Ухвала суду № 56908891, 31.03.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

31 березня 2016 року Справа № 915/1449/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши заяву за вх. № 5584/16 від 22.03.2016 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Пансіонат Посейдон» про відстрочення виконання рішення суду по справі № 915/1449/14

за позовом Заступника прокурора Березанського району Миколаївської області, вул. Леніна, 41, смт. Березанка, Миколаївська область, 57400

в інтересах держави в особі ОСОБА_2 районної державної адміністрації, вул. Леніна, 33, смт. Березанка, Миколаївська область, 57400

ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області, вул. Одеська, 4, с. Коблево, Березанський район, Миколаївська область, 57456

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Пансіонат Посейдон, АДРЕСА_1, 54052

про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у сумі 31 032, 47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 районної державної адміністрації: представник не зявився;

від позивача ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області: представник не зявився;

від відповідача (заявника): ОСОБА_4, директор;

від прокуратури: прокурор відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області від ОСОБА_6 «Пансіонат Посейдон» надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду, в якій ОСОБА_6 «Пансіонат Посейдон» просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2014 року у справі 915/1449/14 до 01 вересня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.03.2016 року призначено розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду в судовому засіданні на 31.03.2016 року.

Учасники процесу додатково про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені телефонограмою від 25.03.2016 року (том 2, арк. 140).

Позивачі ОСОБА_2 районна державна адміністрація та ОСОБА_3 сільська рада явку повноважних представників в судове засідання 31.03.2016 року не забезпечили.

Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 64, 87, 121 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо належного повідомлення усіх учасників процесу про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи, що явка повноважних представників учасників процесу не визнавалась судом обов'язковою, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення питання про відстрочку виконання рішення суду за відсутності повноважних представників позивачів.

Представник заявника ОСОБА_6 "Пансіонат "Посейдон" в судовому засіданні 31.03.2016 року вимоги заяви підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в заяві (том 2, арк. 133-134), та просив суд відстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2014 року по справі № 915/1449/14 до 01.09.2016 року.

В обґрунтування поданої заяви боржник ОСОБА_6 «Пансіонат Посейдон» посилається на те, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду вкрай ускладнене, оскільки ОСОБА_6 "Пансіонат "Посейдон" має сезонний характер роботи по прийому відпочиваючих в літній оздоровчий сезон в своєму пансіонаті. Рішення суду в частині стягнення грошових коштів з рахунку ОСОБА_6 "Пансіонат "Посейдон" неминуче призведе до призупинення його господарської діяльності і, як наслідок, до значних матеріальних збитків.

Заява обґрунтована приписами ст. 121 ГПК України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивачем (стягувачем за наказом) ОСОБА_3 сільською радою подано суду письмові пояснення на заяву про відстрочення виконання рішення суду (том 2, арк. 145-146), в якій позивач заперечував проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду та просив суд відмовити в задоволенні заяви.

В поданих суду письмових запереченнях зазначено, що відповідач систематично не сплачує орендну плату за земельну ділянку. Обставини, зазначені в заяві, не доведено жодними доказами. Відсутність у боржника необхідних грошових коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (ст. 218 ГК України). У заяві не доведено винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Заперечення обґрунтовані приписами ст. 115, 121 ГПК України, ст. 218, 229 ГК України, ст. 625 ЦК України.

Прокурор в судовому засіданні 31.03.2016 року заперечував проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду та просив суд відмовити в задоволенні заяви з підстав, зазначених стягувачем.

Розглянувши подану заяву про відстрочку виконання рішення суду, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані учасниками процесу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.11.2014 року по справі 915/1449/14 задоволено позов Заступника прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі ОСОБА_2 районної державної адміністрації, в інтересах держави в особі ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Пансіонат Посейдон про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у сумі 31 032, 47 грн.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Пансіонат Посейдон на користь позивача ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області 31 032, 47 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 31.10.2007 року.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Пансіонат Посейдон в дохід Державного бюджету України 1 827, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

15.12.2014 року господарським судом Миколаївської області на виконання рішення було видано відповідні накази.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2014 року по справі 915/1449/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2015 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 року залишено без змін.

15.01.2015 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45998479 про стягнення з ОСОБА_6 Пансіонат Посейдон на користь ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області 31 032, 47 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 31.10.2007 року (том 1, арк. 135).

28.07.2015 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_6 Пансіонат Посейдон на користь ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області 31 032, 47 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 31.10.2007 року на підставі ч. 1 ст. 48, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з поновленням строку на апеляційне оскарження судового рішення (том 2, арк. 44).

29.12.2015 року старшим державним виконавцем Корабельного відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_6 Пансіонат Посейдон на користь ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області 31 032, 47 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 31.10.2007 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у звязку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби (том 2, арк. 121).

11.02.2016 року начальником відділу ДВС Березанського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 50141861 про стягнення з ОСОБА_6 Пансіонат Посейдон на користь ОСОБА_3 сільської ради Березанського району Миколаївської області 31 032, 47 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за землю (том 2, арк. 106).

Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2014 року по справі 915/1449/14 не виконано.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року з останніми змінами Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

За таких обставин, вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Таким чином, питання відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом, а не обовязком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявності обставин (підстав), що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

Нормами чинного законодавства, зокрема ГПК України, не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, саме на відповідача (боржника за наказом) в контексті приписів ст. 4-3, ст. 33 ГПК України покладається обовязок доведення існування відповідних підстав, тоді як позивач (стягувач за наказом), у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Відстрочка чи розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виняткових, виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з огляду на наступне.

Відповідачем в порушення ст. 33 ГПК України не подано суду жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в заяві. Вимоги ухвали суду від 24.03.2016 року щодо подання доказів на підтвердження обставин, викладених в заяві про відстрочку виконання рішення суду, відповідачем ОСОБА_6 "Пансіонат "Посейдон" не виконано. За таких обставин, не доведеними є обставини, які свідчать про збитковість підприємства (боржника) та скрутний матеріальний стан, наявність поважних причин, які ускладнюють виконання рішення суду у встановлений строк, а також наявність обставин можливості погашення заборгованості з відстрочкою. Боржник уникає виконання рішення суду, оскільки заборгованість з орендної плати за землю виникла в січні-липні 2014 року (предмет спору у справі), вказані кошти стягнуто в судовому порядку за рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.11.2014 року, однак на сьогоднішній день відповідачем (боржником) ОСОБА_6 "Пансіонат "Посейдон" не вчинено жодних дій щодо погашення заборгованості, не проведено жодного платежу. Доказів відсутності коштів на рахунках боржника, відсутності майна, на яке можна звернути стягнення, суду не подано. Можливість погашення заборгованості після літнього сезону грунтується на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, наведені заявником, не підтверджені належними та допустимими доказами, не є винятковими та виключними. Судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав в розумінні ст. 33, 121 ГПК України для надання відстрочки виконання рішення суду. В задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, Законом України Про виконавче провадження, ст. 33, 34, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви вх. 5584/16 від 22.03.2016 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Пансіонат Посейдон» про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2014 року по справі № 915/1449/14.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, 106, 121 ГПК України.

СуддяЕ.М. Олейняш