Рішення № 56908953, 28.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2016 р.Справа № 916/2794/15

За позовом: Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС

Про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_1- згідно посвідчення

Від позивача: ОСОБА_2- довіреність №409 від 30.12.2014р., ОСОБА_3- довіреність №510 від 31.12.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_4 довіреність від 04.03.2015р., ОСОБА_5- довіреність від 13. 07.2015р.

В засіданні брали участь:

Від прокуратури: ОСОБА_1- згідно посвідчення

Від позивача: ОСОБА_3- довіреність №510 від 31.12.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_4 довіреність від 04.03.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС про витребування з незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Фонду державного майна України нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, та належать ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №803117 від 27.05.2008р., зареєстрованого 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137.

Представники прокуратури позовну заяву підтримують, наполягають на задоволенні позову.

Позивач Фонд державного майна України позов підтримує у повному обсязі, наполягає на його задоволенні.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у письмових поясненнях по справі.

25 серпня 2015р. відповідачем у справі до суду було подано заяву про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету спору. В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що на час звернення заступника прокурора Одеської області з даним позовом до суду не житлові будівлі, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, та належать ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №803117 від 27.05.2008р., зареєстрованого 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137, було знесено, що підтверджується листами КП „Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради.

У судовому засіданні , яке відбулося 28.03.2016р. , представник відповідача відмовився від заяви про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

З метою повного та всебічного розгялуд справи, ухвалою суду від 28.09.2015р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу , на розгляд якої поставлено питання щодо технічного стану нежитлових будівель літ.А, літ.Б, літ „В, літ.Г, літ „Д, літ „Е, літ „Ж, літ „З, літ „И, літ „К, літ „Л, літ „Н, загальною площею 5385,9 кв.м, літО, літ „П, літ „Р, літ „С, літ „У, літ „Т, літ „М, що розташовані за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 58, які належать ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №803117 від 27.05.2008р., зареєстрованого 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137. Але, 23.02.2016р. судом було отримано Повідомлення №60296/24 про неможливість надання висновку за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури , суд, встановив:

Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України зазначив, що рішенням господарського суду Одеської області від 23.05.2005р. у справі №9-30-24/2-03-282 , залишеним без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2007р., встановлено, що до 25.06.2002р. включно законним володільцем (власником) нерухомого майна колишнього санаторію „Фонтан, розташованого за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 58, на підставі реєстраційних посвідчень від 15.07.1997р. та 16.10.1997р. , виданих КП „ОМБТІ та РОН,є ЗАТ „Укрпрофоздоровниця, структурним підрозділом якого без статусу юридичної особи був санаторій „Фонтан. 25 червня 2002р. , на підставі рішення засновника Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної ради України , Печерською районною у м.Києві державною адміністрацією зареєстровано підприємство „Санаторій „Фонтан. За актом прийому-передачі від 12.07.2002р. Вільною профспілкою солідарних трудівників Верховної ради України новоствореному підприємству на баланс передано вищевказане нерухоме майно. Таким чином, за результатами розгляду даної справи (у тому числі , перегляду її Вишим господарським судом України) було встановлено, що законним володільцем вказаного нерухомого майна , що перебувало на той час на балансі підприємства „Санаторій „Фонтан, є ЗАТ „Укрпрофоздоровниця.

Заступник прокурора Одеської області також зазначив, що згідно правової позиції , висловленої Верховним судом України у постановах від 16.09.2014р. у справі №3-107гс14, від 28.10.2014р. у справі 33-142гс14, від 04.11.2014р. у справі №3-166гс14, від 18.11.2014р. у справі №3-172гс14, внаслідок передачі майнових комплексів у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала Федерація незалежних профспілок України, а в подальшому Федерація професійних спілок України, форма їх власності не змінюється і передане майно залишається у власності держави.

За таких обставин, заступник прокурора Одеської області вважає, що майно, яким користується Федерація професійних спілок України та її структурні підрозділи і підприємства є державною власністю і не може відчужуватися без згоди власника Фонду державного майна України.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 27.12.2007р. у справі №2-7634/07 визнано дійсним договір купівлі-продажу , укладений 26.11.2007р. між підприємством „Санаторій „Фонтан Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної ради України та ОСОБА_6, згідно з яким останній купив обєкти нерухомого майна , які розташовані у м.Одесі по вул..Фонтанська дорога , 58 та вул..Дмитра Донського, 5. Крім того, визнано за ОСОБА_6 право власності на обєкти нерухомого майна , які розташовані у м.Одесі по вул..Фонтанська дорога, 58 та вул..Дмитра Донського, 5 згідно переліку. Додатковим рішенням Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2008р. у справі №2-7634/07 , зокрема, визнано за ОСОБА_6 право власності на обєкти нерухомого майна загальною площею 5385,9 кв.м, які відображені у технічному паспорті від 25.02.2008р. та розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, а саме: адміністративний корпус літ.А-635,9 кв.м; клуб літ.Б-458,0 кв.м; їдальня літ.В- 607,7 кв.м; корпус №10 літ.Г- 654,1 кв.м; корпус №13 літ.Д- 463,4 кв.м; корпус літ.Е- 692,3 кв.м; корпус літ.Ж- 941,3 кв.м ; гуртожиток літ.И- 124,3 кв.м; гуртожиток літ.Л- 140,6 кв.м; адміністративно-жиле приміщення літ.Н- 296,3 кв.м; майстерня літ.З- 336,6 кв.м; склад літ.К- 31,4 кв.м; сараї літ.О,П,Р,С,У; гараж літ.Т; підсобне літ.М; огорожа №1,2.

На підставі зазначених рішень суду КП „ОМБТІ та РОН за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на зазначені обєкти нерухомого майна.

У подальшому, на підставі протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС №2 від 21.04.2008р. та акту прийому-передачі від 21.04.2008р. ОСОБА_6 передав вищезазначені будівлі та споруди загальною площею 5385,9 кв.м, розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, у власність ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС у якості внеску до статутного капіталу товариства . 27 травня 2008р. виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС видано Свідоцтво про право власності серії САВ №803117 від 27.05.2008р., яке зареєстроване 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137.

З урахуванням зазначеного, заступник прокурора Одеської області вважає, що у звязку із укладанням фізичними та юридичними особами , які не є власниками державного майна, простих письмових договорів купівлі-продажу цього майна, прийняття судом рішення про визнання права власності , видачі виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва про право власності та реєстрації такого права власності, з державної власності в особі Фонду державного майна України вибули нежитлові будівлі колишнього санаторію „Фонтан. При цьому, вибуття вказаного майна з державної власності відбулося без згоди на це уповноваженого органу державної влади Фонду державного майна України .

Заступник прокурора Одеської області зазначає, що відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст..319 зазначеного Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст..330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. За приписами ст..388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Заступник прокурора Одеської області також зазначив, що Верховний Суд України у постанові від 11.02.2015р. у справі №6-1цс15 дійшов висновку , що аналіз вищевказаних норм Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що не набувається право власності добросовісним набувачем на майно, яке було предметом судового розгляду та за рішенням суду право власності на нього визнано за іншою особою, проте дійсний власник не був стороною правочину про відчуження майна та учасником судового процесу, а майно вибуло із володіння не з його волі, при відчуженні майна не відбувалося його примусове вилучення у дійсного власника із подальшим продажем у порядку виконання судового рішення, не ухвалювались рішення щодо припинення права власності на підставі ст..346 Цивільного кодексу України. У такому випадку майно може бути витребуване дійсним власником у останнього набувача без скасування незаконних судових рішень. Право власності дійсного власника у такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

В обґрунтування позову прокурор також зазначив, що згідно з п.2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч.3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За таких обставин, з урахуванням того, що Фонд державного майна України не був стороною правочину про відчуження майна та учасником судового процесу у справі №2-7634/07 , заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України просить суд витребувати з незаконного володіння відповідача на користь держави в особі Фонду державного майна України нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, та належать ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №803117 від 27.05.2008р., зареєстрованого 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137.

Крім того, заступник прокурора Одеської області зазначає, що дану позовну заяву ним подано до суду в межах встановленого строку позовної давності, адже, про набуття ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС права власності на спірне нерухоме майно в результаті його незаконного вибуття з державної власності стало відомо лише 03.07.2015р. в результаті отримання інформації та документів з КП „Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради. Питання законності набуття відповідачем права власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, не було предметом перевірки прокуратури Одеської області та Фонду державного майна України .

Фонд державного майна України позов заступника прокурора Одеської області підтримує у повному обсязі та зазначає, що після 1964р. Держава, як власник спірного майна , не вчиняла дій , спрямованих на його відчуження, а приписи Конституції УРСР 1978р. та Цивільного кодексу УРСР 1963р. , встановлюючи форму власності (власність профспілок) , не містили будь-яких перехідних положень щодо автоматичного набуття у власність майна, яким користувалися профспілки. Положення про права профспілкового комітету підприємства , установи, організації, затверджене Указом Президії Верховної ради СРСР 27.09.1971р. №2151-УІІІ , не передбачало передачу майна профспілкам саме у власність, а містило лише можливість безоплатного користування профспілками державним майном. Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України , правонаступником якої є Федерація професійних спілок України. Акціонерне товариство „Укрпрофоздоровниця як підприємство, яке є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок , оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації профспілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, було створено у 1991р. На момент створення товариства була чинною постанова Верховної Ради УРСР „Про захист суверенних прав власності Української РСР від 29.11.1990р. №506, якою було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону УРСР про роздержавлення майна . Отже, під час створення Акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця спірне майно , що передавалось до статутного капіталу товариства, не переходило у його приватну власність , а залишалось та залишається у власності Держави. Постановою Верховної ради України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення субєктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Пунктом 3 зазначеної постанови також передбачено , що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів).

Позивач також зазначив, що на виконання вимог постанови Верховної Ради України від 01.11.1996р. №461/96-ВР „Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної ради України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фондом державного майна України було складено Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні загальносоюзних профспілкових організацій. До вказаного переліку включено також санаторій „Фонтан, розташований за адресою:м.Одеса, Фонтанська дорога, 58.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що спірне майно є державною (загальнодержавною) власністю , тому здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна без погодження з Фондом державного майна України є неправомірним.

Відповідач у справі проти позову заперечує та зазначив, що ще 09.12.2009р. ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС , як власником будівель та споруд, що розташовані за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 58 та вул..Дм.Донського, 5, було отримано в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Дозвіл за №1400 на виконання будівельних робіт з реконструкції санаторія „Фонтан з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру (перший пуск. Комплекс; розташування котеджів для сімейного відпочинку) по вул.. Фонтанська дорога, 58, вул..Дм.Донського ,5 у м.Одесі, відповідно до проектної документації , яка розроблена АРФ „Архпроект-МТД та затверджена замовником - ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС. З урахуванням наявності зазначеного дозволу ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС з метою проведення реконструкції було знесено обєкти нерухомого майна, що належати йому на праві власності згідно свідоцтва про право власності серії САВ №803117 від 27.05.2008р., зареєстрованого 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137. Факт знесення будівель та споруд станом на 21.07.2015р. підтверджується листами КП „Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради.

За таких обставин, з урахуванням того, що станом на дату подачі заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України даного позову про витребування з незаконного володіння ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на користь держави в особі Фонду державного майна України нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, та належать ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №803117 від 27.05.2008р., зареєстрованого 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137, зазначене спірне майно було відсутнє (знесено) , відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Крім того, відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності,встановлених ст..257 Цивільного кодексу України, у звязку з тим, що , на думку відповідача, заступником прокурора Одеської області пропущено трирічний строк позовної давності , адже про рішення Київського районного суду м.Одеси від 27.12.2007р. у справі №2-7634/07 як прокурор так і Фонд державного майна України могли довідатися з Єдиного державного реєстру судових рішень, а рішення Одеської міської ради №1097 від 25.09.2008р. про надання дозволу ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на реконструкцію санаторію „Фонтан з розміщенням дитячого реабілітаційного центру європейського типу за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога,58 , було розмішено на офіційному сайті Одеської міської ради . З урахуванням зазначеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

В силу приписів ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328 Цивільного кодексу України). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 658 Цивільного кодексу України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ч.3 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Водночас, ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно висновків Верховного Суду України , аналіз вищевказаних норм Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що не набувається право власності добросовісним набувачем на майно, яке було предметом судового розгляду та за рішенням суду право власності на нього визнано за іншою особою, проте дійсний власник не був стороною правочину про відчуження майна та учасником судового процесу, а майно вибуло із володіння не з його волі, при відчуженні майна не відбувалося його примусове вилучення у дійсного власника із подальшим продажем у порядку виконання судового рішення, не ухвалювались рішення щодо припинення права власності на підставі ст..346 Цивільного кодексу України. У такому випадку майно може бути витребуване дійсним власником у останнього набувача без скасування незаконних судових рішень. Право власності дійсного власника у такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Яке вбачається з правової позиції Верховного Суду України , висловленої у постановах від 16.09.2014р. у справі№3-107гс14, від 28.10.2014р. у справі №3-142гс14, від 04.11.2014р. у справі №3-166гс14, від 18.11.2014р. у справі №3-172гс14 , відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 23 квітня 1960 р. N 606 "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" зобов'язано Міністерство охорони здоров'я Української РСР передати до 1 травня 1960 р. Українській республіканській Раді профспілок всі діючі госпрозрахункові санаторії , будинки відпочинку та пансіонати з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок. Пунктом 2 постанови встановлено, що вказане майно передається профспілковим організаціям у відання. Профспілки України діяли за загальним статутом профспілок Союзу РСР та були загальносоюзною громадською організацією. Після розпаду Союзу РСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів м. Києва від 23 грудня 1991 р. N 9971 зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" як підприємство, що є правонаступником Української республіканської Ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створене на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому частка майна Федерації професійних спілок України, переданого у статутний фонд ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", становила 92,92 % розміру статутного фонду.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 р. N 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 р. N 1452-XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10 вересня 1991 р. N 1540-XII "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" було встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, у зв'язку із законодавчою невизначеністю правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та з метою його збереження в інтересах громадян України Верховна Рада України Постановою від 4 лютого 1994 р. N 3943-XII встановила, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України та Закону України "Про Фонд державного майна України", з прийняттям якого наведене положення втратило чинність, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна.

Отже, оскільки у справі, що розглядається, спірне майно розташоване на території України та перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації, а на момент створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" перебувало у державній власності, то таке майно не могло бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України.

На виконання вимог постанови Верховної Ради України від 01.11.1996р. №461/96-ВР „Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної ради України від 04.02.1994р. №3943-ХІІ „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фондом державного майна України було складено Перелік лікувально-оздоровчих організацій, установ і підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходились у віданні загальносоюзних профспілкових організацій. До вказаного переліку включено також санаторій „Фонтан, розташований за адресою:м.Одеса, Фонтанська дорога, 58.

З урахуванням зазначеного, спірне майно є державною (загальнодержавною) власністю , тому здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна без погодження з Фондом державного майна України є неправомірним.

За матеріалами справи, рішенням Київського районного суду м.Одеси від 27.12.2007р. у справі №2-7634/07 визнано дійсним договір купівлі-продажу , укладений 26.11.2007р. між підприємством „Санаторій „Фонтан Вільної профспілки солідарних трудівників Верховної ради України та ОСОБА_6, згідно з яким останній купив обєкти нерухомого майна , які розташовані у м.Одесі по вул..Фонтанська дорога , 58 та вул..Дмитра Донського, 5. Крім того, визнано за ОСОБА_6 право власності на обєкти нерухомого майна , які розташовані у м.Одесі по вул..Фонтанська дорога, 58 та вул..Дмитра Донського, 5 згідно переліку. Додатковим рішенням Київського районного суду м.Одеси від 20.03.2008р. у справі №2-7634/07 , зокрема, визнано за ОСОБА_6 право власності на обєкти нерухомого майна загальною площею 5385,9 кв.м, які відображені у технічному паспорті від 25.02.2008р. та розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, а саме: адміністративний корпус літ.А-635,9 кв.м; клуб літ.Б-458,0 кв.м; їдальня літ.В- 607,7 кв.м; корпус №10 літ.Г- 654,1 кв.м; корпус №13 літ.Д- 463,4 кв.м; корпус літ.Е- 692,3 кв.м; корпус літ.Ж- 941,3 кв.м ; гуртожиток літ.И- 124,3 кв.м; гуртожиток літ.Л- 140,6 кв.м; адміністративно-жиле приміщення літ.Н- 296,3 кв.м; майстерня літ.З- 336,6 кв.м; склад літ.К- 31,4 кв.м; сараї літ.О,П,Р,С,У; гараж літ.Т; підсобне літ.М; огорожа №1,2.

На підставі зазначених рішень суду КП „ОМБТІ та РОН за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на зазначені обєкти нерухомого майна.

У подальшому, на підставі протоколу загальних зборів учасників (засновників) ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС №2 від 21.04.2008р. та акту прийому-передачі від 21.04.2008р. ОСОБА_6 передав вищезазначені будівлі та споруди загальною площею 5385,9 кв.м, розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, у власність ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС у якості внеску до статутного капіталу товариства . 27 травня 2008р. виконавчим комітетом Одеської міської ради ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС видано Свідоцтво про право власності серії САВ №803117 від 27.05.2008р., яке зареєстроване 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137.

Отже, у звязку із укладанням фізичними та юридичними особами , які не є власниками державного майна, простих письмових договорів купівлі-продажу цього майна, прийняття судом рішення про визнання права власності , видачі виконавчим комітетом Одеської міської ради свідоцтва про право власності та реєстрації такого права власності, з державної власності вибули нежитлові будівлі колишнього санаторію „Фонтан. При цьому, вибуття вказаного майна з державної власності відбулося без згоди на це уповноваженого органу державної влади Фонду державного майна України .

Виходячи з викладеного, правомірною є вимога заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України щодо витребування з незаконного володіння ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на користь держави в особі Фонду державного майна України нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58.

Але, за матеріалами справи, а саме: згідно листів Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради , наданих на замовлення ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС за №458147.72.15 від 23.06.2015р., станом на 21.07.2015р. нежитлові будівлі літ.А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,З,И,К,Л,Н загальною площею 5385,9 кв.м, літ. О,П,Р,С,У,Т,М , розташовані за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога,58, знесено. Крім того, ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС до матеріалів справи було надано Дозвіл за №1400 від 09.12.2009р. на виконання будівельних робіт з реконструкції санаторія „Фонтан з розташуванням дитячого реабілітаційного медичного центру (перший пуск. Комплекс; розташування котеджів для сімейного відпочинку) по вул.. Фонтанська дорога, 58, вул..Дм.Донського ,5 у м.Одесі, відповідно до проектної документації , яка розроблена АРФ „Архпроект-МТД та затверджена замовником - ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС. За наявності зазначеного Дозволу відповідач здійснив руйнування спірних будівель та споруд. Відсутність будівель та споруд також було встановлено за результатами огляду речових доказів у місці їх знаходження, що відбулося 23.03.2016р.

Виходячи з зазначеного, з урахуванням того, що з даним позовом заступник прокурора Одеської області звернувся до суду 09.07.2015р., суд доходить висновку про те, що предмет спору - нежитлові будівлі літ.А,Б,В,Г,Д,Е,Ж,З,И,К,Л,Н загальною площею 5385,9 кв.м, літ.О,П,Р,С,У,Т,М , розташовані за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога,58, було знесено ще до порушення провадження у справі.

Відповідно до п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №11 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі , зазначена обставина тягне за собою відмову у позові.

За таких обставин, на думку суду, у задоволенні позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України щодо витребування з незаконного володіння ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на користь держави в особі Фонду державного майна України нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул..Фонтанська дорога, 58, та належать ТОВ „БЛАГО-ІНВЕСТ ПЛЮС на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №803117 від 27.05.2008р., зареєстрованого 30.05.2008р. в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №22916137, слід відмовити. При цьому, заступник прокурора Одеської області в інтересах держави або Фонд державного майна України не позбавлені права звернутися до суду за захистом у інший встановлений законодавством спосіб.

Щодо заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин позовної давності, то з цього приводу слід зазначити , що , на думку суду, у даному випадку не було пропущено встановлений законодавством строк позовної давності, адже, відповідач не довів зворотнього, та не надав належних та допустимих доказів того, що Фонду державного майна України або прокуратурі Одеської області було відомо про рішення Київського районного суду м.Одеси від 27.12.2007р. у справі №2-7634/07 , адже ані прокурор , ані Фонд державного майна України не були учасниками зазначеного судового процесу.

Слід зауважити, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав та свобод людини та здійснення принципу верховенства права, тому суд при винесенні рішення повинен неухильно дотримуватись у відповідності до норм матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, які мають бути зясовані шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у справі.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили протягом після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення. якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04 квітня 2016 р.

Суддя Н.В. Рога