Ухвала суду № 56906966, 24.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а

Апеляційне провадження № 22-ц/796/3434/2016 Головуючий в суді 1 інстанції - Савлук Т.В.

Доповідач - Ящук Т.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Ящук Т.І.

суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», яка подана представником ЛЕНЦЕМ Олегом Васильовичем, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року по справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання незаконними дій державного виконавця щодо передачі майна боржника на реалізацію та про заборону вчиняти певні дії,

встановила:

У жовтні 2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду зі скаргою на дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання незаконними дій державного виконавця щодо передачі майна боржника на реалізацію та про заборону вчиняти певні дії.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ПАТ «Укрсоцбанк» - Ленець О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вказував, що копію ухвали про надання строку для усунення недоліків, якою встановлено термін її виконання до 26 жовтня 2015 року, банк отримав лише 02 листопада 2015 року. Вказані недоліки було усунуто та направлено на адресу суду уточнену скаргу.

В судове засідання сторони не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, доказів поважності причин неявки суду не подано, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності згідно з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду зі скаргою на дії Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського МУЮ про визнання незаконними дій державного виконавця щодо передачі майна боржника на реалізацію та про заборону вчиняти певні дії.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк до 26 жовтня 2015 року для виправлення вказаних недоліків.

Залишаючи скаргу без руху, суд першої інстанції виходив з того, що подана до суду скарга на дії державного виконавця за формою та змістом не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, з урахуванням положень п. 3-5 частини 7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не визначено суб'єктний склад сторін, з урахуванням положень ст. 26 ЦПК України; не визначено суть поданої скарги, тобто, які дії чи бездіяльність допущено державним виконавцем, в межах процедури виконавчого провадження, не викладено зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Також суд першої інстанції посилався на те, що у прохальній частині скарги заявником не визначено спосіб захисту для відновлення порушених прав, тобто, яке рішення, дію чи бездіяльність посадової особи державної виконавчої служби заявник просить визнати неправомірними та у якій спосіб спонукати державного виконавця усунути порушення прав заявника, як стягувача в процедурі виконавчого провадження, які мають бути викладені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику.

Повертаючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що 02.11.2015 року заявник ПАТ «Укрсоцбанк» отримав ухвалу суду, що підтверджується зворотним повідомленням, однак в межах визначеного судом строку не надав докази, які мали підтвердити виконання вимог суду, які викладені в ухвалі від 16 жовтня 2015 року. Також заявник не звертався з клопотанням про продовження процесуальних строків для виконання ухвали.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить наявним у справі матеріалам та зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК України.

Статтею 121 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином, встановивши, що скарга ПАТ «Укрсоцбанк» не відповідає вимогам п. 3-5 ч. 7 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції правильно ухвалою суду від 16.10.2015 року залишив скаргу без руху та вказав на наявність недоліків, що підлягають усуненню заявником.

Разом з тим, залишаючи скаргу без руху, суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 121 ЦПК України, яка визначає, що суд надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до ст. 67 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом.

Згідно зі ст. 68 ЦПК України, строки встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями, днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Статтею 69 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Проте, як вбачається зі змісту ухвали від 16 жовтня 2015 року, судом першої інстанції не було визначено строку в розумінні ст. 67- 69, 121 ЦПК України для усунення недоліків скарги, який починається з дня отримання заявником копії ухвали, натомість визначено термін (тобто календарну дату - ч. 2 ст. 252 ЦК України) - 26 жовтня 2015 року, до якого мають бути усунуті недоліки скарги, що не передбачено положеннями ст. 121 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали від 16 жовтня 2015 року про виправлення недоліків скарги до 26 жовтня 2015 року заявник ПАТ «Укрсоцбанк» отримав 02 листопада 2015 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 11).

Таким чином, висновок суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що заявник в межах визначеного судом строку не надав доказів, які мали підтвердити виконання вимог ухвали суду від 16.10.2015 року, - є необґрунтованим, оскільки ПАТ «Укрсоцбанк» отримав копію ухвали від 16 жовтня 2015 року поза межами встановленого судом терміну для виправлення недоліків.

Відповідно до змісту наданого представником апелянта реєстру про відправку поштової кореспонденції, 19 листопада 2015 року заявником була направлена на адресу суду уточнена скарга. Посилання суду першої інстанції на відсутність клопотання заявника про продовження процесуального строку для виконання ухвали - колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки ухвалою від 16.10.2015 року строк для усунення недоліків у порядку, визначеному ст. 121 ЦПК України, судом встановлено не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з підстав, зазначених в ухвалі судді від 02 грудня 2015 року, скарга не може бути визнана неподаною та повернута заявнику. Ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, тому підлягає скасуванню, а питання необхідно передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

При цьому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки вимога заявника про направлення справи для подальшого розгляду - є передчасною, адже питання про прийняття скарги до розгляду судом першої інстанції ще не вирішене.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року - скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: