Ухвала суду № 56906838, 16.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа №22-ц/796/1440/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Цимбал І.К.

Доповідач: Барановська Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Барановської Л.В.

суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М.

при секретарі: Шалапуда Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСББ «13-й квартал» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21.07.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ТОВ «Рада» звернулося до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ТОВ «Рада» та ОСОБА_1 уклали договір про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій. Предметом договору є надання комплексу житлово-комунальних послуг. Договір є чинним, оскільки позивачем надаються житлово-комунальні послуги, однак відповідачка припинила здійснювати оплату останніх, з огляду на що виникла заборгованість, яку відповідачка добровільно відмовляється погасити, тому ТОВ «Рада» вимушено звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21.07.2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рада» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 2242 грн. 48 коп.

В апеляційній скарзі ОСББ «13 квартал» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в позові ТОВ «Рада» відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, неповно з»ясував обставини справи.

Апеляційна скарга ОСББ «13 квартал» задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно актів приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, а саме комплексів житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 за 2003-2004 р.р., замовник (забудовник) є ЗАТ «Позняки-Жил-Буд», а експлуатуючою організацією позивач.

06.08.2008 року відповідач набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 14-15).

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 322 ЦК України).

Так, 27.08.2008 року сторони уклали договір, предметом якого є утримання будинку та прибудинкової території з надання житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 19 договору про управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території від 27.08.2008 року, вбачається, що договір укладається на 5 років та набирає чинності з дня укладення цього договору, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх виконання. Договір вважається продовженим на той самий строк, на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення його строку хоча б однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

У відповідності до п.п.20,21 даного договору, одностороннє розірвання договору або відмова від його виконання забороняється. Договір може бути розірваний достроково у разі переходу права власності (користування) на квартиру до іншої особи, невиконання умов договору сторонами договору.

З огляду на те, що жодна із сторін у відповідності до договору управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території від 27.08.2008 року письмово не заявила про розірвання договору, ТОВ «Рада» продовжило свою дію з 27.08.2013 року на п'ять років, тобто до 27.08.2018 року.

03.12.2014 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до генерального директора ТОВ «Рада» із вимогою вважати договір , укладений між сторонами, припиненим з 01.11.2014 року з огляду на те, що останній не відповідає вимогам чинного законодавства, а також неналежного виконання позивачем предмету договору.

16.10.2014 року у будинку, де проживає ОСОБА_1, рішенням загальних зборів ОСББ «13-й квартал», яке діє з 13.01.2006 року, постановлено відмовитись від послуг позивача, укласти прямі договори з ПАТ «Київенерго» та ВАТ АК «Київводоканал»; всі договори власників квартир у вказаному будинку укладені із позивачем вважати такими, що втратили чинність; власникам рекомендовано особисто розірвати такі договори, прийняти будинок на баланс об'єднання, визначити останнього управителем та балансоутримувачем будинку.

Відповідно до листа Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 18.12.2014 року балансоутримувач будинку АДРЕСА_1 відсутній.

Згідно листа Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради від 15.02.2015 року на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 20.12.2006 року вказаний будинок відповідно до акту прийому-передачі від 27.09.2014 року прийнято на баланс ОСББ «13-й квартал».

Представниками сторін визнано, що наказ Господарського суду м.Києва від 20.12.2006р. на підставі якого був складений зазначений акт про передачу будинку на баланс скасований.

Крім того, судом встановлено, що буд. АДРЕСА_1 не перебував на балансі позивача, а також забудовника будинку, останнім було визначено експлуатуючою організацією позивача, який на підставі договорів із власниками квартир у буд. АДРЕСА_1 здійснював надання житлово-комунальних послуг, забезпечував утримання та управління будинком, його належну експлуатацію.

Позивач, в розумінні ч.ч.3,4,11 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», не маючи на балансі вказаний будинок, був визначений експлуатуючою організацію під час прийняття будинку в експлуатацію приймальною комісію в складі державних органів та єдиний здійснював функції балансоутримувача, виконавця та управителя в одній особі, тобто надавав відповідні послуги.

Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Між ТОВ «Рада» та ОСОБА_1 склалися правовідносини, які є грошовим зобов'язанням. Договір між сторонами є чинним і підлягає виконанню.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норм, які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 перед ТОВ «Рада» за житлово-комунальні послуги з листопада 2014р. по 10.06.2015р. становить у розмірі 1504 грн. 67 коп.

Згідно розрахунку заборгованості інфляційні витрати становить 476 грн. 60 коп., 3% річних 18 грн. 01 коп. (а.с. 36).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із тим, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили той факт, що між ТОВ «Рада» та ОСОБА_1 немає жодних правовідносин та те, що договір між сторонами розірваний, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, дані доводи були предметом дослідження суду першої інстанції,який дав належну їм оцінку.

З огляду на вищевикладене доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення процесуального права, які призвели або могли б призвести до неправильного вирішення спору, у зв'язку чим та відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСББ «13-й квартал» відхилити, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21.07.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді