Постанова № 56906555, 25.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2016 року № 826/14568/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу

Київської міської ради

третя особа ОСОБА_4,

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРБАНЕ»,

Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд»,

Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві

про визнання протиправними дій, скасування містобудівних умов

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, в особі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (надалі - Позивачі), звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (надалі - Відповідач), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕРБАНЕ» (надалі - третя особа 1), Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (надалі - третя особа 2), Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві (надалі - третя особа 3) про визнання дій Департаменту містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі Вавриша А.В. щодо надання Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, в частині неврахування прим. 1 пункту 3.13 ДБН 360-92** незаконними; визнання незаконними та скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, видані Департаментом містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 04.08.2014 №244/14/12-3/009/14.

В обґрунтування позовних вимог Позивачі зазначають, що внаслідок надання Департаментом містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі Вавриша А.В. Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, в частині неврахування прим. 1 пункту 3.13 ДБН 360-92**, тобто не врахування законних інтересів власників будинку та суміжних земельних ділянок щодо відстаней між будинком, що планується побудувати та існуючою садибною забудовою, порушені права Позивачів, а тому вважають дії Відповідача неправомірними.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Заперечень проти позовних вимог не надано.

Третя особа 1 в судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. Письмової позиції щодо заявлених Позивачами позовної заяви, суду не надала.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Заперечень проти позовних вимог не надано.

Представник третьої особи 3 проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.

На адресу суду надійшли від представника третьої особи 3 письмові заперечення на позовну заяву, в обґрунтування заперечень третя особа 3 зазначає, що Відповідачем правомірно винесено рішення про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 від 04.08.14 р. № 244/14/12-3/009-14. Крім того, третя особа 3 зазначає, що документи, які отримані ПАТ «ХК «Київміськбуд» щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 відповідають чинному законодавству та були реалізовані шляхом отримання містобудівної документації на місцевому рівні, з дотриманням усіх вимог містобудівного та іншого законодавства.

Для з'ясування всіх обставин справи, Судом залучено до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача - Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві (надалі - третя особа 4).

Представником третьої особи 4 надано суду письмові пояснення, в яких останній зазначає, що згідно даних, зазначених в повідомленні № КВ 010133020373 від 29.10.2013 р., земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договорів про право забудови земельної ділянки (договори суперфіцію) № 1675, № 1676, № 1677 від 17.09.2013, зареєстровані згідно з витягами індексні номери № 9523845, № 9528116, № 9532209 від 17.09.2013 р. Згідно декларації про початок виконання підготовчих робіт № КВ 030151810530 від 30.06.2015 р. земельна ділянка використовується на підставі Договору купівлі-продажу за № 68 від 16.04.2014 р., витяг з державного реєстру індексний номер № 20598497 від 16.04.2014 р.; за № 69 від 16.04.2014 р., витяг з державного реєстру індексний номер № 20603120 від 16.04.2014 р.; за № 70 від 16.04.2014 р. витяг з державного реєстру індексний номер № 20608164 від 16.04.2014 р. Департаментом на підставі наказів Держархбудінспекції від 03.08.2015 р. № 782 та № 783, які були видані на підставі звернення колективного звернення громадян ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 було здійснено виїзд за вказаною вище адресою з метою проведення перевірки. На момент виїзду встановлено, що на АДРЕСА_1 знаходиться огороджений будівельний майданчик на якому виконані будівельні роботи підготовчого періоду. Під час перевірки будівельні роботи не виконувались, будівельники та будівельна техніка відсутні.

Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники Відповідача, третіх осіб 1 та 2, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Позивачі зазначають, що у березні 2015 року представники ПАТ «ХК «Київмісьбуд» загородили будівельним парканом земельні ділянки, що знаходяться з тильної сторони земельної ділянки, на якій розташований будинок Позивачі та повідомили, що вони мають намір будувати на своїх земельних ділянках 25-ти поверховий будинок та заблокували єдині виїзди з гаражів, які є законними будівлями.

Чернецькою Г.М. (адвокат) надіслано адвокатський запит до Департаменту містобудування та архітектури щодо надання даним Департаментом копії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

Крім того, Позивачі зазначають, що заступник директора Департаменту Вавриш А.В. повідомив, що запит адвоката стосується надання значного обсягу інформації та потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, продовжив строк розгляду запиту на 20 робочих днів.

Проте, на час подання позовної заяви інформація на адвокатський запит не надана.

З матеріалів справи вбачається, що на звернення народного депутата України Остапчука В.М. до Київської міської державної адміністрації, останнім було надано відповідь з додатками: копія містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 від 04.08.2014 № 244/14/12-3/009-14 (надалі - Лист від 22.05.2015 р. №001-1595).

У Листі від 22.05.2015 р. №001-1595 повідомлялося, що замовниками будівництва 25-ти поверхового будинку у безпосередній близькості від будинку Позивачів є ТОВ «ФЕРБАНЕ» та ПАТ «ХК «Київміськбуд».

Будівництво 25-ти поверхового будинку (близько 80 м. висотою) планується здійснити на відстані приблизно 10 метрів від будинків Позивачів.

Заплановане будівництво буде здійснюватись на відстані приблизно 5 метрів від паркану Позивачів.

Також, в Листі від 22.05.2015 р. №001-1595 повідомлялося, що відповідно до чинного Генерального плану м. Києва та проекту планування приміської зони до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, зазначена земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території перспективної багатоповерхової забудови. Збереження садибної забудови чинною містобудівною документацією не передбачено. Відповідна норма примітки 1 пункту 3.13 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо дотримання відстаней між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового будинку, не менших за висоту будинку, не може бути застосована для зазначеного кварталу».

Позивачі вважають, що позиція Київської міської державної адміністрації та самі Містобудівні умови та обмеження суперечить приписам Конституції України, Цивільного кодексу України та низки законів України, а також порушують законні права Позивачів, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачі є власниками будинків та земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_2.

Право власності ОСОБА_10 на 1/2 будинку АДРЕСА_2 підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23 серпня 2011 року, що зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав на нерухоме майно 08 вересня 2011 року.

Так, право власності ОСОБА_1 на 1/2 будинку АДРЕСА_2 підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 квітня 2005 року, що зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав на нерухоме майно 24 травня 2005 року.

Право власності ОСОБА_2 на житловий будинок № 244-а підтверджується Свідоцтвом про право власності на домоволодіння, видане Харківською районною адміністрацією 26.09.1991 року.

Разом з ОСОБА_1 проживає його дружина ОСОБА_4.

З матеріалів справи вбачається, що на звернення народного депутата України Остапчука В.М. до Київської міської державної адміністрації, останнім було надано Відповідь - Лист від 22.05.2015 р. №001-1595).

В Листі від 22.05.2015 р. №001-1595 повідомлялося, що замовниками будівництва 25-ти поверхового будинку у безпосередній близькості від будинку Позивачів є ТОВ «ФЕРБАНЕ» та ПАТ «ХК «Київміськбуд».

Будівництво 25-ти поверхового будинку (близько 80 м. висотою) планується здійснити на відстані приблизно 10 метрів від будинків Позивачів.

Заплановане будівництво буде здійснюватись на відстані приблизно 5 метрів від паркану Позивачів.

Також, в Листі від 22.05.2015 р. №001-1595 повідомлялося, що відповідно до чинного Генерального плану м. Києва та проекту планування приміської зони до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, зазначена земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території перспективної багатоповерхової забудови. Збереження садибної забудови чинною містобудівною документацією не передбачено. Відповідна норма примітки 1 пункту 3.13 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо дотримання відстаней між садибним будинком і довгими сторонами багатоповерхового будинку, не менших за висоту будинку, не може бути застосована для зазначеного кварталу».

Згідно частини першої статті 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Частиною другою статті 9 вказаного Закону визначено, що порядок формування та повноваження міської, районних у місті рад визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" з особливостями, передбаченими цим Законом.

Відповідно до статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні та міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно частини першої статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються, зокрема, такі питання, як: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації, встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту (п. п. 34, 42, 44).

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст віднесено, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (п. п. "а", "в").

За положенням частини першої та другої статті 18 Кодексу до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Статтею 19 Кодексу визначені категорії земель. Приписами зазначеної правової норми передбачено, що в залежності від основного цільового призначення, до категорій земель України, зокрема, відносяться землі житлової та громадської забудови (п. "б" ч. 1).

Відповідно до статті 39 Кодексу використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Враховуючи наведені норми, Київська міська рада реалізує право розпорядження землями територіальної громади з урахуванням категорії правового режиму землі та у відповідності до генерального плану населеного пункту, містобудівної документації з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Органи місцевого самоврядування, до яких належить відповідач, згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відносяться до суб'єктів містобудування.

Об'єктом містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об'ємно - просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об'єктів будівництва, що визначаються у населених пунктах відповідно до їх меж, функціональних зон (сельнибної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації (частина перша статті 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема, розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Таким чином, органом місцевого самоврядування реалізовано свої повноваження у сфері земельних відносин та одночасно у сфері містобудування з метою вирішення питань, що стосуються забудови території, проектування, будівництва об'єктів містобудування.

Тому оскаржуване рішення повинно відповідати основним вимогам містобудівної діяльності, зокрема, державним стандартам, нормам і правилам, враховувати законні інтереси та вимоги власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва та забезпечувати захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 29 даного Закону основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органу сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, визначає процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст.

Згідно з п. 1.2 цього Порядку містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до п. 2.1 даного Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 2.2 "Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст" встановлено, що для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Згідно п. 2.4 цього Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Судом встановлено та не спростовано сторонами, що Позивачам належить на праві власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, яка межує з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, Суд звертає увагу, що згідно Державних актів на землю Серія: НОМЕР_1; НОМЕР_2; від 23.09.2006 р. та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.12.2014 р. індексний номер: 31759628, вбачається, що дані земельні ділянки відведені для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

З копії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 від 04.08.2014 № 244/14/12-3/009-14 вбачається, що земельна ділянка відповідно до цільового призначення була виділена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд.

Відповідно до додатка 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року N 1051, під кодом 007.01 передбачена малоповерхова забудова (підгрупа включає землі під будівлями і спорудами, розміщеними на присадибних ділянках, які належать окремим громадянам, та одно- і двоповерховою житловою забудовою); під кодом 007.02 - багатоповерхова забудова (підгрупа включає землі під несадибною житловою забудовою з трьома і більше поверхами).

Так, Генеральний план м. Києва та проект планування приміської зони до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, не містить матеріалів щодо віднесення саме земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а, б, в) до багатоповерхової забудови.

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року N 548 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за N 1011/18306), під кодом 02.01 передбачена земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); під кодом 02.03 передбачена земельна ділянка для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Матеріали Генерального плану містять поділ на основні функціональні зони, в тому числі житлову зону. Відомості про функціональне призначення земельної ділянки має визначатись у детальному плані території.

В рішення Київської міської ради від 13.11.2013 р. №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві», із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 26 грудня 2014 року N 864/864, від 12 лютого 2015 року N 64/929, від 23 липня 2015 року N 826/1690, від 24 вересня 2015 року N 45/1948, доповнено перелік містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013-2016 роках, в якому пунктом 150 Переліку зазначено детальний план території в межах проспекту Миколи Бажана, вулиць Ревуцького, Харківське шосе, вулиць Славгородської та Ялинкової, до якої не входить земельна ділянка по АДРЕСА_1.

Суд приходить до висновку, що на момент прийняття оскаржуваного рішення від 04.08.2014 року щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Фербане" для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями, спірна земельна ділянка була призначена для будівництва малоповерхової забудови (одно - і двоповерхова житлова забудова), а не багатоповерхової будівлі із паркінгом.

Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що цільове призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 було змінено на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, оскільки, саме детальний план території визначає функціональне призначення земельної ділянки.

З аналізу вищезазначених норм права та матеріалів справи суд приходить до висновку, що Відповідачем в порушення вимог законодавства прийнято Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати дії Департаменту містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в особі Вавриша А.В. щодо надання Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, в частині неврахування прим. 1 пункту 3.13 ДБН 360-92** незаконними.

3. Скасувати Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1, видані Департаментом містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 04.08.2014 №244/14/12-3/009/14.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук