до відповідача: ТзОВ Кристал-Інвест-Україна, м. Львів

про стягнення 4 225 648, 71 грн.

за скаргою: ТзОВ Кристал-Інвест-Україна на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління Міністерства юстиції України у Львівській області , м. Львів

за участю представників:

від позивача не зявилися;

від відповідача ОСОБА_2 представник;

від ВДВС ОСОБА_3 представник;

В судовому засіданні 31.03.16 року для прийняття постанови оголошено перерву до 01.04.16 року 09:50 хв.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.03.16 у справі № 5015/6798/11 (суддя - Кітаєва С.Б.) доводи скаржника визнано неправомірними, скаргу ТзОВ «Кристал-Інвест Україна» з врахуванням заяви про зміну скарги на дії органу Державної виконавчої служби відхилено. Відмовлено в задоволенні заяви ТзОВ «Кристал-Інвест Україна» про забезпечення позову з врахуванням заяви про заміну способу забезпечення позову.

Суд мотивував ухвалу тим, що матеріалами справи, а саме конверт з номером відправлення № 7900043493015 рекомендованої кореспонденції, довідкою форми 20, списком на відправлення від 02.09.2015 року підтверджується направленням державним виконавцем в порядку ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику повідомлення про результат визначення вартості описаного та арештованого майна боржника.

Відтак, доводи скаржника суд визнав безпідставними, а дії державного виконавця такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження»

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТзОВ Кристал-Інвест-Україна подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та задоволити скаргу на дії ВДВС.

Як на підтвердження своїх вимог апелянт покликається на те, що державним виконавцем, в порушення ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» не повідомлено боржника рекомендованим листом про результати оцінки майна, в звязку з чим ним не подано заперечення на звіт про оцінку в 10-ний термін, а початок перебігу цього терміну, слід враховувати з 30.11.15 року, коли скаржник ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.

Крім того, як зазначає апелянт, в листі № 05-06-685 від 11.11.15 року, поштамп-КПЗ № 1 Львівської дирекції Укрпошта у відповідь на запит № 60 від 02.12.15 року повідомляє перелік рекомендованої кореспонденції, яка надходила на адресу ТзОВ Кристал-Інвест-Україна. В даному листі відсутній рекомендований лист № 7900043493015.

Державний виконавець направив повідомлення № 09.1-45/18/В6-6684 від 27.08.15 року про проведену оцінку на адресу боржника простим листом, чим порушив ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, зазначає апелянт, ним 20.03.16 року було отримано новий технічним паспорт від 25.12.15 року в якому площа будівлі складає 1364,9 кв.м., а оцінка здійснювалась на підставі технічного паспорту 2013 року і різниця в площі становить 77,4 кв.м., що суттєво впливає на визначення вартості майна.

Представник ВДВС в судовому засіданні, та у відзиві на апеляційну скаргу доводи скаржника заперечив, вказав на те, що 27.08.15 року боржнику скеровано повідомлення рекомендованим листом про результати визначення вартості майна, яке було повернуто відділенням звязку, «за закінченням терміну зберігання», а тому незаконності в діях ВДВС не було.

ПАТ Імексбанк надіслав на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу, в якій зазначає про законність дій відділу ВДВС, а саме, що згідно інформації поштових відправлень за штриховим ідендитифікатором № 7900043493015 значиться операції «вручення під час доставки» - 17.09.15 року та повернення за зворотньою адресою 06.10.15 «за закінченням терміну зберігання».

З апеляційної скарги, зазначає стягувач, вбачається, що скаржник визнає факт направлення поштового відправлення, проте вважає, що державним виконавцем не направлено рекомендоване відправлення. «Укрпошта» забезпечує доставку юридичній особі, підтвердженням чого є довідка Укрпошти з причиною повернення «за закінченням терміну зберігання»

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників відповідача та ВДВС апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

За приписами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У пункті 9.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України «Про виконавче провадження») є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 58 вказаного Закону, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем (ч. 2 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як стверджується матеріалами справи, на виконання вказаних вище норм закону, державним виконавцем відповідною постановою від 09.07.2015р. було призначено субєкта оціночної діяльності-субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

В матеріалах справи міститься звіт №0679 від 09.07.2015р. про проведення незалежної оцінки вартості майна (будівлі, літ. «Б- 2», заг. пл. 1263,7 кв.м. (згідно технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 08.01.2013р. площа будівлі 1287,5 кв.м.) ТзОВ «Кристал-Інвест Україна», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Промислова,50/52. Зазначений звіт зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції у Львівській області 27.08.2015р.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

На виконання вимог ч. 3. ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 02.09.2015р. скеровано повідомлення про вартість описаного та арештованого майна боржника, сторонам. Так, в матеріалах виконавчого провадження ВП №37673173 знаходиться рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №7900043493066 адресоване ПАТ «Імексбанк» (м. Одеса, пр-т.Гагаріна, 12-а), яке отримано адресатом 07.09.2015р. та конверт з номером відправлення №7900043493015 адресований ТзОВ «Кристал-Інвест Україна» (м. Львів вул. Промислова, 50/52), із прикріпленою до нього Довідкою ф.20, з відміткою пошти про причину повернення: «за закінченням терміну зберігання». Скерування державним виконавцем згаданого повідомлення також підтверджується наявним в матеріалах справи списком на відправлення рекомендованої кореспонденції з відбитком календарного штемпеля пошти 02.09.2015р.

Оригінал поштового відправлення, довідка форми ф-20, оглянуто апеляційним судом в судовому засіданні 31.03.16 року.

Відтак, враховуючи вищенаведене, апеляційна інстанція погоджується із висновком місцевого господарського суду, що доводи скаржника про порушення органом державної виконавчої служби ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставні, спростовується належними та допустимими доказами у справі.

Покликання скаржника на довідку-лист № 05-06-685 від 11.12.15 року Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», як на доказ, що ним не отримано рекомендованого листа за № 7900043493015 суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки згідно п. 3.8.1.1 Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта №211 від 12.05.2006 р. внутрішні реєстровані поштові відправлення, кількість яких складає п'ять і більше, що подаються до об'єкта поштового зв'язку одним відправником (далі - згруповані поштові відправлення), приймаються для пересилання разом із списками ф. 103, які оформляються відповідно до вимог пунктів 85, 86 Правил надання послуг поштового зв'язку.

Приймаючи поштові відправлення за списками ф. 103, працівник поштового зв'язку перевіряє правильність їх оформлення, заповнення списку. Поіменно звіряє поштові відправлення із записами в списках, правильність маси, суми плати, зазначеної проти кожного поштового відправлення, загального підсумку плати, наявність підписів керівника, головного бухгалтера, відбитка печатки підприємства, а також тотожність усіх примірників. Якщо список ф. 103 складено на двох і більше аркушах, працівник поштового зв'язку ставить на них відбиток календарного штемпеля дня приймання поштових відправлень, а на останньому, крім того, розписується (п. 3.8.2.1. Порядку).

Як вбачається із списку № 164 від 01.09.15 року на відправлення рекомендованої кореспонденції (а.с. 169, Т. 3) відповідальний працівник відділення поштампу ИП3№1 перевірив правильність оформлення та заповнення списку та проставлено відбиток календарного штемпеля для прийняття відправлень.

Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що витягом з реєстру відстежень поштових відправлень за № 7900043493015, який долучено апелянтом підтверджується направлення вищевказаного поштового відправлення та повернення органу звязку за зворотньою адресою.

Так, відповідно до п.2. Правил надання послуг поштового звязку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. №270 штриховий кодовий ідентифікатор - штрихова позначка, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень. Цим же пунктом зазначених правил визначено, що реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Таким чином, одержання витягу з реєстру відстежень поштових відправлень Укрпошти є неможливим щодо простих поштових відправлень, адже пошук у зазначеному реєстрі відбувається за штрихкодовим ідентифікатором поштового відправлення, який присвоюється лише реєстровим поштовим відправленням.

Згідно з ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результати оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Положеннями частини 5 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

За приписами статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Так, в розумінні наведених норм Закону, державний виконавець зобов'язаний призначити рецензування звіту про оцінку майна у випадку заперечення однієї із сторін виконавчого провадження проти результатів оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження, з наступним віднесенням витрат з рецензування звіту на сторону, яка заперечує проти результатів оцінки . Ухилення сторони від оплати витрат на рецензування звіту про оцінку майна може бути підставою для відмови у проведенні робіт з рецензування звіту .

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2015р. державним виконавцем було винесено Постанову про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 37673173 від 24.09.2015р., якою призначено ОСОБА_4 - експертом, субєктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні з питань надання рецензії на звіт №0679 від 09.07.2015р. ФОП ОСОБА_5 про оцінку майна. ОСОБА_1 постанова була винесена на підставі заяви стягувача вих.№2274 про призначення рецензування звіту про оцінку майна від 14.09.2015р., скерованої до Головного територіального управління юстиції у Львівській області 16.09.2015р. (згідно відбитку календарного штемпеля пошти на конверті) та отриманої Головним територіальним управлінням юстиції у Львівській області 22.09.2015р.

Суд зазначає, що оскільки вказана вище заява вих.№2274 про призначення рецензування звіту про оцінку майна від 14.09.2015р. подана стягувачем 16.09.2015р. (згідно відбитку календарного штемпеля пошти на конверті), тобто у встановлений ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» десятиденний строк з дня повідомлення (стягувач повідомлений 07.09.2015р.) про вартість описаного та арештованого майна боржника, дії державного виконавця щодо призначення експерта, субєкта оціночної діяльності - субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП № 37673173 з питань надання рецензії на звіт №0679 від 09.07.2015р. ФОП ОСОБА_5 про оцінку майна є правомірними.

30.09.2015р. та 15.10.2015р. стягувачу скеровувались листи щодо проведення оплати рецензування з визначенням розміру суми, що підлягає оплаті та сповіщенні платіжних реквізитів, на які ця сума повинна бути перерахована. Крім того, стягувача було попереджено, що вразі неоплати рахунку майно буде передане на реалізацію за ціною, зазначено у звіті від №0679. Проте, враховуючи те, що стягувачем оплату рецензування звіту ФОП ОСОБА_5 від №0679 не проведено, 04.11.2015р. державним виконавцем передано заявку на реалізацію арештованого майна за ціною, зазначеною у звіті№0679 від 09.07.2015р.

З огляду на зазначене, суд вважає правомірними дії державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію без проведення рецензування за початковою оцінкою, оскільки стягувач не оплатив вартість таких послуг.

В подальшому, 04.12.2015р. боржником подано до відділу примусового виконання рішень заперечення проти результатів оцінки майна. За результатами розгляду відповідної заяви 09.12.2015р. ВПВР УДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області боржнику надано відповідь та повідомлено про відсутність підстав для проведення рецензування звіту про оцінку майна в звязку з пропуском ним строку на подання згаданих заперечень.

Враховуючий вище викладене, місцевий господарський суд встановив, що державний виконавець повідомив боржника про вартість описаного та арештованого майна відповідно до вимог чинного законодавства, лист про результати визначення вартості арештованого майна боржника було направлено останньому за адресою, яка зазначена у виконавчому документі рекомендованим листом, відтак боржник вважається належним чином ознайомлений з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна. Станом на 04.12.2015р. скаржник пропустив встановлений законодавством десятиденний строк на подачу заперечення щодо результатів оцінки майна, що визначена у звіті №0679 від 09.07.2015р.

Таким чином, орган ДВС правомірно відмовив ТзОВ «Криставл-Інвест Україна» у рецензуванні звіту про оцінку майна, а в суду відсутні підстави для визнання незаконними дій органу Державної виконавчої служби, а саме: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області, які полягають у відмові призначити рецензування звіту про оцінку майна на підставі заперечення ТзОВ «Кристал-Інвест-Україна» від 04.12.2015р.

Щодо доводів апеляційної скарги, про те, що різниця у площі майна є значною, що підтверджується технічним паспортом від 25.12.15 року ЛОДК БТІ апеляційна інстанція зазначає, що дана обставина може бути підставою для звернення боржника зі скаргою на дії ВДВС щодо опису й арешту майна та оскарження звіту про оцінку за умови незаконності дій ВДВС.

Натомість зі скарги відповідача, (а.с. 46-51, Т. 3), вбачається, що скаржник оскаржує дії ВДВС щодо неповідомлення боржника про результати оцінки в порядку визначеному ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Виготовлення технічного паспорту з іншими характеристиками після дати проведення оцінки не забороненого законом, проте дана обставина не може бути підставою для визнання дій органу ВДВС неправомірними з тих підставах, які заявлені в скарзі.

Враховуючи наведене, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку місцевого господарського суду, відсутні підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати покласти на скаржника відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

З врахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Ухвалу господарського суду Львівської області від 09.03.16 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ Кристал-Інвест-Україна без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст. ст. 109, 110 ГПК України.

Повний текст постанови складений 01.04.2016 року

Головуючий - суддяКордюк Г.Т.

суддяГриців В.М.

суддяДавид Л.Л.