Рішення № 56908855, 28.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2016 р.Справа № 916/52/16

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Імексбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Імексбанк

про зобовязання внести зміни в реєстр акцептованих вимог кредиторів

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №09 від 29.01.2016р.; ОСОБА_2, довіреність №280516 від 28.05.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №280515/1 від 28.05.2015р.

В судовому засіданні 28.03.2016 р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №280516 від 28.05.2015р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №280515/1 від 28.05.2015р.

Суть спору: про зобовязання ПАТ „Імексбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Імексбанк ОСОБА_4 визнати кредиторські вимоги РВ ФДМУ по Тернопільській області в сумі 1417,21грн. та внести зміни в реєстр акцептованих вимог кредиторів в частині збільшення суми кредиторських вимог РВ ФДМУ по Тернопільській області на суму 95,04грн.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, подав письмові пояснення від 16.02.2016р. за вх.№3689/16, від 22.02.2016р. за вх.№4221/16, заяву про зменшення позовних вимог від 10.03.2016р. за вх.№2-1248/16, в їх обґрунтування зазначає, що 07.10.2013р. між РВ ФДМУ по Тернопільській області та ПАТ „Імексбанк було укладено договір №903 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з яким відповідачу за актом приймання-передачі від 07.10.2013р. передано у користування нежитлове приміщення площею 3,14кв.м. Крім того, 09.09.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №666 оренди нерухомого майна площею 2кв.м. З підстав порушення відповідачем зобовязання з оплати орендної плати позивач листом від 25.06.2015р. повідомив про розірвання договорів оренди, у звязку з чим у відповідності до п.10.6. договорів оренди останні припинили свою дію 01.07.2015р., тобто, датою отримання орендарем повідомлення про розірвання договорів. Із заявлених позивачем 2668,23грн. вимог позивача відповідач визнав та включив до реєстру вимог кредиторів 1322,17грн., з підстав чого невключеними до реєстру, за вирахуванням суми сплаченого відповідачем завдатку, позивач вважає заборгованість в сумі 95,04грн., яка донараховувалась після відкриття ліквідаційної процедури у звязку з тим, що відповідач продовжував користуватись майном.

Відповідач проти позову заперечує, подав письмове заперечення від 02.02.2016р. за вх.№2411/16, де вказує, що з підстав введення ліквідпроцедури є неможливим нарахування на заборгованість банку штрафних санкцій. Крім того, відповідач зауважив, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобовязань, крім витрат, безпосередньо повязаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи від 15.02.2016р. за вх.№3564/16, від 24.03.2016р. за вх.№7471/16 було судом задоволене.

Ухвалою суду від 11.03.2016р. згідно ч.3 ст.69 ГПК України, за клопотаннями відповідача від 11.03.2016р. за вх.№2-1279/16, від 11.03.2016р. за вх.№2-1284/16, строк розгляду справи продовжено до 28.03.2016р.

Клопотання позивача від 17.03.2016р. за вх.№2-1415/16 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було судом задоволено ухвалою від 18.03.2016р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

09.09.2010р. між РВ ФДМУ по Тернопільській області (орендодавець) та ПАТ „Імексбанк (орендар) було укладено договір оренди №666, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування з метою розміщення банкомату державне нерухоме майно: частину нежитлового приміщення площею 2,0кв.м. першого поверху будівлі за адресою: вул. Князя Острозького,14, м. Тернопіль, що перебуває на балансі Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (п.п.1.1., 1.2.).

Відповідно до п.п.3.1., 3.3. договору оренди №666 від 09.09.2010р. розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, з врахуванням протоколу №2 засідання конкурсної комісії з підготовки та проведення конкурсу на право оренди державного майна від 06.09.2010р., становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди (червень 2010р.) 176,04грн.

07.10.2013р. між РВ ФДМУ по Тернопільській області (орендодавець) та ПАТ „Імексбанк (орендар) було укладено договір оренди №903, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування з метою розміщення банкомату державне нерухоме майно: нежитлове приміщення першого поверху лівого крила корпусу №3 площею 3,14кв.м., яке перебуває на балансі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету ім. І.Пулюя (п.п.1.1., 1.2.).

У п.п.3.1., 3.3. договору оренди №903 від 07.10.2013р. сторони передбачили, що розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди (серпень 2013р.) 277,10грн.

Згідно п.п.3.3., 3.5., 3.6., 3.7. договорів оренди №666 від 09.09.2010р., №903 від 07.10.2013р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

У п.10.9. договорів оренди №666 від 09.09.2010р., №903 від 07.10.2013р. сторони домовились, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом 3 робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

На виконання умов договорів оренди №666 від 09.09.2010р., №903 від 07.10.2013р. орендодавець передав орендарю обєкти оренди за актами приймання-передачі від 09.09.2010р., від 07.10.2013р.

З підстав несвоєчасної оплати позивачем надсилались відповідачу вимоги про здійснення оплати заборгованості по орендній платі №19-14-00199 від 22.01.2015р., №19-14-00662 від 23.02.2015р., №18-12-01773 від 13.05.2015р., №19-12-01055 від 25.03.2015р., №19-12-01056 від 25.03.2015р.

Згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 27.05.2015р. „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку розпочато процедуру ліквідації ПАТ „Імексбанк з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання, з 27.05.2015р., призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ „Імексбанк ОСОБА_5 строком на 1 рік з 27.05.2015р. по 26.05.2016р.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 19.10.2015р. відкликано повноваження ОСОБА_5 та призначено уповноваженою особою Фонду ОСОБА_6

Оголошення про відкликання банківської ліцензії АТ „Імексбанк, ліквідацію банку опубліковано в газеті „Голос України 29.05.2015р.

Листом від 23.06.2015р. позивач звернувся до відповідача із заявою про включення його до реєстру вимог кредиторів банку на суму 2668,23грн., із яких 1154,67грн. по договору №666, 1513,56грн. по договору №903. Листом №8470 від 23.11.2015р. відповідач визнав кредиторські вимоги позивача на суму 1322,17грн., із яких по договору №666 784,37грн., по договору №903 537,80грн.

01.07.2015р. відповідачем отримано попередження позивача №19-12-02419 від 25.06.2105р. про припинення дії договорів оренди №666 від 09.09.2010р., №903 від 07.10.2013р. Внаслідок цього відповідач повернув позивачу майно, орендоване за договором №666 по акту приймання-передачі від 15.09.2015р., за договором №903 по акту приймання-передачі від 08.09.2015р.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заявленого позивачем позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.

Згідно п.54) ч.1 ст.2 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб №4452-VI від 23.02.2012р. кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобовязань.

Положення ч.ч.1, 2 ст.45 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції станом на дату відкриття ліквідаційної процедури банку) передбачають, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий курєр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Згідно п.п.2, 3 ч.2 ст.46 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції станом на дату відкриття ліквідаційної процедури банку) з дня початку процедури ліквідації банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобовязань банку та зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції станом на дату відкриття ліквідаційної процедури банку) протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Як то визначено ч.1 ст.49 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції станом на дату відкриття ліквідаційної процедури банку), уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Відповідно до ч.2 ст.49 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції станом на дату відкриття ліквідаційної процедури банку) протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Частина 5 ст.49 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції станом на дату відкриття ліквідаційної процедури банку) передбачає, що протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Так, відповідно до ч.ч.5, 6 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції станом на дату відкриття ліквідаційної процедури банку) під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється, зокрема, на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Відповідно до п.2.4. розділу 5 Глави 2 Рішення виконавчої дирекції ФГВФО №2 від 05.07.2013р. „Про затвердження положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобовязань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів)), крім витрат, безпосередньо повязаних зі здійсненням ліквідаційної процедури.

Із доданих позивачем до заяви про зменшення позовних вимог суд вбачає, що по договору №903 позивачем нараховано заборгованість відповідача з орендної плати за лютий-червень 2015р. та 6 днів липня 2015р., а по договору №666 позивачем нараховано заборгованість відповідача з орендної плати за січень, квітень-червень 2015р. та 6 днів липня 2015р.

Заборгованість відповідача з орендної плати по дату введення ліквідаційної процедури банку , тобто, по червень 2015 р. складає 960,18грн., тоді як відповідачем її визнано та включено до реєстру вимог кредиторів у сумі, що є більшою від вказаної, та складає 1322,17грн.

Решта суми (за червень, та 6 днів липня) нарахована позивачем після відкриття ліквідаційної процедури АТ „Імексбанк, однак, в силу положень п.2.4. розділу 5 Глави 2 Рішення виконавчої дирекції ФГВФО №2 від 05.07.2013р. „Про затвердження положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб в ліквідпроцедурі у банку не може виникати жодних додаткових зобовязань, крім витрат, безпосередньо повязаних зі здійсненням ліквідаційної процедури, якими не є орендування місць для розташування банкоматів, оскільки з введенням ліквідпроцедури банк в силу відкликання банківської ліцензії з 29.05.2015р. не має права на здійснення фінансової діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність позовних вимог позивача про зобовязання ПАТ „Імексбанк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „Імексбанк ОСОБА_4 визнати кредиторські вимоги РВ ФДМУ по Тернопільській області в сумі 1417,21грн. та внести зміни в реєстр акцептованих вимог кредиторів в частині збільшення суми кредиторських вимог РВ ФДМУ по Тернопільській області на суму 95,04грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги РВ ФДМУ по Тернопільській області є недоведеними та необґрунтованими, суд відмовляє у їх задоволенні.

Згідно ст. 49 ГПК України сплачений позивачем за розгляд даного спору судовий збір в сумі 1218грн. відноситься за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст.ст.82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2016 р.

Суддя І.А. Малярчук