Постанова № 56909644, 30.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2016 р. Справа№ 910/24095/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Руденко М.А.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: Кучкова Ю.В. за довіреністю від 11.11.2015;

від відповідача : Пінчук М.М. за довіреністю від 22.10.2015;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015

у справі № 910/24095/15 (суддя А.М. Селівон)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28"

про стягнення 4521грн.55коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" про стягнення 4521грн.55коп. задоволено повністю.

Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

- на р/р 26038301201 в ГУ ВАТ "Ощадбанк" по м.Києву та Київській області, МФО 322669, код 00131305 - 4 521,55 грн. вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією

- на р/р 26000306201 у ГУ ВАТ "Ощадбанк" по м.Києву та Київській області, МФО 322669, код 00131305 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Житловий-будівельний кооператив "Арсеналець-28", звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2016 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.02.2016.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про подання доказу.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу.

На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 у справі №910/24095/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Синиця О.Ф., судді Зеленін В.О. Шапран В.В.

10.02.2016 оголошено перерву судового засідання до 09.03.2016.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

На підставі розпорядження керівника апарату від 09.03.2016 №09-52/247/16 здійснено повторний автоматичний розподіл справи №910/24095/15, за наслідками якого апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г. судді Руденко М.А. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2016 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 30.03.2016.

У судове засідання 30.03.2016 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (позивач у справі, електропостачальна організація - за договором) та Житлово-будівельним кооперативом "Арсеналець-28" (відповідач по справі, споживач за договором) було укладено Договір №3515199 від 03.04.2003 про постачання електричної енергії (далі - Договір), згідно умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього Договору, а Споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни піклуються у пресі, виконує інші умови, визначені Договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною (п.1.1 Договору).

Розділами 2 - 3 Договору сторони узгодили обов'язки та відповідальність споживача та енергопостачальної організації, обмеження та припинення електропостачання, облік електроенергії та прилади обліку тощо.

Згідно п.8.5 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року. Договорі вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд.

Вказаний договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу Українита § 3 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Окрім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" енергією є електрична енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно - правових документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 275 ГПК України, окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Частинами першою і другою статті 275 та частиною шостою статті 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з п. 10.2 ПКЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Умовами розділу 4 Договору передбачено, що споживач, зокрема, зобов'язується:

- забезпечувати у будь-який час доби безперешкодний доступ представників Енергопостачальної організації до систем та приладів обліку, приладів вимірювання потужності для контролю за встановленими режимами споживання електроенергії (п.4.7 Договору);

- виконувати видані представниками Електропостачальної організації приписи щодо виявлених порушень ПКЕЕ та дотримання режимів електропостачання та потужності.

Окрім того, відповідно до п. 4 Додатку № 4 до Договору відповідач (абонент) несе відповідальність за збереження розрахункових приладів обліку та пломб на них.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 ПКЕЕ відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Аналогічні норми містить п. 4.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика). Методикою встановлена форма та вимоги до акту про порушення ПКЕЕ, види порушень ПКЕЕ та порядок визначення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Як вбачається з матеріалів справи, при перевірці працівниками позивача стану обліку відповідачем електричної енергії за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 54/9, було встановлено порушення Житлово-будівельним кооперативом "Арсеналець-28" ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" та п.3.2, п.3.3 та п.6.40 "Правил користування електричною енергією" (надалі - ПКЕЕ), а саме, пошкодження лічильника електричної енергії, про що складено Акт про порушення № 39134 від 03.11.2014, копія якого наявна в матеріалах справи.

Вказаний Акт про порушення №39134 від 03.11.2014 підписаний трьома уповноваженими представниками позивача, а саме інженером КДУ Потапенко С.В., інженером КДУ Кошпур О.В та електромонтером ОСОБА_7. При цьому, уповноважена особа відповідача (споживача) - електрик ОСОБА_8 від підписання акту та надання зауважень до складеного акту відмовився, про що в останньому зроблена відповідна відмітка.

Також, в акті про порушення №39134 від 03.11.2014 відповідача було повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 17.11.2014 ,та запрошено на вказане засідання комісії.

Як зазначено у вказаному акті, прилад обліку НІК 2301 АПЗ №0533570 був знятий та замінений при перевірці на інший, про що позивачем складено акт № 39134 про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) від 03.11.14 р., підписаний трьома представниками ПАТ "Київенерго", а саме інженером КДУ Потапенко С.В., інженером КДУ Кошпур О.В та електромонтером ОСОБА_7. При цьому, уповноважений представник відповідача (споживача) - електрик ОСОБА_8, який був присутній при огляді, від підписання вказаного акту відмовився, що підтверджується відвідною відміткою.

В протоколі № 236 від 17.11.2014 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 39134 від 03.11.14, копія якого міститься в матеріалах справи, зазначено про розгляд комісією спірного акту № 39134 з метою визначення правомірності його складання, обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення, встановлення факту усунення порушення 03.11.2014, та прийняття рішення про перенесення розгляду справи за актом про порушення № 39134 від 03.11.14 на іншу дату, після проведення експертизи лічильника.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно проведеної СВП "Київські електричні мережі" ПАТ "Київенерго" відповідно до акту про порушення №39134 від 03.11.2014 експертизи, результати якої оформлені актом № 2895 від 08.12.14 проведення експертизи лічильників електроенергії, а саме лічильника № 0533570 типу НІК 2301 АПЗ, встановлено, що в лічильнику пошкоджено кріплення лічильного механізму; внаслідок того, що лічильний механізм лежить на електронній платі та закорочує її, встановити метрологічні параметри та поточні показники не виявилось можливим. При цьому, згідно вказаного акту експертизи причиною пошкодження може бути дія магнітного поля або сильного удару.

Згідно п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Судом встановлено за матеріалами справи, що листом №030/64-797 від 11.12.2014 відповідач був повідомлений про те, що 19.01.2015 буде проводитись засідання комісії з розгляду акту №39134 від 03.11.2014. До листа додано копію акту про порушення № 39134 від 03.11.14.

Факт надсилання вказаного листа на адресу відповідача та отримання представником останнього гр. ОСОБА_9 23.12.14 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих поштових відправлень від 22.12.14, фіскального чеку №2351 від 22.12.2014 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0405028692749.

Відповідно до абз. 4 п. 6.42 ПКЕЕ рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, 19.01.2015 позивачем було проведено засідання комісії в складі: голови комісії - начальника відділу технічного аудиту департаменту технічного аудиту та енергобалансів СПВ "Київські електричні мережі" Помаз Р.В., членів комісії - інженера 1 категорії групи обстежень по запитах відділу технічного аудиту департаменту технічного аудиту та енергобалансів СПВ "Київські електричні мережі" Крюченко С.В., провідного інженера групи розрахунків з юридичними споживачами центру розрахунків департаменту продажу комерційної дирекції Ткачук Ю.Ю., керівника групи претензійно - позовної роботи з фізичними особами департаменту правового забезпечення дирекції правового забезпечення Мосійчук А.П. по розгляду акта про порушення №39134 від 03.11.2014, оформлене протоколом № 160 від 19.01.15, відповідно до якого комісією прийнято рішення провести нарахування згідно з пунктом № 2.5 та за формулою № 2.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, виходячи з наступних параметрів: договірна потужність - 10 кВт; режим роботи - 7 днів на тиждень, 24 години на добу; період нарахування - з 08.07.2014 по 03.11.2014; коефіцієнт використання - 0,5, та визначено належну до плати суму за недораховану електроенергію в розмірі 4 521,55 грн..

Листом № 030/34-209 від 20.01.2015, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідач був повідомлений про результати розгляду 19.01.2015 комісією акту по порушення №39134 від 03.11.2014, а також про необхідність сплати нарахувань у розмірі 4521,55 грн. в 30-денний термін. До листа позивачем додавались копії акту порушення, протоколу засідання, розрахунок та рахунок - фактура. Факт надсилання вказаного листа на адресу відповідача та отримання його представником останнього гр. ОСОБА_9 22.01.15 підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих поштових відправлень від 21.01.2015, фіскальних чеків №7999 та №7998 від 21.01.15, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0405028698984.

Крім того, листом № 34/4-3828 від 12.06.15 відповідачу була направлена вимога про сплату заборгованості за актом та повторно рахунок - фактура № 3515199 від 12.06.15 на суму 4521,55 грн., а також акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.15 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку № 3301 від 15.06.15, списку згрупованих відправлень від 15.06.15 р. та опису вкладення в цінний лист від 15.06.15.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України укладений між сторонами Договір про постачання електричної енергії №3515199 р. від 03.04.2003 р. є обов'язковим для виконання обома сторонами.

При цьому за приписами ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Зокрема, статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. Згідно із частиною 2 цієї ж статті до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Згідно ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України перелік оперативно - господарських санкцій, встановлений в частині 1 цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити в договорі також інші оперативно - господарські санкції.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у разі зняття та перестановки розрахункових електролічильників, вимірювальних трансформаторів, зміни схеми електропостачання, підключення або відключення розрахункових приладів без дозволу Електропостачальної організації, без облікового споживання електроенергії, зняття пломб з приладів обліку, самовільного включення струмоприймачів третіх осіб до електромереж Електропостачальної організації споживач сплачує вартість електроенергії за приєднаною потужністю та числом годин її використання з моменту останньої перевірки, але не більше терміну позовної давності.

Зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про порушення ПКЕЕ, яке оформлено протоколом, є саме оперативно - господарською санкцією, а не актом нормативного характеру

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.10.13 у справі № 919/248/13-г.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

У сфері надання послуг з електропостачання, водовідведення та газопостачання рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості спожитої електричної енергії є оперативно - господарською санкцією, в разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона може звернутись до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих їх застосуванням.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов'язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

У разі звернення споживача до суду щодо оскарження рішення комісії споживач впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу повідомляє про це постачальника електричної енергії (до прийняття постачальником електричної енергії рішення про обмеження або відключення електропостачання) та надає копію зареєстрованої в канцелярії суду позовної заяви. У разі неотримання постачальником електричної енергії ухвали про відкриття провадження у справі впродовж 20 робочих днів з дня реєстрації позовної заяви канцелярією суду постачальник електричної енергії може звернутись до суду щодо встановлення факту порушення провадження у справі.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 3515199 про постачання електричної енергії від 03.04.2013, оскарження та визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом №160 від 19.01.2015 відповідачем суду не надано.

При цьому судом не приймаються до уваги посилання відповідача як на підставу для відмови в задоволені позовних вимог на неповідомлення його про дату, час і місце проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення та не отримання протоколу засідання вказаної комісії та розрахункових документів по акту про порушення ПКЕЕ як такі, що спростовуються фактичними обставинами справи та наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, доказами надсилання вказаних документів на адресу відповідача та отримання їх представником останнього. Доказів наявності у позивача визначеного імперативними нормами законодавства обов'язку з надсилання вищезазначених документів цінним листом з описом вкладення споживачу законодавством не передбачено та відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на отримання в зазначених позивачем поштових відправленнях інших документів, ніж ті, на які посилається позивач, і, як наслідок, неповідомлення ЖБК "Арсеналець -28" про засідання комісії та відсутність протоколу, акту та рахунку - фактури, які буди надіслані позивачем вказаними поштовими відправленнями, судом оцінюються критично за відсутності жодних доказів на підтвердження викладених заперечень, окрім письмових пояснень та одноособових тверджень відповідача.

Крім того суд зазначає, що оспорювання дій позивача щодо перевірки стану обліку електричної енергії, виявлених порушень та визначення суми обсягу та вартості належної до сплати вартості електроенергії, а також змісту складених під час перевірки документів, зокрема, акту про порушення № 39134 та протоколу засідання комісії по його розгляду, має здійснюватись відповідно до зазначених вище норм законодавства в рамках іншого спору за участю відповідного суб'єкта оскарження, оскільки дослідження даних питань не входить до предмету доказування у даній справі.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2016 у справі №910/24095/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-28" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 у справі №910/24095/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2015 у справі №910/24095/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/24095/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді М.А. Руденко

Л.В. Чорна