Ухвала суду № 56907827, 29.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

29.03.2016 Справа № 905/990/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг"пробездіяльність відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецькуу справі№905/990/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг"до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод"простягнення 336830,19грнПредставники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку при виконанні рішення суду по справі №905/990/14. Скаржник просить суд: визнати протиправною бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку під час примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі №905/990/14 від 26.03.2014; зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку вчинити дії щодо перерахування грошових коштів, що стягнуті в рамках виконавчого провадження в сумі 343566,79грн. зі свого депозитного рахунку на рахунок №26000014772001, що відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" .

Скарга вмотивована тим, що 08.04.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" до відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку переданий наказ суду по справі №905/990/14 на примусове виконання рішення суду про стягнення коштів на суму 343566,79 грн. з Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" на користь стягувача. За результатами здіснених виконавчих дій, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку винесена постанова про закінчення виконавчих дій у звязку з фактичним виконанням рішення суду. Проте, згідно тверджень скаржника (стягувача), кошти на виконання рішення суду по справі №905/990/14 в сумі 343566,79 грн. на його рахунок не надійшли. Такі обставини склались, згідно пояснень скаржника, у звязку з тим, що 18.06.2014 на підставі платіжної вимоги державного виконавця з поточного рахунку боржника було стягнуто 378024,74 грн., які зараховано на депозитний рахунок №37318001005741, що відкритий ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку в ГУ ДКСУ в Донецькій області, однак вказані кошти не були перераховані державним казначейством на рахунок стягувача. Скаржником вказується, що протягом 2014-2015 років ним було надіслано більше 20 запитів до державних органів, проте станом на момент звернення до суду, питання так і не вирішено.

Скаржником до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії: рішення Господарського суду Донецької області від 26.03.2014 у справі №905/990/14, наказу Господарського суду Донецької області від 07.04.2014 №905/990/14, постанови про відкриття виконавчого провадження №43025737 від 17.04.2014, постанови про арешт коштів боржника від 26.05.2014, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.06.2014, постанови про звільнення майна боржника з-під арешту від 22.09.2014, листа Головного управління Міністерства юстиції України в Донецькій області від 28.12.2015 №2-16-1234, листа Головного управління Державної казначейської служби України від 21.09.2015 №09.2-08/2323.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.01.2016 вказана скарга прийнята до розгляду, призначене судове засідання та зобовязано скаржника надати належні докази на підтвердження обставин викладених у скарзі; відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку надати письмові пояснення по суті обставин викладених у скарзі з посиланням на норми чинного законодавства та надати належні докази на підтвердження фактичного виконання рішення суду від 26.03.2014 №905/990/14, а саме, інформацію щодо стягнення державним виконавцем грошових коштів з рахунків боржника, надходження цих коштів на депозитний рахунок відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку та перерахування коштів на рахунок стягувача.

Розгляд скарги неодноразово відкладався у звязку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у скарзі.

У звязку з тим, що представник відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку у призначені судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, суд, керуючись принципом обовязковості ухвал суду, звернувся з вимогою від 12.03.2016 №905/990/14 до начальника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про надання письмових пояснень з нормативно-правовим обґрунтуванням по суті обставин викладених у скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метхолдінг» на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку з вказанням законних підстав звільнення майна з-під арешту, а також надати належні докази на підтвердження фактичного виконання рішення суду від 26.03.2014 №905/990/14, а саме, інформацію щодо стягнення державним виконавцем грошових коштів з рахунків боржника, надходження цих коштів на депозитний рахунок відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку та перерахування коштів на рахунок стягувача.

Окрім того, суд просив надати інформацію щодо діяльності відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку під час знаходження на території проведення антитерористичної операції та здійснення розрахунково-касового обслуговування між відділом та органами Державного казначейства України станом на теперішній час.

Також, з метою зясування інформації щодо надходження коштів на депозитний рахунок відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку, перерахування їх на рахунок стягувача та інформації щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування між відділом та органами Державного казначейства України станом момент розгляду скарги, суд звернувся з вимогою від 12.03.2016 №905/990/14 про надання відповідної інформації до начальника Головного управління Державної казначейської служби України Донецької області.

Станом на 29.03.2016 відповідей з вищевказаною інформацією до суду не надходило, документів на виконання вимог суду не надано.

Скаржник та боржник, а також представник відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку у судові засідання явку своїх представників не забезпечили, вимог суду не виконали, витребуваних документів не надали, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Дослідивши зміст скарги та документи додані до неї документи, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.03.2014 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" задоволені в повному обсягу. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" суму основного боргу у розмірі 336830,19грн., суму судового збору у розмірі 6736,60грн.

На примусове виконання вказаного рішення, господарським судом Донецької області виданий наказ від 08.04.2014 по справі №905/990/14, який предявлено до виконання до відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку.

17.04.2014 заступником начальника вказаного відділу ДВС України ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №43025737. Постановами державного виконавця від 26.05.2014 та 02.06.2014 накладено арешт на кошти та все рухоме й нерухоме майно боржника в межах суми звернення стягнення.

22.09.2014 постановою, затвердженою начальником відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку ОСОБА_2, звільнено все рухоме та нерухоме майно з-під арешту на підставі повного фактичного виконання рішення суду.

Однак, як зазначає скаржник, виконання вищезазначеного рішення не відбулось, кошти стягнуті з боржника на рахунок стягувача не надійшли, у звязку з чим скаржник звернувся до господарського суду Донецької області та просить суд визнати протиправною бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку під час примусового виконання наказу господарського суду Донецької області по справі №905/990/14 від 26.03.2014.

Відповідно до відповіді Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (від 28.12.2015 №2-16-1234) на звернення скаржника рух коштів на депозитному рахунку відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку не здійснюється, у звязку з відсутністю доступу до книги обліку депозитних сум, ведення якої здійснюється в підсистемі обліку депозитних сум Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Станом на 28.12.2015 вживаються заходи щодо оформлення необхідного пакету документів для здійснення розрахунково-касового обслуговування між відділом та казначейством.

На звернення скаржника до Головного управління Державного казначейської служби України у Донецькій області листом від 21.09.2015 №09.2-08/2323 повідомлено, що станом на 21.09.2015 розрахунково-касове обслуговування відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку не здійснювалось.

Статтею 124 Конституції та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ГПК. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в пп. 9.9 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Згідно з ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання, рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 зазначено, що встановлений у ч. 1 ст. 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Виходячи зі змісту даної норми, з моменту спливу зазначеного 6-тимісячного строку заявник вважається таким, що йому стало відомо про бездіяльність органу Державної виконавчої служби, якщо оскаржувана виконавча дія останнім не була вчинена.

Господарським судом встановлено, що державним виконавцем 17.04.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43025737, постанову про зняття арешту у звязку з фактичним виконання рішення суду винесено 22.09.2014, в подальшому як вказує сам скаржник протягом 2014-2015 років ним, надіслано більш ніж 20 запитів до державних органів щодо врегулуювання питання по виконанню наказу суду №509/990/14, на підтвердження чого надає, зокрема, листи Головного управління Міністерства юстиції України в Донецькій області від 28.12.2015 №2-16-1234, листа Головного управління Державної казначейської служби України від 21.09.2015 №09.2-08/2323.

Таким чином, згідно наданих документів, скаржник про бездіяльність державного виконавця був обізнаний ще у вересні 2015, а згідно пояснень скаржника ще у вересні 2014 року. Окрім того за допомогою ідентифікатора доступу, який вказується у постанові про відкриття виконавчого провадження, скаржник мав можливість спостерігати за діями, які вчиняються у відповідному виконавчому провадженні, що свідчить про обізнаність скаржника про діяльність (бездіяльність) державного виконавця.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку при виконанні рішення суду по справі №905/990/14, тільки 25.01.2016 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" не подані заяви про відновлення пропущеного строку подання скарги з обґрунтуванням поважності причин його пропуску ні одночасно зі скаргою, ні окремим клопотанням.

На підставі наведеного, суд приходить до висновків про наявність правових підстав для залишення без розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" на бездіяльність державного виконавця з посиланням на ст. 53 та ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що посилання скаржника на невиконання державним виконавцем рішення суду, а саме, не перерахування коштів на рахунок стягувача належними та допустимими доказами не доведено.

За таких обставин, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку є такою, що підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження» та ст. ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метхолдінг" на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Донецьку, залишити без розгляду.

Суддя Д.М. Огороднік