Рішення № 56909210, 29.03.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2016 р.Справа № 922/498/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", сел.Ювілейне (Дніпропетровська область) до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання недійсним та скасування рішення за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №01/01-16 від 01.01.2016р.,

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 01.02.2016р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.12.2015 року №138-р/к.

Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги вмотивовано наступним: 29 січня 2015 року відповідач звернувся до позивача із вимогою вих.№02-26/3-321/11 про надання інформації. Частину запитаної інформації відповідач надав. Решта інформації у запитуваній відповідачем формі (у формі таблиці), як стверджує позивач, у нього відсутня. Для її надання позивачу необхідно обробити наявні в нього фіскальні чеки. На думку позивача, відповідна обробка даних фіскальних чеків фактично створить нову інформацію, обовязок створення якої чинним законодавством не передбачено. Самі фіскальні чеки відповідачем у вимозі не запитувались.

З огляду на наведене, позивач вважає, що висновки відповідача про вчинення позивачем порушення, передбаченого п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки) є незаконними та необґрунтованими, а рішення від 03.12.2015 року №138-р/к підлягає скасуванню з підстав, передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 лютого 2016 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 17 березня 2016 року.

В судовому засіданні 17 березня 2016 року було оголошено перерву до 29 березня 2016 року о 10 години 40 хвилин.

В судовому засіданні 29 березня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 29 березня 2016 року заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вимоги органів Антимонопольного комітету України є обовязковими до виконання. Втім, витребувана відповідачем у позивача інформація у встановлений строк була надана не в повному обсязі, що свідчить про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції згідно п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за що ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачена санкція у вигляді штрафу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 лютого 2016 року у відповідача було витребувано матеріали справи №3/13-57-15 (в межах якої було винесено оскаржуване рішення), які були надані відповідачем частково, у звязку з чим розгляд даної справи суд здійснюватиме за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

29 січня 2015 року відповідач звернувся до позивача із вимогою вих.№02-26/3-321/11 про надання інформації по Харківській області по таким продуктам харчування, на які протягом вересня-грудня 2014 року відбулося зростання цін більше ніж на 15%, а саме: хліб, макаронні вироби, гречка, рис, пшоно, томати, огірки, яловичина, свинина, сало, ковбаса варена 1 сорт, птиця (кури), яйця курячі 10 шт., риба жива, олія рафінована 1л (продукти харчування) у звязку з дослідженням ринків продуктів харчування.

Запитувана вимогою відповідача інформація стосувалась: 1. обсягів реалізації продуктів харчування (по кожному виду продукції окремо) в натуральному та грошовому виразі за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р. (помісячно); 2. обсягів поставок постачальниками продуктів харчування в натуральному та грошовому виразі за вказаний період з 01.09.2014 р. до 31.12.2014 р. по кожному продукту харчування окремо, у вигляді таблиці (згідно вимоги); 3. обсягів реалізації та залишків, а також закупівельних цін продуктів харчування, за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р. (щоденно) у вигляді таблиці (згідно вимоги) (з урахуванням залишків на складах (сховищах), якими користується субєкт господарювання); 4. по кожному підвищенню вартості на продукти харчування, що відбулось протягом вказаного періоду надати економічне обґрунтування та письмові пояснення про причини підвищення з підтверджуючими документами; 5. у разі зміни розміру торгової надбавки в ІІ півріччі 2014 року, надати письмові пояснення щодо причин кожної такої зміни з підтверджуючими документами; 6. застосованих позивачем методів оцінки вибуття запасів, відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку №9, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 з підтверджуючими документами.

У вимозі відповідачем було встановлено позивачу для надання витребуваної інформації строк до 16 лютого 2015 року.

Вказана вимога була отримана відповідачем 04 лютого 2015 року (за вх.№33), що підтверджується відповідною відміткою на вимозі про надання інформації та не заперечується сторонами.

На виконання вимоги відповідача листом вих.№16/02 від 16.02.2015 р. (арк.с.16) позивач надав відповідачу запитувану у пунктах 2, 4-5 вимоги інформацію.

У відповідь на п.п. 1, 3 вимоги відповідач пояснив, що інформацію щодо обсягів реалізації продуктів харчування (по кожному виду продукції окремо) в натуральному та грошовому виразі помісячно в межах Харківської області неможливо надати, оскільки бухгалтерським обліком на підприємстві не передбачено, а безпосередньо у позивача також відсутня господарська потреба ведення обліку та зберігання інформації щодо обсягу доходів від реалізації конкретного продовольчого товару по окремим містам, регіонам помісячно та на кожну конкретну дату. Крім того, позивач зазначив, що статистична звітність, яка подається в органи статистики, не передбачає ведення та надання зазначеної інформації; інформацію щодо обсягів реалізації та торгівельних надбавок харчових продуктів у вигляді таблиці 2 за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р. по магазинам, розташованим в межах Харківської області також неможливо надати у звязку з тим, що такий облік та зберігання такої інформації на підприємстві не ведеться.

Відповідач вважає, що позивач не в повному обсязі надав витребувану вимогою інформацію, що відповідно до п. 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, за що частиною 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачена відповідальність у вигляді сплати штрафу.

У звязку з наведеною позицією відповідач почав розгляд справи №3/13-57-15.

Подання про попередні висновки у справі №3/13-57-15 (арк.с. 18-19) було направлено позивачу супровідним листом вих.02-26/3-4837 від 11.11.2015 р. (арк.с. 17); позивачу для надання власних міркувань чи заперечень з приводу подання було надано строк до 23 листопада 2015 року.

20 листопада 2015 року позивач звернувся до відповідача із запереченнями стосовно висновків, викладених у поданні про попередні висновки у справі №3/13-57-15, вмотивованими тим, що п. 1, 3 вимоги передбачали надання позивачем інформації, яка в нього обєктивно відсутня, а обовязок її ведення та зберігання чинним законодавством на позивача не покладено.

Позивач зазначив у запереченнях, що відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» під інформацією слід розуміти відомості, які не потребують спеціальної обробки та (або) переробки. Втім, п. 1, 3 вимоги відповідач просив не надати інформацію, а обробити існуючі у позивача документи та інформацію, що в них зафіксована та створити нову інформацію (нові відомості), шляхом аналітичної перевірки масиву стрічок фіскальних чеків за кожен день у кожному магазині Харківської області та по кожному з 609 шт. РРО (які щоденно роздруковують в середньому 300000 фіскальних чеків у яких відображується більше 1500000 товарів).

Рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №138-р/к від 03.12.2015 р. у справі №3/13-57-15 (арк.с. 24-25) визнано, що відповідач не в повному обсязі у встановлений строк надав запитувану вимогою інформацію, чим здійснив порушення, передбачене п. 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у звязку з чим, згідно з абзацом 4 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на позивача накладено штраф у розмірі 13600,00 гривень.

Вказане рішення було отримано відповідачем 05.01.2016 р., що підтверджується відміткою на супровідному листі №02-26/3-5341 від 22.12.2015 р. (арк.с. 23) та не заперечується сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч. 1 статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", зокрема, суб'єкти господарювання, зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Частиною 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за порушення п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

З приводу застосування вказаних норм Пленум Вищого господарського суду України у своїй Постанові від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», в пункті 13.1, розяснив, що при вирішенні такої категорії справ судам необхідно з'ясовувати, зокрема, чи є запит органу Антимонопольного комітету України про надання інформації правомірним, тобто таким, що здійснений лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Як свідчить наявна в матеріалах справи вимога про надання інформації (арк.с. 15, т.с.1), у позивача запит інформації з метою дослідження ринків продуктів харчування було здійснено головою Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Зміст вказаної вимоги та запитуваної в ній інформації, а також зміст подання про попередні висновки у справі №3/13-57-15 та рішення відповідача у справі №3/13-57-15, свідчать, що повноваження органу Антимонопольного комітету України по дослідженню ринку та витребування у звязку з цим у позивача інформації здійснювалось у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

Зі змісту 11 частини першої статті 7 та пункту 12 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", вбачається, що органи Антимонопольного комітету України не наділені правом витребовувати інформацію у суб'єктів господарювання при проведенні досліджень ринку.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

З наведеної норми вбачається, що Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції може витребовувати інформацію у суб'єктів господарювання виключно у зв'язку із розглядом заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або ж проведенням перевірки.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України може при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Отже, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України також може витребовувати інформацію у суб'єктів господарювання виключно у зв'язку із розглядом заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або ж проведенням перевірки.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення статей 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано докази витребування у позивача на підставі вимоги (вих.№02-26/3-321/11 від 29.01.2015 р., арк.с. 15) інформації у звязку із розглядом заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або ж проведенням перевірки.

Більше того, зміст вимоги свідчить про витребування інформації саме у звязку з проведенням відповідачем дослідження ринку продуктів харчування, що з огляду на положення ч. 1 статті 7, ч. 1 статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", не передбачає повноваження органів Антимонопольного комітету України на витребування у субєктів господарювання інформації.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що запит відповідача до позивача про надання інформації згідно вимоги про надання інформації (вих.№02-26/3-321/11 від 29.01.2015 р., арк.с. 15) у звязку з дослідженням рику продуктів харчування - здійснено відповідачем поза межами його повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, надання позивачем відповідачу не в повному обсязі інформації, запитаної поза межами повноважень останнього, не може вважатися правопорушенням, передбаченим п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а отже, відповідальність за виконання такої вимоги не в повноному обсязі в порядку ч. 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді стягнення штрафу не може бути застосована.

Втім, в рішенні, що оскаржується, відповідач дійшов висновку про вчинення позивачем порушення згідно п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та про наявність підстав для застосування санкції у вигляді стягнення штрафу у зв'язку з поданням позивачем витребуваної інформації не в повному обсязі.

Отже, відповідні висновки відповідача у рішенні №138-р/к від 03.12.2015 р. у справі №3/13-57-15 не відповідають обставинам справи, прийняті у звязку з порушенням та неправильним застосуванням норми матеріального та процесуального права (статей 7, 17, 22, 22-1, п. 14 ч. 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ч. 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), що й призвело до прийняття неправильного рішення.

В оскаржувану рішенні відповідач також дійшов висновку про наявність у позивача витребуваної в п.п. 1, 3 вимоги інформації щодо обсягів реалізації продуктів харчування (по кожному виду продукції окремо) в натуральному та грошовому виразі за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р. (помісячно); обсягів реалізації та залишків, а також закупівельних цін продуктів харчування, за період з 01.09.2014 р. по 31.12.2014 р. (щоденно) у вигляді таблиці (згідно вимоги) (з урахуванням залишків на складах (сховищах), якими користується субєкт господарювання).

Таку позицію відповідач обґрунтував тим, що в запереченнях на подання про попередні висновки у справі №3/13-57-15 позивач зазначив, що запитувана інформація у визначеній в вимозі формі (у формі таблиці) у нього відсутня, а міститься лише у фіскальних чеках без відокремлення та систематизації у розрізі кожного виду реалізованого товару у грошовому та натуральному виразі.

Але суд не може погодитись з такими висновками відповідача, оскільки вони базуються на припущеннях.

Як свідчать пояснення сторін, відповідні фіскальні чеки у справі №3/13-57-15 відповідачем безпосередньо не запитувались та не досліджувались, а отже висновки про зміст та форму інформації, що в них містяться - базуються на припущеннях відповідача. Достовірно відповідні обставини відповідачем при прийнятті рішення №138-р/к від 03.12.2015 р. у справі №3/13-57-15 не зясовувались, хоча мали значення для справи.

Таким чином, відповідач у рішенні №138-р/к від 03.12.2015 р. у справі №3/13-57-15 не повно зясував обставини, які мали значення для справи №3/13-57-15, визнав встановленими обставини про наявність у позивача запитуваної інформації за змістом та за формою згідно вимоги, але відповідні обставини не доведено.

Висновок відповідача про визнання позивачем факту наявності у нього інформації запитної в .п. 1, 3 вимоги не відповідає обставинам справи №3/13-57-15, оскільки позиція позивача, викладена в запереченнях на подання про попередні висновки у справі №3/13-57-15 базується на тому, що готова інформація у запитуваній відповідачем формі (у формі таблиці) у нього відсутня; відомості, які необхідні для надання такої інформації містяться в первинних документах бухгалтерського обліку та потребують обробки, тобто фактично створення нової інформації.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №138-р/к від 03.12.2015 р. у справі №3/13-57-15 у звязку з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, недоведеністю обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а також порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального чи процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, а від так про необхідність задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 49 ГПК України, відповідно до якої при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, відповідно до статті 19 Конституції України, статей 7, 17, 22, 22-1, 50, 52, 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», керуючись статтями 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №138-р/к від 03.12.2015 р. у справі №3/13-57-15.

Стягнути з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61200, м. Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 підїзд, 1 поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, код ЄДРПОУ 30487219) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.03.2016 р.

Суддя ОСОБА_3