АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 753/22917/14 № апеляційного провадження: 22-ц/796/1533/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Колесник О.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2016 року колегія суддів судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі
головуючого: судді Білич І.М
суддів Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі Горбачовій І.В.
за участю: відповідача ОСОБА_3 розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення пені за невиконання договору.
в с т а н о в и л а :
Позивач звертаючись в лютому 2014 року до суду з зазначеним позовом ставив питання про стягнення з ФОП ОСОБА_3 пені за невиконання зобов'язань по договору № 15 від 09 вересня 2013 року нарахованої в порядку ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у розмірі 106 050 гривень.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року позов ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_3 про стягнення пені за невиконання договору, було задоволено частково.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 6 800 гривень пені за невиконання зобов'язань за договором № 15 від 9 вересня 2013 року, в задоволенні решти суми було відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подала апеляційну скаргу. Де ставила питання про зміну рішення суду в частині стягнення пені. Вказуючи при цьому, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.
А саме на її думку було проведено невірний розрахунок пені що повинен здійснюватися за п. 5.3. договору і полягає в наступному: позивач 4 частинами сплатив 29 262 гривень (17 000 гривень + 6 392 гривень + 3 000 гривень + 2 879 гривень), тому вказана сума підлягає множенню на 0,01% розміру пені за кожний прострочений день, в результаті чого отримуємо 2,93 гривень пені за один день прострочення виконання зобов'язання (29 262 х 0,01/100 = 2,93). Далі отриманий добуток необхідно помножити на 30 днів прострочення виконання зобов'язання в період з 15.11.2013 року по 15.12.2013 року, що дорівнює 87 гривень 90 коп. розрахованої пені (2,93 х 30 = 87,90), в задоволенні решти суми на думку відповідача слід відмовити.
Відповідач підтримала подану апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити.
Позивач будучи належним чином повідомленим про розгляд справи у судове засідання не з'явився.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб що з'явилися у судове засідання , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем.
09.09.2013 року ОСОБА_4 уклав договір № 15 з ФО-П ОСОБА_3
За змістом п.1 договору ФО-П ОСОБА_3 зобов'язалась поставити покупцю ОСОБА_4 товар - кухню „Drewpol", ясень DT 11.18.3, Fiorencia у кількості та на умовах згідно додатку №1, загальна вартість товару складає 34 000 гривень.
Як вбачається з додатку №1, який є невід'ємною частиною договору №15 від 9.09.2013 року позивач ОСОБА_4 замовив кухню «Drewpol», ясень DT 11.18.3, Fiorencia, корпус: ДВП білого кольору, стільниця 3276 камінь плінтус 3276, метабокси, сушку, світло, доповнення на загальну вартість 34 000 гривень, передоплаті 17 000 гривень, дата постачання: корпус + стільниця - 6.10.2013 року; фасади - 10.11.2013 . остаточний розрахунок по факту постачання товару - 17 000 гривень; установка - до 15.11.2013 року.
Уклавши зазначений договір №15, ОСОБА_4 того ж дня сплатив ФО-П ОСОБА_317 000 гривень передоплати, виконавши вимоги п.2.1 договору.
Відповідач, виконуючи умови укладеного зговору №15 від 9.09.2013 року, порушила строки передачі товару (кухні) позивачу та установки за місцем проживання ОСОБА_4 на 30 календарних днів, а саме замість 15.11.2013 року вона була змонтована (без частки карнизу) 15.12.2013 року.
Суд першої інстанції задовольняючи позов частково виходив з того, що сторони досягли спільної згоди щодо умов про предмет договору, умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усіх тих умов, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Проте відповідачем були порушенні строки передачі товару.
За таких обставин на думку суду першої інстанції, розрахунок пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, здійснюється в силу п.5.3 договору, а не за правилами ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» , оскільки з диспозиції ч.2 ст. 551 ЦК України вбачається, що розмір встановлений договором має першочерговий пріоритет, ніж розмір встановлений актом цивільного законодавства.
Пункти 5.3 та 5.4 договору №15 від 9.09.2013 року регулюють підстави стягнення штрафних санкцій з продавця товару та послуг: так за п.5.3 - при постачанні товару продавцем у термін, що перевищує оговорений у пункті 3.1 договору, і за умови виконання покупцем зобов'язань за п.3.2, продавець виплачує штрафні санкції в розмірі 0,01% від суми передоплати за кожний день прострочення, але не більше 20% від суми даного договору.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду не можна.
Також враховуючи те, що подана апеляційна скарга не містить доводів щодо невідповідності висновків суду в частині визначення строків прострочення поставки товару, то відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України судом апеляційної інстанції рішення суду в цій частині не перевіряється.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні рішення , брав до уваги кошти які були сплачені позивачем до часу поставки товару, а саме - 17 000 гривень + 6392 гривень + 3000 гривень + 2870 гривень = 29 262 гривень і саме ця сума була сумою предоплати з якої суд обраховував відсотки пені.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно взявши до уваги положення умов договору щодо механізму обрахування штрафних санкцій, помилково взяв до уваги розмір коштів, що були фактично внесені позивачем з урахуванням суми попередньої оплати, а саме - 29 262 гривень.
У той час як за умовами договору, а саме згідно п. 5.3 при постачанні товару продавцем у термін, що перевищує оговорений у п. 3.1. даного договору, і за умови виконання покупцем зобов'язань за п. 3.2, продавець виплачує штрафні санкції в розмірі 0,01 від суми передоплати за кожний день прострочення, але не більше 20 % від суми даного договору.
Умовами договору - п. 2.1 сторонами було визначено розмір попередньої оплати - 17 000 гривень і за умовами п. 2.2 сума попередньої оплати є незмінною.
Відтак, саме з 17 000 гривень слід визначати розмір пені, як прострочки поставки товару на 30 днів ( 17 000 х 0,01 : 100 = 1, 70 гривень за 1 день, 1,70 гривень х 30 днів - 51 гривна. Зазначена сума не перевищує 20 % від суми даного договору.
Подані ОСОБА_4 до суду заперечення не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Так як позивач не подаючи апеляційну скаргу, ставить питання щодо невідповідності висновків суду першої інстанції в частині визначення суми пені за умовами договору, а не положень Закону України «Про захист прав споживачів»
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постановлене судове рішення підлягає зміні в частині визначення розміру суми пені, що підлягала до стягнення з ФО-П ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 за невиконання зобов'язань за договором № 15 від 09.09.2013 року з 6800 гривень до 51 гривни.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року змінити, зменшивши суму пені що підлягає до стягнення за невиконання зобов'язань за договором № 15 від 09.09.2013 року до 51 ( п'ятдесят одна)гривни.
У іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 56906803, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 24.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/22917/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: