Рішення № 56907712, 29.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.2016 Справа № 905/993/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за позовомПублічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс»до Державного підприємства "Донецька залізниця"про стягнення 9912,41грн. недостачі вантажу.Представники сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення 9912,41грн. недостачі вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснено відправку вантажу (брухт сталевий великоваговий негабаритний №500) вагою 54450 кг за накладною №45807328, що прийнята на станції Грековата Придніпровської залізниці до перевезення без зауважень. Під час комісійної видачі вантажу, на підставі акту загальної форми №44 від 05.02.2015 на станції Сартана Донецької залізниці, здійснена контрольне зваження вагону №65326209 та виявлена недостача вантажу у кількості 2850кг, про що складено комерційний акт БН №727275/23 від 05.02.2015.

На підтвердження вказаних обставин, позивач надав належним чином завірені копії: рахунку-фактури №90105532; договору поставки №689/14-Ф від 19.12.2014; специфікації від 15.01.2015до договору №689/14-Ф; додаткової угоди №1 до специфікації; договору поставки №337/14 від 02.12.2014; додаткової угоди №2 до договору №337/14 від 02.12.2014; додаткової угоди №3 до договору №337/14 від 02.12.2014; додаткової угоди №4 до договору№337/14 від 02.12.2014; додаткової угоди №5 до договору №337/14 від 02.12.2014; додаткової угоди №4 до договору№337/14 від 02.12.2014; акту приймання-передачі металів чорних (вторинних) №310115-1 від 31.01.2015. Також, позивачем до матеріалів справи надано оригінали комерційного акту БН№727275/23 від 05.02.2015 та залізничної накладної №45807328 від 31.01.2015.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.03.2016 порушено провадження та призначено справу до розгляду на 29.03.2016.

У судове засідання 29.03.2016 позивач не зявився, причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відбиток штампу канцелярії суду про направлення кореспонденції на ухвалі господарського суду Донецької області від 03.03.2016.

Відповідач явку своїх представників не забезпечив, вимог суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Місцезнаходженням відповідача є:83062, м.Донецьк, вул.Артема, буд.68, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. Так, начальник відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Донецької області ОСОБА_1, помічник судді Сальнікова Г.А., секретар судового засідання БойчукН.Р. склали акт, відповідно, про неможливість направлення кореспонденції за адресою відповідача: 83062, м.Донецьк, вул.Артема, буд.68. Складання акту мотивовано листом Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку Укрпошта від 10.02.2016 № 7-14-72 про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м.Донецьк.

Відтак, на офіційному веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua), у розділі Новини та події суду були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/993/16.

В порядку Закону України Про доступ до судовихрішень, ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, господарським судом вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/993/16 та призначених до розгляду судових засідань ( про день, місце та час кожного судового засідання).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 Господарського процесуального кодексу України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзивна позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав. З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарськогопроцесуального Кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» відправлено груз у кількості 54450 кг за накладною №45807328, оригінал якої міститься в матеріалах справи. Вказаний вантаж прийнято на станції Грековата Придніпровської залізниці до перевезення без зауважень.

Під час прибуття вагонів на станцію призначення Сартана Донецької залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на станції призначення, з посиланням на складений цією станцією акт загальної форми №44 від 05.02.2015, було здійснено контрольне переважування вагону №65326209, за результатами якого складений комерційний акт БН №727275/23 від 05.02.2015, відповідно до якого за наслідками такого переважування вказаного вагону виявилось: маса брутто склала 73300 кг, тара з документа 21700 кг, нетто 51600 кг, що менше вказаної у накладній маси на 2850 кг.

У комерційному акті також зазначено, що вагон завантажено навалом, ніжче рівня бортів 200-300мм, вкритий листами. Праворуч, в напрямку руху поїзда, над 1 люком, листів укриття немає, маються поглиблення 1000*1000*1000мм. Ліворуч, по ходу поїзда, над 4,5,6,7м люками відсутні листи укриття, маються поглиблення 5500*1500*1000 мм. У документі вказане маркування вапном, фактично маркування відсутнє. Двері суцільнометалеві, люки щільно закриті.У технічному відношенні вагон справний. Вагон прибув з ВОХР ст. Волноваха Голубенко.

Суд приймає до уваги те, що як вбачається з видаткової накладної та комерційного акту, спірний вантаж був прийнятий залізницею до перевезення з маркуванням, однак на станцію призначення вантаж прибув з порушеним маркуванням, тобто не у тому ж стані, у якому він був прийнятий залізницею до перевезення. Отже, наявні сліди доступу до вантажу, ознаки розкрадання чи втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені інші працівники залізниці.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції Сартана Донецької залізниці.

По прибуттю на станцію призначення вагону, в якому виявлено недостачу вантажу, працівниками залізниці станції призначення Сартана Донецької залізниці була здійснена перевірка вантажу і відомостей зазначених в комерційному акті та зроблена відмітка про те, що різниці проти даних комерційного акту не виявлено.

Згідно з п. 12 Правил складання актів, якщо при перевірцівантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

Згідно з п.7 Правил складання актів недостача або надлишок вантажу відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно виданого вантажу і оформляється одним комерційним актом.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізницьУкраїни та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавствомчи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст.920 Цивільного кодексу України).

Статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» та ст.110 «Статуту залізниць України» передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Стаття 110 «Статуту залізниць України» передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізницьУкраїни. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 Цивільного Кодексу України.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять спростування відповідачем обставин, викладених у позовній заяві та належні докази на підтвердження відсутності вини перевізника не надані.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Аналогічна позиції вказана в Оглядовому листі Вищого Господарського суду від 21.05.2014 № 01-06/662/2014 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ) та у Розясненні Президії Вищого Господарського суду N 04-5/601 від 29.05.2002 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», згідно з яким вартість відправленого вантажу підтверджується також, зокрема, специфікацією на вантаж, підписаною головним (старшим) бухгалтером.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до положень п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для даного виду вантажу становить0,5% маси, зазначеної в перевізних документах.

Як зазначено, у наданій позивачем рахунку-фактури №90105532 від 31.01.2015 до договору №689/14-Ф/14-70-02, що міститься в матеріалах справи, ціна за 1 тону брухту сталевого негабаритного великовагового виду №500 складає 3845,00грн.

Як вбачається з накладної №45807328, вага нетто брухту сталевого негабаритного великоваговий вид №500 складає 54450 кг, а фактично виявилося 51600 кг, тобто недостача складає 2850кг.

За таких обставин, сума втраченого вантажу у вагоні №65326209 складає 9912,41грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вартості недостачі вантажу, у звязку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, заявлена до стягнення сума недостачі вантажу підлягає задоволенню у повному обсязі.

У звязку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючисьст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця"(83062, м. Донецьк, вул.Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на корить Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (50066, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Ресурс» (87510, м.Маріуполь, вул.Ширшова, буд.6А, кімн.10, код ЄДРПОУ 24819472) суму вартості недостачі вантажу у розмірі 9912 (девять тисяч девятсот дванадцять)грн. 41коп. та судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 01.04.2016.

Суддя Д.М. Огороднік