Постанова № 56906381, 25.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2015 року № 826/11997/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів Гарника К.Ю., Кобилянського К.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-Болгарське

Підприємство "Богдан"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області,

Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції

Київської області

третя особа Житлово-Будівельний кооператив "НЕКТАРНИЙ",

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11, ОСОБА_12,

ОСОБА_13, ОСОБА_14,

ОСОБА_15, ОСОБА_16,

ОСОБА_17, ОСОБА_18,

ОСОБА_19, ОСОБА_20,

ОСОБА_21, ОСОБА_22,

ОСОБА_23, ОСОБА_24,

ОСОБА_25, ОСОБА_26,

ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30,

ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34,

ОСОБА_35, ОСОБА_36

про визнання протиправним та скасування реєстрації.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Спільне Українсько-Болгарське Підприємство "Богдан" (надалі - Позивач) звернулося з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - Відповідач 1), Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (надалі - Відповідач 2), Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області (надалі - Відповідач 1), треті особи: Житлово-Будівельний кооператив "НЕКТАРНИЙ" (надалі - третя особа 1), ОСОБА_1(надалі - третя особа 2), ОСОБА_2 (надалі - третя особа 3), ОСОБА_3 (надалі - третя особа 4), ОСОБА_4 (надалі - третя особа 5), ОСОБА_5 (надалі - третя особа 6), ОСОБА_6 (надалі - третя особа 7), ОСОБА_7 (надалі - третя особа 8), ОСОБА_8 (надалі - третя особа 9), ОСОБА_9 (надалі - третя особа 10), ОСОБА_10 (надалі - третя особа 11), ОСОБА_11 (надалі - третя особа 12), ОСОБА_12(надалі - третя особа 13), ОСОБА_13 (надалі - третя особа 14), ОСОБА_14 (надалі - третя особа 15), ОСОБА_15 (надалі - третя особа 16), ОСОБА_16 (надалі - третя особа 16), ОСОБА_17 (надалі - третя особа 17), ОСОБА_18 (надалі - третя особа 18), ОСОБА_19 (надалі - третя особа 19), ОСОБА_20 (надалі - третя особа 20), ОСОБА_21 (надалі - третя особа 21), ОСОБА_22 (надалі - третя особа 22), ОСОБА_23 (надалі - третя особа 23), ОСОБА_24 (надалі - третя особа 24), ОСОБА_25 (надалі - третя особа 25), ОСОБА_26 (надалі - третя особа 26), ОСОБА_27 (надалі - третя особа 27), ОСОБА_28 (надалі - третя особа 28), ОСОБА_29 (надалі - третя особа 29), ОСОБА_30 (надалі - третя особа 29), ОСОБА_31 (надалі - третя особа 30), ОСОБА_32 (надалі - третя особа 31), ОСОБА_33 (надалі - третя особа 32), ОСОБА_34 (надалі - третя особа 33), ОСОБА_35 (надалі - третя особа 34), ОСОБА_36 (надалі - третя особа 35) про визнання протиправною та скасувати реєстрацію Декларації про готовність об'єкту до експлуатації "Будівництво багатоквартирного житлового будинку, секції № 2, 3 із вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1" (І черга), зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 21.01.2015 р. за № КС143150210407; визнання протиправним та скасувати рішення № 137 від 10.02.2015 р. Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про присвоєння адреси багатоквартирному житловому будинку; визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення, що побудований за адресою: АДРЕСА_1, видане Житлово-будівельному кооперативу "Нектарний"; визнати протиправною та скасувати реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом "Нектарний" на багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення, що побудований за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідачами в порушення вимог законодавства прийняті певні дії в частині щодо реєстрації декларації про готовність будинку та відповідно зареєстровано право власності на спірне майно, яке належить позивачу за ЖБК "Нектарний".

Представники Відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

В матеріалах справи містяться заперечення на позовну заяву наданих представником Відповідача 2, в яких останній зазначає, що договір оренди було припинено з Позивачем, ще у 2010 році та не продовжено, а отже, у Позивача відсутні будь-які права на спірну земельну ділянку. Крім того, Відповідач 2 зазначає, що в 2011 році було надано ЖБК "Нектарний" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та в подальшому надано ЖБК "Нектарний" спірну земельну ділянку в оренду на 49 років, а отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідачем 3 надано суду заперечення на позовну заяву, в яких останній зазначає, що реєстрація права власності в даному випадку виникає за інвесторами на спірне майно, а не за позивачем, а отже позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третіх осіб: 1, 27-35 проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

Третя особа (ОСОБА_37, ОСОБА_11, ОСОБА_18.) позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

В судове засідання треті особи (2-10, 13-17, 19-26) не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином та позиції до даного спору не надали.

Враховуючи, що в судове засідання не прибули сторони, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02 грудня 2005 р. між Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Обухівського району Київської області («Орендодавець») та Закритим акціонерним товариством «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» («Орендар») було укладено Типовий договір оренди землі (надалі - Договір оренди від 02 грудня 2005 р.).

Предметом Договору оренди від 02 грудня 2005 р. є надання в оренду земельної ділянки в м. Обухові під будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1 з паркінгом та торгівельним центром. Договір укладено на 5 років.

Так, 02 грудня 2005 року між Обухівською міською радою та Закритим акціонерним товариством «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» підписано акт прийому-передачі земельної ділянки.

В подальшому Закритим акціонерним товариством «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан») було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт.

КП Київської обласної ради «Обухівське бюро технічної інвентаризації» 03 липня 2009 року було зареєстровано за Закритим акціонерним товариством «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» об'єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 21.01.2015 р. зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво багатоквартирного житлового будинку, секції № 2, 3 із вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1» (І черга).

В вищезазначеній Декларації зазначено, що закінчене будівництво та Об'єкт готовим до експлуатації по АДРЕСА_1, поряд з наступними фактичними обставинами: предметом Договору оренди земельної ділянки від 14.12.2012 р. є земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1; по акту приймання-передачі земельної ділянки від 14.12.2012 р. Обухівською міською радою Київської області передавалася земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1; Декларація про початок виконання будівельних робіт від 17.12.2014 р. видана з метою будівництва Об'єкту за адресою: АДРЕСА_1

Позивач зазначає, що у Державному реєстрі речових прав реєстрації об'єкту незавершеного будівництва за адресою : АДРЕСА_1 за Закритим акціонерним товариством «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан», що протиправне подання керівництвом ЖБК «Нектарний» недостовірних даних щодо Об'єкту, метою чого є завдання значних матеріальних збитків ПрАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» та позбавлення останнього його власності, яка створювалась починаючи з 2005 року (а не як зазначено у Декларації - з 2012 року) за власні та залучені від інвесторів грошові кошти призвело до звернення останнього до суду за захистом своїх прав.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасувати реєстрацію Декларації про готовність об'єкту до експлуатації "Будівництво багатоквартирного житлового будинку, секції № 2, 3 із вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1" (І черга), зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 21.01.2015 р. за № КС143150210407, суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" (надалі - Закон №3038), замовником є фізична або юридичні особа, яка має у власності або в користуванні земельну ділянку, подала в установленому законом порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.10 Закону №3038, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності до ч. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельна інспекція України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно із ч. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельна інспекція України Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій.

Відповідно до частин 1, 4-6, 10, 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. Замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.

Порядок визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №431 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Судом встановлено, що Житлово-Будівельним кооперативом "НЕКТАРНИЙ" подано до Відповідача 1 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво багатоквартирного житлового будинку, секції №2,3 із вбудованими приміщеннями громадського призначення (І черга); АДРЕСА_1 Відповідачем 1 зазначену декларацію зареєстровано 21.01.2015 року за №143150210407.

Відповідно пунктів 20 та 21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Судом не встановлено порушення Третьою особою 1 порядку подання чи заповнення декларації.

Позивач в позовній заяві зазначає, що на спірній ділянці третьою особою 1 здійснюється будівництво без надання договору оренди на дану земельну ділянку, оскільки на даний час тривають спори щодо даної земельної ділянки.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2015 року по справі № 911/3127/14 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спільне Українсько-Болгарське підприємство "БОГДАН" залишити без задоволення (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43306886).

Крім того, Постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2015 року по справі № 911/3127/14 встановлено, що Обухівською міською радою, як орендодавцем земельної ділянки по договору оренди (укладеного з Позивачем), рішення про поновлення дії договору не приймалось, натомість, про припинення договору оренди Обухівською міською радою, в межах місячного строку після припинення останнього - 30.12.2010, прийнято рішення №30 - 3 сесії - VІ. У п.5 вказаного рішення Обухівської міської ради доручено загальному відділу Виконавчого комітету Обухівської міської ради надіслати дане рішення ЗАТ "Спільне Українсько-болгарське підприємство "Богдан" та уповноваженому органу земельних ресурсів.

У відповідності до частини 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд звертає увагу Позивача, що на даний час рішенням суду підтверджено, договір оренди, який укладено 02 грудня 2005 р. між Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Обухівського району Київської області («Орендодавець») та Закритим акціонерним товариством «Спільну Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» («Орендар») - розірвано та не пролонговано, а тому останній втратив право на оренду спірної земельної ділянки на який здійснюється будівництво третьою особою 1.

З аналізу викладених законодавчих норм та обставин справи, суд приходить до висновку, що при реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої 21.01.2015 року за №143150210407, Відповідач 1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені нормами законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправною та скасувати реєстрацію Декларації про готовність об'єкту до експлуатації "Будівництво багатоквартирного житлового будинку, секції № 2, 3 із вбудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1" (І черга), зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 21.01.2015 р. за № КС143150210407, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати рішення № 137 від 10.02.2015 р. Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про присвоєння адреси багатоквартирному житловому будинку, суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення №264 - 27 сесії - ІV скликання Обухівської міської ради від 29.11.2005 позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 2,0 га в АДРЕСА_1 під будівництво житлового комплексу (АДРЕСА_1) з паркінгом та торгівельним центром (вул. Київська 166-А), про що 02.12.2005 між Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, як орендодавцем, та Закритим акціонерним товариством "Спільне Українсько-болгарське підприємство "Богдан", як орендарем, було укладено договір оренди землі, зареєстрований в Обухівському районному відділі Київської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру за №0003 від 16.12.2005 (надалі договір оренди).

Згідно п.2.2. договору оренди його укладено строком на 5 років; у п.2.3. договору оренди передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір оренди припинив дію у грудні 2010 року.

Відповідач 2 зазначає, що з метою захисту інтересів громадян України, які внесли власні кошти на будівництво житла в місті Обухові, Обухівською міською радою рішенням від 30.12.2010 року №30 було припинено договір оренди земельної ділянки площею 2,0 га з ЗАТ «Спільне Українсько-болгарське підприємство «Богдан», у зв'язку із закінченням строку договору. Орендарю 24.11.2010 року було надіслано листа про припинення договору оренди, однак жодних повідомлені про припинення або продовження строку договору) від даної юридичної особи не надійшло. Також, починаючи із закінчення строку Договору - з 16.12.2010 року до кінця 2012 року, повідомлень та пропозицій про продовження строку договору оренди землі по АДРЕСА_1, не надходило. Також не надходило повідомлень про зміну місця знаходження, яке було зазначено в укладеному договорі оренди землі.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2015 року по справі № 911/3127/14 встановлено, що Обухівською міською радою, як орендодавцем земельної ділянки по договору оренди (укладеного з Позивачем), рішення про поновлення дії договору не приймалось, натомість, про припинення договору оренди Обухівською міською радою, в межах місячного строку після припинення останнього - 30.12.2010, прийнято рішення №30 - 3 сесії - VІ. У п.5 вказаного рішення Обухівської міської ради доручено загальному відділу Виконавчого комітету Обухівської міської ради надіслати дане рішення ЗАТ "Спільне Українсько-болгарське підприємство "Богдан" та уповноваженому органу земельних ресурсів.

У відповідності до частини 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд звертає увагу Позивача, що на даний час рішенням суду підтверджено, договір оренди, який укладено між 02 грудня 2005 р. між Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Обухівського району Київської області («Орендодавець») та Закритим акціонерним товариством «Спільну Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» («Орендар») - розірвано та не пролонгований, а тому останній втратив право на оренду спірної земельної ділянки на який здійснюється будівництво третьою особою 1.

Також Відповідач 2 зазначає, що з метою продовження будівництва та захисту інтересів інвесторів, враховуючи те, що рішеннями Обухівського районного суду були визнані майнові права інвесторів на об'єкти будівництва( вибіркові рішення додаються), за його зверненням, 01.02.2011 року рішенням Обухівської міської ради №55-4-УІ Житлово-будівельному кооперативу «Нектарний» було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,5786 га для надання в оренду під будівництво та обслуговування житлового комплексу «Нектарний»(додається). Про припинення договору оренди було повідомленої, орендаря, однак, за адресою місця знаходження під час укладення договору дана юридична особа була відсутня.

ЖБК «Нектарний» було створено 16.03.2010 року. До його членів ввійшли громадяни, які внесли власні кошти на будівництво житлового комплексу відповідно до інвестиційних договорів, однак у встановлений термін квартири у власність не одержали.

Згідно п. 1.12 Статуту кооперативу, метою створення кооперативу є забезпечення членів кооперативу житлом, захист їх майнових прав, інтересів і соціальних прав в ході будівництва житлового комплексу «Нектарний», що розташований за адресою: Київська область, м. Обухів, вул.. Київська, 17-А.

Відповідач 2 наголошує, що Позивачем протягом двох років не здійснювалося будівництво то 04 вересня 2012 року, ЖБК «Нектарний» звернувся з позовною заявою про передачу проектної документації на будівництво кооперативу і вона була розглянута Обухівським районним судом.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 4 вересня 2012 року позов житлово-будівельного кооперативу «Нектарний» задоволено та визнано дії щодо ненадання необхідної інформації відповідно до договорів пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку фізичних осіб - інвесторів (бездіяльність та відмову) ЖБК «Нектарний» протиправними; визнано за ЖБК «Нектарний» право на отримання об'єктивної інформації щодо реальної ситуації навколо будівництва житлового будинку; зобов'язано приватне акціонерне товариство «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» надати ЖБК «Нектарний» необхідну інформацію для вчинення дій щодо завершення об'єкту будівництва.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 15 квітня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Богдан» на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 4 вересня 2012 року.

З рішень суду вбачається, ЗАТ (ПАТ) СУБП «Богдан» зобов'язане передати ЖБК «Нектарний» сукупність документальних матеріалів, необхідних для вчинення дій щодо завершення будівництва житлового комплексу, які пройшли Державну експертизу та затверджені в установленому порядку.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться докази про звернення третьої особи 1 до прокуратури про притягнення Позивача (ЗАТ (ПАТ) СУБП «Богдан») до кримінальної відповідальності в зв'язку з ухилянням від виконання інвестиційних договорів.

ЖБК «Нектарний» здійснював заходи щодо закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку. Для реєстрації права власності кооперативу на житловий будинок, кооператив 28.01.2015 року звернувся до Відповідача 2 про присвоєння адреси багатоквартирному житловому будинку, який був закінчений будівництвом згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, що була зареєстрована 21.01.2015 року і у ній була зазначена адреса об'єкта - АДРЕСА_1

Виконавчим комітетом Обухівської міської ради, з метою вирішення питання закінчення будівництва та реєстрації прав власності, було прийняте рішення № 137 від 10.02.2015 року про присвоїти багатоквартирному житловому будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення адресу: АДРЕСА_1. Реєстраційній службі Обухівського міськрайонного управління юстиції видати Житлово-будівельному кооперативу «НЕКТАРНИЙ» свідоцтво про право власності на багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення, що побудований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєструвати його в установленому порядку.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи Позивачем не надано суду переконливі докази того, що Рішення № 137 від 10.02.2015 року прийнято в супереч вимогам законодавства, а матеріали справи свідчать проте, що Відповідачем 2 вчинені дії у відповідності до законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправним та скасувати рішення № 137 від 10.02.2015 р. Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про присвоєння адреси багатоквартирному житловому будинку є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення, що побудований за адресою: АДРЕСА_1, видане Житлово-будівельному кооперативу "Нектарний"; визнати протиправною та скасувати реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом "Нектарний" на багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення, що побудований за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV) та Порядком КМ України, від 17 жовтня 2013 р. N 868 " Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (надалі по тексту Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус). Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна за місцем розташування такого майна. Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, що обрані заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник). Нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії. У разі коли у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном виникають речові права, що є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі прав нотаріус, яким вчиняється нотаріальна дія, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно та державну реєстрацію речового права, що є похідним від нього.

Відповідно до статті 4 Закону №1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4 1 цього Закону. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Згідно із ч. 1, пп. 1 п. 1 ч. 2 статті 9 Закону №1952-IV, Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт. Умови оплати праці державного реєстратора визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством. Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси. Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Частиною 1, ч. 12 ст. 15 Закону №1952-IV, Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви.

У відповідності до п. 27 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 50 Порядку N 868 зазначено, що у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права), член відповідного кооперативу. Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).У разі участі у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування. У разі придбання безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та в разі наявності документ, згідно з яким відбулося закріплення відповідного об'єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо). У разі придбання майнових прав на об'єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав; довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав); технічний паспорт на об'єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо); завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва): документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна); документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася). Документи, зазначені в абзацах третьому - сьомому і дев'ятому - тринадцятому цього пункту, заявникові не повертаються. У разі коли завершення будівництвом об'єкта містобудування та державна реєстрація прав на такий об'єкт за особами, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва, здійснюється після 1 січня 2013 р., особа, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовник будівництва), після прийняття такого об'єкта в експлуатацію подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на такий об'єкт до проведення реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася); затверджений такою особою перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування (фінансування) об'єкта будівництва. Документи, подані особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), після виготовлення електронних копій шляхом сканування та розміщення у Державному реєстрі прав, повертаються такій особі.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що забудовником (третя особа -1) подає Державному реєстратору списки інвесторів, при цьому на весь будинок у забудовника не виникає право власності.

Статтями 1, 2, 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект; інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування; інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 2 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Згідно із пунктом 1 частини 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до абзацу 1 статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

З аналізу матеріалів справи та норм права вбачається, що третьою особою 1 було передано Державному реєстратору списки інвесторів на новостворене нерухоме майно (житловий будинок) в даному випадку у третьої особи 1 не виникло право власності на спірне майно (житловий будинок), оскільки дане право належить виключно інвесторам, в даному випадку фізичним особам.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення, що побудований за адресою: АДРЕСА_1, видане Житлово-будівельному кооперативу "Нектарний"; визнати протиправною та скасувати реєстрацію права власності за Житлово-будівельним кооперативом "Нектарний" на багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення, що побудований за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованими та такими, о не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді К.Ю. Гарник

К.М. Кобилянський