Рішення № 56908998, 29.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2016 р.Справа № 916/4737/15

за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "ЧАБАНКА"

про стягнення 14 539,60 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №20/7-1188 від 08.07.2015р.; ОСОБА_3 за довіреністю №20/71879 від 19.10.2015р.;

Від відповідача: не з'явився;

У судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №20/7-1188 від 08.07.2015р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 26.11.2015р. за вх. № 4985/15 Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт (ДП „ОМТП) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "ЧАБАНКА" (ДП „Чабанка), в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість за Договором №КД-18989 від 18.04.2014р. у розмірі 14 539,60 грн., з яких основний борг в сумі 8 013,08 грн., пеню в сумі 1 229,78 грн., 3% річних в сумі 334,59 грн., інфляційні втрати в сумі - 4 962,15 грн.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2015р. дану справу №916/4737/15 розподілено для розгляду судді Никифорчук М.І.

Ухвалою суду від 27.11.2015р. провадження у даній справі порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.01.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у звязку з перебуванням судді Никифорчука М.І. на лікарняному та відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №916/4737/15 передано на розгляд судді Власової С.Г.

Ухвалою суду від 14.01.2016р. дану справу прийнято до провадження суддею Власовою С.Г.

22.01.2016р. за вх. № 1523/16, 11.02.2016р. за вх. № 3314/16 господарський суд Одеської області одержав заяви Позивача про долучення документів до матеріалів справи з додатком.

Строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів у звязку з задоволенням відповідного клопотання представника Позивача, про що винесено відповідну ухвалу суду від 01.03.2016р.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позові, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 539,60 грн., з яких основний борг в сумі 8 013,08 грн., пеню в сумі 1 229,78 грн., 3% річних в сумі 334,59 грн., інфляційні втрати в сумі 4 962,15 грн.

Відповідач про час і місце судових засідань повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення , проте у судові засідання не зявився та витребуваних судом доказів не надав.

У судовому засіданні від 29.03.2016р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, встановив наступне:

18.04.2014р. між Державним підприємством "ОМТП" (надалі - Порт) та Дочірнім підприємством "Чабанка (надалі Підприємство) укладено Договір № КД-18989, згідно з умовами якого Підприємство доручає, а Порт приймає на себе виконання для Підприємства послуг екологічного характеру (п. 1.1. Договору).

Порт зобовязується щомісячно виставляти Підприємству рахунки для покриття усіх витрат Порту, які повязані з виконанням Портом взятих на себе зобовязань за договором. Оплата послуг екологічного характеру здійснюється у відповідності з тарифами, які зазначені у Додатку 1, який є невідємною частиною дійсного договору (п. 2.3.11. Договору).

Підприємство зобовязане протягом 3 банківських днів з моменту отримання підписати зі свого боку акти приймання-передачі виконаних робіт про надані послуги та надати їх Порту з метою виставлення рахунку (п. 2.4.10 Договору).

За прострочення платежу Підприємство платить Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період за який виплачується пеня від неоплаченої суми за кожен день прострочення (п. 3.4. Договору).

Оплата послуг здійснюється згідно з тарифами, які зазначені у Додатку №1, який є невідємною частиною даного Договору. У випадку зміни тарифів Порта, Підприємство зобовязується оплачувати надані послуги за тарифами, які діють на момент надання послуг (п. 4.1. Договору).

Оплати виставлених рахунків здійснюється по факту надання послуг шляхом перерахування на поточний рахунок Порта вказаної у рахунку суми протягом 10 банківських днів з дати одержання рахунку (п. 4.2. Договору).

У відповідності до ст. 631 ЦК України умови даного договору поширюються на правовідносини сторін, які виникли з 01.01.2014р. Договір вступає у закону силу з моменту підписання та діє до 31.12.2017р. (п. 8.1., 8.2. Договору).

Згідно з Додатком № 1 до Договору „Тарифи щодо надання послуг екологічного характеру, які надаються відділом охорони навколишнього середовища ДП „ОМТП встановлено тариф на здійснення екологічного супроводу Підприємства у розмірі 3 338,78 грн. у місяць (без ПДВ); на здійснення контрольно-наглядових функцій за відповідністю автотранспортних засобів екологічним вимогам: для бензинового автотранспорту 60,98 грн. за одиницю транспорту (без ПДВ) та для дизельного/газо дизельного автотранспорту 40,86 грн. за одиницю транспорту (без ПДВ); за проведення інструктажів (навчання) та здійснення перевірки знань природоохоронних питань 83,70 грн. за одного слухача (без ПДВ).

На виконання умов Договору Порт надав Відповідачу послуги, що підтверджуються наявними у матеріалах справи актами прийому - здачі екологічних послуг від 31.05.2014р. на суму 4006,54 грн. з ПДВ, від 30.06.2014р. на суму 4006,54 грн. з ПДВ, від 31.07.2014р. на суму 4006,54 грн. з ПДВ, від 31.08.2014р. на суму 4006,54 грн. з ПДВ,

На підставі актів Порт виставив Підприємству рахунки на оплату, а саме:

-рахунок № 890229 від 02.06.2014р. на суму 4 006,54 грн., який одержано відповідачем 12.06.2014р.

-рахунок № 890264 від 04.07.2014р. на суму 4 006,54 грн., який одержано відповідачем 15.07.2014р.

-рахунок № 890293 від 05.08.2014р. на суму 4 006,54 грн., який одержано відповідачем 12.08.2014р.

-рахунок № 890300 від 05.08.2014р. на суму 171,46 грн. , який одержано відповідачем 12.08.2014р.

-рахунок № 890335 від 03.09.2014р. на суму 4 006,54 грн., який одержано відповідачем 10.09.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що14.10.2014р. Відповідачем оплачено 8184,54 грн. за надані екологічні послуги на підставі виставленого рахунку № 890335 від 03.09.2014р., № 890293 від 05.08.2014р., № 890300 від 05.08.2014р. (банківська виписка № БВ00003917 за 14.10.2014р.) Отже, умови Договору виконані Відповідачем частково у звязку з чим у нього утворилась заборгованість за двома неоплаченими рахунками № 890264 від 04.07.2014р. на суму 4 006,54 грн. та № 890229 від 02.06.2014р. на суму 4 006,54 грн., у загальному розмірі 8013,08 грн.

У звязку з неналежним виконанням своїх зобовязань за Договором Порт з метою досудового врегулювання господарського спору звернувся до Відповідача з Претензією, у відповідності до якої просить терміново перерахувати Порту заборгованість за Договором, а саме за несплаченими рахунками № 890229 від 02.06.2014р. та № 890264 від 04.07.2014р., а також нараховану пеню та 3% річних.

25.02.2015р. між Сторонами укладено Додаткову угоду про розірвання Договору № КД-18989 від 18.04.2014р., згідно з п. 1 якої Сторони дійшли до взаємної згоди припинити з 01.09.2014р. надання послуг екологічного характеру, які зазначені у п. 1.1. Договору та розірвати Договір. У пункті 2 Додаткової угоди зазначено, що факт розірвання даного Договору не звільняє Підприємство від погашення заборгованості перед Портом.

У звязку з невиконанням умов договору Позивач звернувся до суду за захистом своїх майнових прав з даним позовом про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами згідно зі ст. 905 Цивільного кодексу України.

Договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (ст. 907 Цивільного кодексу України).

Як вище встановлено господарським судом, між ДП "ОМТП" та ДП "Чабанка укладено Договір №КД-18989 від 18.04.2014р., на підставі якого Позивачем надані Відповідачу послуги екологічного характеру.

Враховуючи виконання Портом своїх зобовязань за Договором у Відповідача також виникли зобовязання щодо оплати наданих послуг на підставі виставлених рахунків.

Згідно з п. 4.2 Договору оплати виставлених рахунків здійснюється по факту надання послуг шляхом перерахування на поточний рахунок Порта вказаної у рахунку суми протягом 10 банківських днів з дати одержання рахунку.

Позивачем були виставлені Відповідачу наступні рахунки:

-рахунок № 890229 від 02.06.2014р. на суму 4 006,54 грн., який одержано відповідачем 12.06.2014р., отже Відповідач зобовязаний оплатити вказану у рахунку суму до 26.06.2014р.

-рахунок № 890264 від 04.07.2014р. на суму 4 006,54 грн., який одержано відповідачем 15.07.2014р., отже Відповідач зобовязаний оплатити вказану у рахунку суму до 29.07.2014р.

-рахунок № 890293 від 05.08.2014р. на суму 4 006,54 грн., який одержано відповідачем 12.08.2014р., отже Відповідач зобовязаний оплатити вказану у рахунку суму до 26.08.2014р.

-рахунок № 890300 від 05.08.2014р. на суму 171,46 грн. , який одержано відповідачем 12.08.2014р., отже Відповідач зобовязаний оплатити вказану у рахунку суму до 26.08.2014р.

-рахунок № 890335 від 03.09.2014р. на суму 4 006,54 грн., який одержано відповідачем 10.09.2014р., отже Відповідач зобовязаний оплатити вказану у рахунку суму до 26.06.2014р.

Оплата за виставленими рахунками № 890229 від 02.06.2014р., № 890264 від 04.07.2014р. Відповідачем не здійснена.

Отже, у звязку з несплатою вказаних вище двох рахунків основний борг Відповідача перед позивачем складає 8 013,08 грн.

Оплата за виставленими рахунками №890293 від 05.08.2014р., № 890300 від 05.08.2014р., № 890335 від 03.09.2014р. здійснена Відповідачем з порушенням строків, які передбачені умовами Договору, а саме 14.10.2014р., що підтверджується Банківською випискою № БВ00003917, яка сформована 04.11.2015р. з розрахункового рахунку Позивача № 26004124091 у ПАТ „Марфін Банк.

Крім того, станом на 25.02.2015р. вказаний Договір № КД-18989 від 18.04.2014р. розірвано за згодою сторін, про що свідчить Додаткова угод від 25.02.2015р., проте факт розірвання даного Договору не звільняє Підприємство від погашення заборгованості перед Портом.

З метою досудового вирішення спору між сторонами, Порт звернувся до ОСОБА_1 підприємства „Чабанка з Претензією, згідно з якою просить терміново перерахувати на банківський рахунок №26004124091/001 у ПАТ „Марфін Банк м. Іллічівськ, оплату по рахункам № 890229 від 02.06.2014р., № 890264 від 04.07.2014р., штрафні санкції та 3 % річних.

Проте, у матеріалах справи відсутні відомості щодо розгляду Відповідачем даної Претензії.

Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В силу вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться у ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 3.4. Договору за прострочення платежу Підприємство платить Порту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період за який виплачується пеня від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Наданий позивачем розрахунок пені в сумі 1 229,78 грн. перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору (п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань).

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань).

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних в сумі 334,59 грн. та інфляційних в сумі 4 962,15 грн. перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Порту у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "ЧАБАНКА" (25006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33568185) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"( 65026, м. Одеса, пл. Митна, 1, код ЄДРПОУ 01125666, р/р 26004124091/001 в ПАТ „Марфін Банк, м. Іллічівськ, МФО 328168) основний борг в сумі 8 013 (вісім тисяч тринадцять) грн. 08 коп., пеню в сумі 1 229 (одна тисяча двісті двадцять девять) грн. 78 коп., 3% річних в сумі 334 (триста тридцять чотири) грн. 59 коп., інфляційні втрати в сумі 4 962 (чотири тисячі девятсот шістдесят дві) грн. 15 коп. та судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01 квітня 2016 року.

Суддя С.Г. Власова