Постанова № 56906790, 01.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2016 року письмове провадження № 826/18759/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2015 року № 0001811500, №0001821500, №0001741500, №0001731500, №0001751500, №0001761500, №0001781500, №0001771500, №0001791500, №0001801500.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню як з огляду на пп. 4.1.9. ст. 4 ПК України, так і з огляду на принцип правомірності рішень платника податків (пп. 4.1.4 ст. 4 ПК) та існування обов'язку приймати рішення на користь позивача (п. 56.21. ст. 56 ПК України) в умовах неоднозначності норм права.

Позивач вказує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» № 1621 збільшено ставки плати за користування надрами. Однак, норми пп. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4 ПК України, з одного боку, зобов'язують платника податків (у нашому випадку - ПАТ «Укрнафта») сплачувати податки протягом бюджетного періоду за «стабільними» ставками (які існують протягом усього періоду та не можуть змінюватися), норми ж Закону № 1621 з 04.08.2014 року містять вказівки на нові»/підвищені ставки плати за користування надрами для видобування вуглеводнів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових пояснень до неї, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 02.12.2015 року з урахуванням вимог ч.4 ст.122 КАС України, суд перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податкових розрахунках з плати за користування надрами за серпень-грудень 2014 року, про що складено акти перевірок від 29.05.2015 року № 000126/24-01-15/00135390, № 000127/24-01-15/00135390, № 000128/24-01-15/00135390, № 000129/24-01-15/00135390, № 000130/24-01-15/00135390.

В ході перевірок відповідач дійшов висновку про порушення ПАТ «Укрнафта» п.п.1.1 п.1 підрозділу 9-1 розділу XX Кодексу (в редакції Закону України від 31.07.2014 року № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»), що призвело до заниження податкових зобов'язань з плати за користування надрами.

На підставі вказаних вище актів перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 19.06.2015 року № 0001811500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування нафти на 190 803,41 грн., у тому числі за основним платежем - 152 642,73 грн., за штрафними санкціями - 38 160,68 грн.;

- від 19.06.2015 року № 0001821500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування природного газу на 38 635,89 грн., у тому числі за основним платежем - 30 908,71 грн., за штрафними санкціями - 7 727,18 грн.;

- від 19.06.2015 року № 0001741500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування нафти на 141 669,72 грн., у тому числі за основним платежем - 94 446,48 грн., за штрафними санкціями - 47 223,24 грн.;

- від 19.06.2015 року № 0001731500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування природного газу на 15 031,79 грн., у тому числі за основним платежем - 10 021,19 грн., за штрафними санкціями - 5 010,60 грн.;

- від 19.06.2015 року № 0001751500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування природного газу на 47 472,00 грн., у тому числі за основним платежем - 31 648,00 грн., за штрафними санкціями - 15 824,00 грн.;

- від 19.06.2015 року № 0001761500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування нафти на 309 158,00 грн., у тому числі за основним платежем - 206 105,33 грн., за штрафними санкціями - 103 052,67 грн.;

- від 19.06.2015 року № 0001781500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування нафти на 73 279,89 грн., у тому числі за основним платежем - 48 853,26 грн., за штрафними санкціями - 24 426,63 грн.;

- від 19.06.2015 року № 0001771500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування природного газу на 79 810,92 грн., у тому числі за основним платежем - 53 207,28 грн., за штрафними санкціями - 26 603,64 грн.;

- від 19.06.2015 року № 0001791500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування природного газу на 59 338,46 грн., у тому числі за основним платежем - 39 558,97 грн., за штрафними санкціями - 19 779,49 грн.;

- від 19.06.2015 року № 0001801500 про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування нафти на 47 973,23 грн., у тому числі за основним платежем - 32 648,82 грн., за штрафними санкціями - 16 324,41 грн..

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 року №1621-VII (далі - Закон України від 31.07.2014 року №1621-VII), який набрав чинності 03.08.2014 року, внесено зміни до законодавчих актів України та Податкового кодексу України, зокрема доповнено розділ ХХ "Перехідні положення" підрозділом 9-1 такого змісту:

"Підрозділ 9-1 Особливості справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

1. Тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюються такі особливості застосування деяких норм розділу XI "Плата за користування надрами" цього Кодексу:

1.1. Ставки плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, залізної руди, визначені підпунктом 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 цього Кодексу, встановлюються на період, визначений абзацом першим цього пункту, у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах:…".

Разом з тим, станом на момент набрання чинності Законом України від 31.07.2014 року №1621-VII ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у розмірах встановлених пп.263.9.1 п.263.9 ст.263 Податкового кодексу України.

При порівнянні ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлених визначеними вище законодавчими нормами вбачається, що Закон України від 31.07.2014 року №1621-VII змінив ставки плати за користування надрами, а саме збільшив їх. При цьому, положення пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України діяли одночасно з новими збільшеними ставками.

Пунктом 1.1. ст.1 Податкового кодексу України встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із ст. 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Відповідно до п.7.3. ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Виходячи з положень п.7.4. ст.7 та ст.25 Податкового кодексу України ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування, що встановлюється виключно цим Кодексом.

Згідно із ст. 26 Податкового кодексу України базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу. У випадках, передбачених цим Кодексом, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.

Відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України одним із принципів оподаткування є стабільність, який полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

При цьому, згідно з ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

З огляду на викладене та враховуючи, що податки та збори, їх ставки, не можуть змінюватися протягом бюджетного року, а тому внесення доповнень до «Перехідних положень» Податкового кодексу України щодо зміни ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно Закон України від 31.07.2014 року №1621-VII в серпні 2014 року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше наступного бюджетного року.

Також, суд звертає увагу, що одночасна наявність різних ставок плати за користування надрами, визначених пп.1.1 п.1 підрозділу 9-1 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 31.07.2014 року №1621-VII) та пп.263.9.1 п.263.9 ст.263 Податкового кодексу України, обумовлюють неоднозначне трактування обов'язків платників податків - суб'єктів плати за користування надрами.

Так, відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, належить застосовувати принцип правомірності рішень платника податків.

Вказана норма кореспондується із положеннями п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України.

Окрім іншого, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішеннях від 14.01.2011 року у справі "Щокін проти України" та від 07.07.2011 року у справі "Серков проти України" відзначає, що при допущенні можливості неоднозначного тлумачення національного законодавства, необхідно застосовувати його у найсприятливіший для заявника (платника податків) спосіб.

Разом з тим, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що 19.05.2015 року ПАТ «Укрнафта» подало уточнюючі розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за серпень-грудень 2014 року, якими зменшено суми податкового зобов'язання на 700 040,78 грн. Виправлення допущених помилок було зумовлене декларуванням плати за користування надрами за підвищеними ставками, відмінними від тих, що були встановлені пп.263.9.1 п.263.9 ст.263 Податкового кодексу України.

При цьому, позивач, в умовах набуття чинності Закону України від 31.07.2014 року №1621-VII, посилається на існування у нього права на незмінюваність ставок податків протягом бюджетного року, що регламентується пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи право платника податків уточнювати податкові зобов'язання та, беручи до уваги принцип правомірності рішень платника податків, суд дійшов висновку, що дії ПАТ "Укрнафта" щодо зменшення суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків є правомірними.

За таких підстав, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вижницькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області від 19.06.2015 року № 0001811500, №0001821500, №0001741500, №0001731500, №0001751500, №0001761500, №0001781500, №0001771500, №0001791500, №0001801500 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Укрнафта" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вижницькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області від 19.06.2015 року № 0001811500, №0001821500, №0001741500, №0001731500, №0001751500, №0001761500, №0001781500, №0001771500, №0001791500, №0001801500

Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Вижницькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій