Постанова № 56906524, 22.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 березня 2016 року № 826/21341/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сентіс»доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправними та незаконними дій, скасування наказуВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сентіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Сентіс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними і незаконними дії в.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві по постановленню Наказу № 690 від 15.04.2015р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СЕНТІС»;

- скасувати Наказ № 690 від 15.04.2015р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СЕНТІС»;

- визнати протиправними і незаконними дії по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СЕНТІС» і подальшому оформленню її результатів.

В судовому засіданні 16.03.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у уточненій позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст. 128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Відповідно до наказу ДПІ у Голосіївському районі від 15 квітня 2015 року №690 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України наказано начальнику управління податкового аудиту Міхонік С.А. забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СЕНТІС», код 35077208, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 10.04.2015.

Тривалість перевірки - 5 робочих днів з 16 квітня 2015 року.

Контроль за виконанням вимог цього наказу покладено на заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві Поліщук С.В.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що перевірку було призначено безпідставно і незаконно, на підставі незаконної постанови прокурора у кримінальному провадженні, винесеної із перевищенням прокурором своїх повноважень. Дії податкового органу по проведенню оформленню результатів перевірки та рішення, прийняті за результатами такої перевірки також на переконання позивача є протиправними та такими, що не можуть створювати жодних правових наслідків для ТОВ «СЕНТІС».

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлює, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу виникає при надходженні до контролюючого органу судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора.

Матеріали справи підтверджують, що до ДПІ у Голосіївському районі надійшов лист від Прокуратури міста Києва від 18.03.2015р за №07/2/3-12947-14 щодо організації виконання постанови прокурора відділу прокуратури міста Києва юриста 2 класу Яблонського А.С. у кримінальному провадженні №42014100000000398 про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з боку ТОВ «Сентіс» (код ЄДРПОУ 35077208).

В постанові прокурора зазначається, що СВ ЛУ в метрополітені ГУМВС України в м. Києві проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014100000000398 від 25.04.2014 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч2 ст.364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Київської міської державної адміністрації, які в інтересах ТОВ «Сентіс» безпідставно провели конкурс по залученню інвестора для здійснення заходів з облаштування підземних пішохідних переходів, що спричинило матеріальних збитків в сумі 328,6 тис. грн.

На виконання вище зазначеної постанови, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві і було прийнято рішення, яке оформлено наказом від 15 квітня 2015 року за №690 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі плі.78.1.11 п.78 ст.78 Податкового кодексу України, з 16 квітня 2015 року тривалістю 5 робочих днів.

Щодо посилань позивача на набрання чинності змін Кримінальним процесуальним кодексом України внесених Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, якими виключено пункт 6 частини другої статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, що передбачав право прокурора призначати ревізії та перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 12 пункту 5 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, який набрав чинності з 15 липня 2015 року, виключено у Кримінальному процесуальному кодексі України пункт 6 частини другої статті 36.

У свою чергу пункт 6 частини другої статті 36 Кримінального процесуального кодексу України передбачав, що прокурор уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Проте, як підтверджують матеріали справи, постанови прокурора відділу прокуратури міста Києва юриста 2 класу Яблонського А.С. у кримінальному провадженні №42014100000000398 про призначення документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з боку ТОВ «Сентіс» винесена 18 березня 2015 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII та в період дії норм пункту 6 частини другої статті 36 Кримінального процесуального кодексу України.

Суд також зазначає, що при надходженні до контролюючого органу постанови слідчого про призначення перевірки Податковий кодексу України не передбачає іншого порядку дій, ніж призначення такої перевірки, суд вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі та у межах повноважень, передбачених законом.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на незаконність постанови прокурора про призначення перевірки, оскільки відповідних доказів, які б підтверджували скасування такої постанови в установленому порядку, матеріали справи не містять, а Податковий кодекс України не покладає на контролюючий орган обов'язку перевіряти чи оцінювати постанову слідчого про призначення перевірки.

Посилання позивача, викладені в уточненій позовній заяві, з приводу того, що відповідачем неправомірно зупинялась перевірка, що призвело до порушення строків проведення перевірки, судом відхиляються, адже в рамках спірних правовідносин та межах заявлених позовних вимог позивач не оскаржує наказ ДПІ від 20.04.2015 № 727 про перенесення термінів проведення перевірки.

Позовні вимоги про визнання протиправними і незаконними дії в.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві по постановленню Наказу № 690 від 15.04.2015р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СЕНТІС», задоволенню не підлягають, адже пунктом 78.4 ПК України керівнику контролюючого органу надано повноваження на прийняття рішення про проведення перевірки, яке оформлюється відповідним наказом.

Позовні вимоги про визнання протиправними і незаконними дій по проведенню позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СЕНТІС» і подальшому оформленню її результатів, задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 17 КАС України предметом розгляду справи по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Тобто, звернення особи з відповідними позовними вимогами повинно бути направлено на відновлення порушеного права.

У відповідності до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі вказаного акта перевірки. Відповідно, дії відповідача про проведенню перевірки і подальшому оформленні її результатів у формі акту перевірки не порушують права платника податків.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права в наведеній частині не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відсутність юридичних підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ доведено правомірність прийняття оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Сентіс» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук