Ухвала суду № 56907032, 29.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 728/2729/15-ц Провадження № 22-ц/795/523/2016 Суддя у I інстанції Костенко О. Ф.Категорія: цивільна Доповідач-суддя Кузюра Л. В.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

29 березня 2016 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,

суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.,

з участю секретаря судового засідання Шкарупи Ю.В.,

представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - Рожка С.М., представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 січня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 січня 2016 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В апеляційній скарзі, поданій адвокатом ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що позивачем не було надано всіх належних доказів на підтвердження укладення договору з відповідачем , про відкриття та номер карткового рахунку, про збільшення кредитного ліміту з 1200 грн до 15000 грн. Представлений позивачем кредитний договір не відповідає вимогам Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що суперечить приписам Закону України „Про захист прав споживачів". На переконання особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, суд першої інстанції не врахував правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, за змістом якої перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу , а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 19.05.2008 року ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 1200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається із заяви позичальника, Умов і правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою (а. с. 6-12, 53-61,75-79).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві(а. с. 6, 59-60,75-75 зворот).

В подальшому, на підставі п. 3.2, п. 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, банком було здійснено збільшення кредитного ліміту до 15000 грн, а в серпні 2015 року відбулось його зниження до 10980 грн.

Положеннями ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Станом на 29.04.2011 року кредитний ліміт становив 15000 грн. (а.с.67), станом на 02.10.2011 року - 11000 грн. (а.с.67), станом на 19.08.2015 року - 10980 грн. (а.с. 70).

Відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

В порушення вимог статей 526, 527, 530 ЦК України відповідач належним чином не виконувала зобов'язання відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач, починаючи з січня 2015 року , не надавала банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором (а. с. 3 -5), у виписках із руху коштів (а.с. 64-71, 80-86).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За даним кредитним договором на ім"я відповідача було оформлено кредитну картку № НОМЕР_1 , яку у лютому 2014 року було перевипущено строком до лютого 2018 року, що підтверджено витягом з інформації банку про клієнта ОСОБА_3 і вказані дані не спростовані відповідачем шляхом надання для огляду суду кредитних карток , які видавались банком, для з"ясування строку їх дії.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, останній платіж відповідачем було здійснено 22.07.2015 року в сумі 50 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що строк позовної давності позивачем не пропущено та правомірно стягнув на користь банку з відповідача заборгованість станом на 31.10.2015 року в сумі 20652,86 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 10971,92 грн., заборгованості за процентами в сумі 7909,38 грн., заборгованості з пені та комісії за користування кредитом в сумі 550,00 грн. ;а також штрафів в сумі 250,00 грн.(фіксована частина) та в сумі 971,56 грн. (процентна складова).

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не було надано належних доказів про укладення між сторонами кредитного договору, не враховано правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, за змістом якої перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу , а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки, не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Апеляційний суд знаходить, що судом першої інстанції було постановлено рішення у даній справі з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 січня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Голова судового засідання: Судді: